- •1.Становлення та розвиток теорії інновацій.
- •2.Місце та роль інновацій у системі господарювання.
- •3.Сучасні світові тенденції розвитку інновацій.
- •4.Сутність теорії “довгих хвиль” м.Д.Кондратьєва та її зв’язок з інноваційною теорією й.Шумпетера.
- •5.“Теорія економічного розвитку” й.Шумпетера.
- •7.Сутність сфери інноваційного процесу.
- •6.Особливості інноваційних процесів в умовах ринкової економіки.
- •8.Новини, нововведення, інновації, інноваційний процес.
- •10.Система класифікації інновацій.
- •9.Основні етапи та фази інноваційного процесу та їх характеристика.
- •12.Наука як джерело формування інновацій.
- •13.Форми організації наукової діяльності.
- •14.Зарубіжна практика організації нддкр.
- •29.Екзогенний науково-технічний прогрес та його сутність.
- •15.Формування попиту на інновацію (нову продукцію).
- •16.Основні етапи планування виробництва нової продукції.
- •17.Організаційні форми інтеграції науки та виробництва.
- •18.Зарубіжний досвід функціонування науково-технічних парків.
- •19.Особливості функціонування фірм-“інкубаторів”.
- •21.Сутність і складові елементи інноваційної політики підприємства.
- •22.Місце інноваційної політики підприємства в загальній стратегії розвитку.
- •32.Особливості організаційних структур управління інноваційною діяльністю на підприємстві.
- •24.Етапи розробки інноваційної стратегії.
- •25.Види інноваційної стратегії підприємства та їх характеристика.
- •26.Співвідношення різних типів інноваційних стратегій.
- •27.Нтп: сутність та вплив на інноваційну діяльність підприємства.
- •28.Ендогенний науково-технічний прогрес та його сутність.
- •31.Ключові аспекти оперативного менеджменту інновацій.
- •33.Сутність, функції та завдання інноваційного менеджменту.
- •34.Види підприємств, що приймають участь в інноваційних процесах.
- •38.Інноваційний проект як об”єкт фінансування.
- •39. Лізингове фінансування інноваційних процесів та його особливості.
- •40.Види лізингу та склад лізингових платежів.
- •41.Сутність ризикового фінансування інноваційної діяльності на базі венчурного капіталу.
- •42.Сутність та завдання системи фінансування інноваційної діяльності.
- •43.Види фінансування інноваційної діяльності підприємства.
- •44.Позикові кошти фінансування інноваційної діяльності підприємства.
- •45.Методи зниження комерційного ризику інвестицій в інноваційній діяльності.
- •46.Венчурні фірми та їх науково-технічна діяльність.
- •47.Особливості обґрунтування бізнес-плану інноваційного проекту.
- •48.Сутність державної інноваційної політики.
- •4 Типи інноваційної політики:
- •49.Форми і методи стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві.
- •50.Класифікація інструментів державної підтримки інновацій.
- •51.Система регулювання інноваційної діяльності.
- •52.Підтримка державою малого бізнесу як фактор інноваційної політики.
- •53.Прямі та непрямі методи сприяння розвитку інноваційної діяльності з боку держави.
- •54.Правові аспекти інноваційної діяльності.
- •55.Основні принципи вимірювання ефективності інноваційної діяльності.
- •56.Економічна оцінка соціальних результатів інноваційної діяльності.
- •2 Способи оцінювання соціальних результатів:
- •57.Характеристика об’єктів інтелектуальної власності.
- •58.Сутність та ефективність використання “ноу-хау” в діяльності підприємства.
- •59.Патентно-ліцензійна діяльність підприємства за ринкових умов господарювання.
- •63. Види цілей в управлінні інноваціями
- •60. Організація інноваційної діяльності на підприємстві.
- •61. Чинники, що впливають на попит.
- •62. Види попиту на інноваційну продукцію
- •64. Планування інновацій, його функції.
- •6. Інформаційне забезпечення учасників інноваційного процесу.
- •7. Мотивація учасників.
- •65. Принципи планування інновацій.
- •66. Види планування
- •67. Методи планування
- •68. Стратегії, які використовуються інноваційними п-вами.
- •69. Об’єкти промислової власності
- •70. Види ефекту в інноваційній діяльності
- •71. Основні показники економічної ефективності інноваційних проектів
66. Види планування
Планування є одним з основних елементів системи внутрішньофірмового управління діяльністю інноваційного п-ва. Планування – система розрахунків, спрямована на вибір і обгрунтування цілей розвитку інноваційного п-ва і підготовку рішень, необхідних для їх безумовного досягнення.
Стратегічне планування – елемент стратегічного управління інноваціями, полягає у визначенні місії організації на кожній стадіх її життєвого циклу, формуванні системи цілей діяльності і стадії поводження на ринках інновацій.
Оперативне планування – пошук та узгодження наефективніших шляхів та засобів реалізації прийнятої стратегії розвитку інноваційного п-ва.
Продуктово-тематичне планування - формування перспективних напрямків та тематики НДДКР, підготовці програм і заходів щодо відновлення продукції, удосконаленні технологій й організації виробництва на інноваційному п-ві. Розробка та оптимізація виробничих програм інноваційного п-ва.
Техніко-економічне планування – розрахунки матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, еобхідних для виконання номенклатурно-тематичних завдань, а також оцінку економічних результатів і ефективності інноваційної діяльності інноваційного п-ва.
Календарне планування – планування обсягів робіт, завантаження підрозділів і виконавців, побудова каленарних графіків проведення робіт, завантаження устаткування і виконавців, розподіл робіт з окремих календарних періодів.
67. Методи планування
До методів планування можна віднести науково-технічне планування, методи диверсифікації, портфельних матриць та ін. При цьому важливе значення має використання спеціальних методів та прийомів пошуку інноваційних ідей. Цей процес в сучасних умова потребує постійної та достатньо суворої регламентації. Останнім часом використовуються велика кількість різних методів та приймів пошуку інноваційних ідей.
Методи пасивного пошуку:
- аналіз патентів;
- маркетингові дослідження;
- пропозиції по ліцензіях
- пропозиції споживачів або замовників
- пропозиції розроблювачів
- пропозиції раціоналізаторів
- пропозиції винахідників
Методи активного пошуку:
1. Емпіричні: опитування спеціалістів, споживачів, матеріали ярмарок та виставок, оцінювання публікацій.
2. Системно-логічні методи: морфологічний аналіз; функціонально-вартісний аналіз; „дерево” вирішення проблем.
3. Інтуїтивні методи: „мозкова атака”, методи синектики; метод Дельфі.
Це дає змогу формувати велику кількість альтернативних інноваційних пропозицій до тематичного плану.
68. Стратегії, які використовуються інноваційними п-вами.
Віолентна (силова) стратегія – характерна для фрм, що діють у сфері стандартного виробництва. Масове виробництво продукції середньої якості за низькими цінами. За рахунок цього фірма забезпечує великий запас конкурентоспроможності. (Тойота, Шевроле, Електролюкс, Мальбро.
Патієнтна (нішева) стратегія типова для фірм, що стали на шлях вузької спеціалізації для обмеженого кола споживачів. Свої дороші та високоякісні товари вони адресують тим, кого не влаштовує звичайна продукція. Не боротись відкрито з головними корпораціями, а вишукувати недоступні для них сфери діяльності.
Комутантна (з’єднуюча) стратегія переважає при звичайному бізнесі в місцевих (локальних) масштабах. Сила в його кращій пристосованості до задоволення невеликих за обсягом потреб конкретного клієнта.
Шлях підвищення споживчої цінності не за рахунок надвисокої якості, а за рахунок індивідуалізації послуги. Утримувати свої позиції в конкурентній боротьбі – підвищена гнучкість комутантів.
Експлерентна (піонерська) стратегія пов’язана зі створенням нових або з радикальним перетворенням старих сегментів ринку, це першопрохідники в пошуку і реалізації революційних рішень. Серед них: ЕППЛ, Зеніт, Осборн. Сила зумовлена впровадженням принципових нововведень, вони користуються початковою присутністю на ринку. В 85 випадках із 100 зазнають краху, але за рахунок 15 випадків одержують величезний технічний, фінансовий та моральний успіх.
Найризикованіша – стратегія екплерентів, тому що їм довожиться вирішувати 2-не завдання. Проте на частковому поліпшенні важко втриматись на ринку.
