17.Організаційні форми інтеграції науки та виробництва.

1. Маркетингові організації – займаються сегментацією ринку, розробленням нормативів конкурентоспромоності, реалізацією цієї концепнції маркетингу.

2. Науково-дослідні центри – проводять наукову та екпериментальну перевірку млжливості матеріалізації нормативів конкурентоспроможності товаріВ, розробляюь нововведення, здійснюють їх апробацію та дифузію.

3. Проектно-конструкторські організації – конструкторські розробки, проектування ідей, експериментування і випробування нови зразків товарів.

4. Проектно-технічні організації – розробляють та виготовляють технічні системи виробництва товарів з мінімальними витратами ресурсів та високої якості.

5. Будівельно-монтажні організації розробляють проектно-кошторисну документацію на об’єкти нового капітального будівництва, розширення, реконструкції або технічного переозброєння у зв’язку з упровадженням інновацій.

6. Організації з матеріального забезпечення виробництва – здійснюють нормування та аналіз ефективності використання ресурсів.

7. Фінансові організації – регулюють фінансово-кредитний мезханізм, грошові потоки, баківські взаємовідносини інноваційної організації з постачальниками, споживачами, зовнішнім середовищем.

8. П-во – освоєння виробництва нової продукції, серійне виробництво, тактичний марктеинг та збут.

9. Сервісні організації – забезпечують управління якістю сервісу продукції від виготовлювача да їх споживача.

10. Ремонтні організації – займаються технічним обслуговуванням і ремонтом продукції.

11. Наукові парки – інноваційні організації, що форсуються навколо великих наукових центрів (універсистеи, інститути)

12. Корпорації – добровільні приєднання незалежних промислових п-в, наукових, проектних, конструкторських і інших організацій з метою підвищення ефективності на основі колективного п-ва.

13. Фінансово-промислові групи - організаційні структури, що об’єднують промислові п-ва, банки,торгові органіщації, пов’язані технологічним циклом для підвищення конурентоспроможності товарів та послуг.

14. Холдинг – форма організації ФПГ, що припускає створення материнської та дочірних компаній, де перша володіє контрольним пакетом ацій дочірних компаній.

15. Консорціум – тимчасові об’єднання великих фірм у рамках міжфірмової кооперації, що передабачає спільне фінансування, проведення стратегічних НДДКр, розроблення технологій і станартів протягом визначеного часу.

16. Транснаціональні корпорації – товариства з дочріними фірмами і філіями в різних країнах.

17. Технопарк – компактно розташований комплекс, що функціонує на засадах комерціалізації науково-технічної діяльності.

18. Технополіс – спеціальо стоврений комплекс в одному регіоні, поблизу центру наукових ілей, до складу якого входять фірми та організації, що охоплюють повний інноваційний цикл.

19. Стратегічний альянс – угода учасників міжфірмової кооперації на проведення комплексу складних робіт протягом усього інноваційного циклу, включаючи комерціалізацію результатів.

18.Зарубіжний досвід функціонування науково-технічних парків.

Технопарк – комплекс наукових установ, вузів та п-в, що створені на підготовлених територіях навколо великиз університетів та за рохвинутої інфраструктури. Створюються, щоб найбільшою мірою полегшити взаємодію науково-дослідних і промислових секторів, забезпечують комерціалізацію науково-технічної діяльності і прискорюють просування нововведень на ринок. Як інтеграційна структура включають так підструктури: 1) науково-дослідні (університет, лабораторії, державні та промислові компанії); 2) промислові (промислові п-ва, що виробляють та реалізують інноваційну продукцію; 3) інноваційні (інноваційні компаніїї, проектно-конструкторські центри та дослідні виробництва; 4) кредитно-фінансові (банки та фінансові установи); 5) торгові та консультаційні (торгові та посередницькі компанії та різні консультаційні служби); 6) інформаційно-комунікаційні (інформаційні мережі та телекомунікації, дороги, аеропорти).