33. Державний бюджет: види бюджетного сальдо; концепції збалансування бюджету; джерела дефіцитного фінансування.

34.Вплив держави на економічну рівновагу: функція споживання у закритій змішаній економіці; кількісне визначення приватних, державних, національних заощаджень та національних інвестицій; рівновага між ними.

Як ми знаємо з теми 7, у межах приватної закритої економіки споживання домогосподарств є функцією від їх наявного доходу, який прирівнюється до доходу всієї економіки, тобто DI = Y. Тому функція споживання має такий вигляд: . З урахуванням держави з’являються, з одного боку, податки, з іншого – трансфертні платежі приватному сектору економіки. Податки зменшують наявний дохід, а трансферти збільшують його: DI = Y + TR – AT. Оскільки податки переважають трансферти, то у підсумку наявний дохід приватної економіки зменшується відносно доходу на величину чистих податків: DI = Y – T. За цих умов функція споживання набуває такого вигляду:

.

Функцію споживання можна виразити і в інший спосіб. Для цього слід враховувати, що податки перебувають у прямій залеж­ності від доходу, а трансферти — в оберненій залежності від доходу. Зазначену залежність податків і трансфертів від доходу виразимо через пряму залежність чистих податків від доходу:

де t — гранична податкова ставка, яка показує, на скільки одиниць змінюються чисті податки в разі зміни доходу на одиницю. Це означає, що гранична податкова ставка відображає відношення між зміною чистих податків (наслідок) і зміною доходу (причина), тобто .

Крім податків і трансфертів, які є функцією від доходу, існують ще податки і трансферти, що не залежать від доходу, але теж впливають на споживання. Їх можна врахувати як чинники, від яких залежить не індуційоване, а автономне споживання . Якщо у попередню функцію споживання замість Т підставити t · Y, то функцію споживання можна модифікувати до такого вигляду:

У першій функції споживання застосовується гранична схильність до споживання з наявного доходу домогосподарств (с), у другій — гранична схильність до споживання з усього доходу, яка дорівнює c ·(1 – t). Спільним у обох функціях є те, що у змішаній закритій економіці споживання домогосподарств зменшується порівняно з приватною закритою економікою за будь-якого рівня доходу.

Тепер перейдемо до моделі рівноважного ВВП, визначеного за методом «вилучення—ін’єкції». В умовах відсутності держави економічна рівновага за цим методом визначається як тотожність між приватними заощадженнями та інвестиціями: S = I. Після врахування держави вилучення з економічного кругообігу доповнюються чистими податками, а ін’єкції — державними закупівлями. Тому тотожність між сумою вилучень та ін’єкцій змінюється:

Одночасно суттєво трансформуються заощадження. Нагадаємо, що в приватній закритій економіці приватні заощадження дорівнюють: S = Y – C. Але у зв’язку з появою держави і податків приватні заощадження зменшуються на величину чистих податків:

Одночасно зі зменшенням приватних заощаджень з’являються державні заощадження, які визначаються за формулою:

де S_g, C_g — відповідно державні заощадження і державне споживання.

Якщо у формулу, що відображає тотожність між сумою вилучень та ін’єкцій, підставити значення приватних заощаджень і врахувати, що G = C_g + I_g, то отримаємо:

Перенесемо C_g у ліву частину рівняння і згрупуємо його члени у такий спосіб:

У наведеному рівнянні вираз (Y – Т – C) — приватні заощадження, а вираз (Т – C_g) — державні заощадження. Сума приватних і державних заощаджень — це національні заощадження, які можна виразити так:

У свою чергу, сума приватних та державних інвестицій визначає величину національних інвестицій:

Отже, у змішаній закритій економіці рівновага забезпечується за умови, якщо національні заощадження дорівнюють національним інвестиціям: S_N = І_N. У розгорнутому вигляді рівновагу можна записати так:

Вагоміше аналітичне значення має рівновага між приватними інвестиціями та джерелами їх фінансування. Для відображення такої рівноваги попереднє рівняння розв’яжемо відносно І, а також урахуємо, що C_g + І_g = G. Тоді матимемо рівняння Y – C – G = I. Якщо до лівої частини цього рівняння додати і відняти Т, то отримаємо:

Ліва частина наведеного рівняння відображає величину внутрішніх фінансових ресурсів приватного інвестування, які складаються із приватних заощаджень (Y – Т – C) і сальдо державного бюджету (Т – G). Це означає, що обсяг приватних інвестицій залежить не лише від приватних заощаджень, а й від стану державного бюджету.