59.Патентно-ліцензійна діяльність підприємства за ринкових умов господарювання.

Патент -документ, що засвідчує авторство і надає його власник виключне право на винахід. Під цим мається на увазі, що ніхто не може використовувати винахід без згоди власника патенту Ліцензування являє собою форму торгівлі технологіями, що включає угоди з патентами, ліцензіями, ноу-xay і т.д. Ліцензія являє собою дозвіл окремим чи обличчям організаціям використовувати винахід, захищений патентом, технічні знання, технологічні і конструкторські секрети вир-ва , товарний знак і т.д. Надання ліцензії є - договором про покупку, відповідно до якого власник патенту (ліцензіар) видає своєму ліцензіатові ліцензію на використання у визначених межах своїх прав на патенти, ноу-хау, товарні знаки і т.д. Ліцензування здійснюється шляхом прийняття зацікавленими сторонами ліцензійної угоди В угоді визначаються виробнича сфера і територіальні границі використання предмета ліцензії. Винагорода продавцю (ліцензіарові) за надання права покупцю (ліцензіатові) на використання предмета ліцензійної угоди здійснюється за допомогою ліцензійних платежів, що можуть бути у виді періодичних відрахувань від доходу покупця протягом періоду дії чи угоди одноразового платежу, установлюваного заздалегідь на підставі експертних оцінок. Періодичні відрахування (роялті) можуть визначатися як виплата відсотка від обороту, вартості чистих продажів ліцензійної чи продукції встановлюватися в 59 розрахунку на одиницю продукції, що випускається. Одноразовий платіж виступає передбачає передачу технічної документації від ліцензіара. Можливі різні сполучення приведених форм ліцензійної винагороди. По характері й обсягу прав на використання ліцензії підрозділяються на наступні види: • патентні (передаються права використання патенту без відповідного ноу-хау); • безпатентні (передаються права використання ноу-хау в різних областях діяльності); • прості (правами використання патенту володіють ліцензіат і ліцензіар); • виняткові (монопольне використання патенту ліцензіатом); • повні (ліцензіат використовує патент один протягом обговореного договором терміну).

63. Види цілей в управлінні інноваціями

Управління інноваціями є складовою частиною інноваційної діяльності і виріщує питання планування та реалізації інноваційних проектів, розрахованих назначний якісний стрибок у виробництві, п-ві, соціальній сфері.

Розрізняють такі види цілей:

- за охоплюваною ціллю (загальна частина)

- за значенням (головна, другорядна)

- за грошових виразом (грошовий, безгрошовий)

- за кількістю перемінниз у цілі (одно- та багатоперемінні)

- за предметом цілі (на загальний та виробничий результат)

- за місцем ієрархії цілей (вищі, проміжні, нижчі)

- за взаємним співвідношенням цілей (комплементарні – доповнюють, індиферентні – байдужі та конкуруючі).

Найпоширенішим прийомом визначеня мети на п-ві є побудова дерева цілей, що являє собою процес поділу головної мети на її складові і розташування їх за ієрархічним принципом. У дереві розрізняють кілька рівнів стратег цілей:

1. Цілі п-ва вцілому – очікуваний стан сукупності стратегічних господарських одиниць;

2. Цілі СГО – цільові настанови для окремих СГО, на які поділено п-во.

3. Цілі функціональних сфер – директивні завдання для функціональних підрозділів п-ва, що закладаються в основу стратегії, що розробляється.