62. Види попиту на інноваційну продукцію

Попит – обсяг продукції, котрий споживач хоче та в змозі придбати за деякою з можлих цін протягом певного часу на конкрентного часу на конкретному ринку.

За формами утворення попит поділяється:

• потенційний – що винкає на стадії розробки і півдготовки нової продукції до виходу на рнок

• попит, що формується – виникає на етапі виходу нової продукції на ринок

• попит, що розвивається – який формується на етапі закріплення нової продукції на ринку

• попит, що сформувався – який формується на етапі зрілості науково-технічної продукції.

• негативний – характеризує фактичне недолюблювання товау потенційними споижвачами, які намагаються уникнути його покупки

• схований – характеризується неможливістю задовольнити споживачів за рахунок наявних на ринку товарів та послуг

• відсутність попиту – виникає, коли споживачі на які орієнтується виробник нової продукції не зацікавений в ній або не знають про неї.

• нерегуляний – виникнення коливань попиту проти певних проміжків часу.

• повноцінній – характеризується їх адекватність нововведень бажань спож, відповідність попиту та пропозиції і перехід нововведень в стадію зрілості.

• нераціональний – попит на товари, шкідливі для здоров’я споживача

• надмірний – виникає, коли величина попиту більше величини пропозиції.

64. Планування інновацій, його функції.

Планування є одним з основних елементів системи внутрішньофірмового управління діяльністю інноваційного п-ва. Планування – система розрахунків, спрямована на вибір і обгрунтування цілей розвитку інноваційного п-ва і підготовку рішень, необхідних для їх безумовного досягнення.

Функції планування:

1. Цільова орієнтація всіх учасників. Часткові цілі всіх учасників орієтовані на досягнення генеральних цілей спільного інноваційного проекту або інноваційного п-ва вцілому.

2. Перспективна орієнтація і раннє розпізнавання проблеми розвитку. Плани орієнтовані на майбутнє і базуються на обгрунтованих прогнозах розвитку.

3. Координація діяльності всіх учасників. Вона здійснюється як попереднє узгодження дій при підготовці планів і як узгоджена реакція на виникаючі перещкоди і проблеми при виконанні планів.

4. Підготовка управлінських рішень. Плани – найпоширеніші управлінські рішення.

5. Створення об’єктивної бази для ефективного контролю.

6. Інформаційне забезпечення учасників інноваційного процесу.

7. Мотивація учасників.

65. Принципи планування інновацій.

Планування є одним з основних елементів системи внутрішньофірмового управління діяльністю інноваційного п-ва. Планування – система розрахунків, спрямована на вибір і обгрунтування цілей розвитку інноваційного п-ва і підготовку рішень, необхідних для їх безумовного досягнення.

Наукова обгрунтованість – планування здійснюється, якщо воно базується на врахуванні законів та тенденцій науково-технічного й економічного розвитку.

Домінування стратегічних об’єктів – випливає з довгосрокового характеру результатів, тривалого циклу здійснення інновацій та їх життєвої значущості для забезпечення конкурентоспроможності п-ва.

Комплексність – системна пов’язаність усіх плнів, що розробляються.

Гнучкість та еластичність – забезпечення динамічної реакції планів на відхилення в процесі робіт або зімни внутрішніх і зовнішніх чинників. Гнучкість – спроможність реагувати на прояв випадкових чиників в інноваційних процесах, ураховувати слабкі та сильні сторони інноваційного п-ва, спроможність відбивати ризики та шанси, вастиві умовам ринковох економіки.

Безперервність – має 2 аспекти: наступність та взаємозв’язок планів різної тривалості; вимоги постійного здійснення планових розрахунків відповідно до умов, що змінюються і відхилень, що иникають. Планування інновацій обов’язково передбачає розроблення планів різноманітного прогнозування в часі: довго-, середньо- та короткострококвих. Наявність планів різноманітної тривалості встановлює визначену періодичність їх формування, що перетворюєпланування в беззупинний процес розроблення, деталізації, внесення змін та продовдженнч планів.