3.Сучасні світові тенденції розвитку інновацій.

Сучасна ринкова модель економіки базується на іннноваційному типі розвитку, зокрема, інтелектувалізація виробничої діяльності, використання високих інформаційних технологій, екологічних техн (безвідходність).

Сьогодні світовий ринок високих технологій складає близько 2 трл. $, у яких на долю США припадає 39%; Японії – 30%, ФРГ – 16%.

Результатом інноваційної діяльності є інтелектуальний продукт, без якого неможливо створювати конкурентоздатну продукцію. Тому найважливішою економічною метою передових компаній підтримка здатності до інноваційного розвитку та ефективність використання найновіших технологій.

Цей процес відображається показником науковомісткості виробництва. Він визначається як співвідношення витрат на дослідження та розробку до загального обсягу продажу. Цей показник бажано розглядати у динаміці ат порівнювати його значення у різних галузях.

4.Сутність теорії “довгих хвиль” м.Д.Кондратьєва та її зв’язок з інноваційною теорією й.Шумпетера.

Економічні категорії „інновація”, „Інноваційний процес” Шумпетер поєднав з теорією довгострокових циклічних коливань теорією „довгих хвиль” Кондратьєва. К. вивчав статистичні дані 4 розвинутих країн – США, Франції, Англії, Німечинни. Дійшов висновку, що існують цикли економічної кон’юктурири – „довгі хвилі” з середньою тривалістю 54 роки (пожвавлення виробництва, потім його бурхливий підйом, криза перевиробництва, яка переходить у стадію депресії). Ключовим чинником є масовий попит на відповідні зміни. К. відмітив, що „Довгі хвилі” виникають не від дії чинників економічного розвитку. Протягом 2 десятиріч, які передують підйомові хвилі довгого циклу, спостерігається пожвавлення в галузі технічних винаходів, а початок підйому збігається з широким застосуванням винаходів у промисловості. Це пітверджувало теорію Шумпетера, який побачив можливість подолання кризи та спадів у виробництві за допомогою інноваційного оновлення капіталу завдяки технічним, організаційним, економічним та управлінським нововведенням.

5.“Теорія економічного розвитку” й.Шумпетера.

В період після 2-ї світової війни зародився напрямок, який вивчав закономірності НТП і лише в 50-х НТП почали роглядати як фактор виробництва. Але основним економістом, який ввів в економічну теорію поняття „інновація” був Шумпетер. Саме він першим використав термін „інноваційні процеси” в своїй роботі „теорія економічного розвитку” (1911). Вже тоді Шумпетер зробив виклик неокласикам, передбачив структурні зміни в економіці завдяки технічним інноваціям. Але в той же час мова зе не йшла про інновації, лише про нові комбінації у виробництві.

Виділяв 5 типових змін чи нових комбінацій.

1. Використання нової техніки, нових технологічних процесів, чи нового ринкового забезпечення

2. Впровадження продукції з новими властивостями

3. Використання нової сировини

4. Зміни у організації виробництва та його матеріально-технічного забезпечення

5. Виникнення нових ринків збуту

В 30-ті роки Шумпетер дав визначенння інновацій:

Інновація – зміни з метою впровадження та використання нових видів споживчих товарів, нових виробничих та транспортних засобів, нових форм організації промисловості, нових ринків.