56.Економічна оцінка соціальних результатів інноваційної діяльності.

Характерною рисою сучасності є оцінювання соціальних результатів інноваційної діяльності п-ва чи людини. Цей показник безпосередньо використовується в розрахунках економічної ефективності інноваційних проектів. На практиці економічна оцінка соціальних результатів пов’язана з оцінкою параметрів оточуючого середовища.

2 Способи оцінювання соціальних результатів:

1) визначення збитків від забруднення навколишнього середовища;

2) порівняння витрат, пов’язаних з реалізацією варіанта інноваційного проекту, що забруднює навколишнє середовище і такого, що не забруднює його.

Таким чином, для розрахунку показника соціально-економічного ефекту, з урахуванням збитків від негативних соціальних результатів, необхідно до основних показників, що характеризують ефективність виокристання інноваційного продукту, додати обсяг витрат у вигляді збитків від забруднення виробничого чи природного середовища. Це можуть бути одноразові капітальні кошти, додаткові інвестиції чи витрати, що впливають на збільшення собівартості продукції, а отже, на зменшення річних приростів прибутку в разі використання інновацій, що оцінюється.

57.Характеристика об’єктів інтелектуальної власності.

Інтелектуальний продукт – результат творчих зусиль його творців, що виступає в різних формах:

• наукові вікриття та винаходи

• резульатати НДДКР, технологічних і проектних робіт

• зразки нової проудкції нової техніки та матеріалів, отримані в процесі НДДКР, а також оригінальні науково-виробничі послуги

• оригінальні консалтингові послуги наукового, технічного, економічного, управлінського характеру, включаючи сферу маркетигу,

• нові технології, патенти та ін

Авторське право – сукупінсть норм права, що регулюють правові відносини, пов’язані зі створенням і використанням певного інтелектуального продукту. Виключне право автора оригінальних наукових, літературні, художніх та інших творів розмножувати їх будь-якими методами та продавати.

Права на інтелектуальну власність можна визначити як:

• права на наукові, художні та літературні твори

• права артистів-виконавців, виробників фонограм та органіацій ефірного або кабельного віщання

• права на промислову власність

• закриту інформацію, в т.ч. секрети виробництва.

58.Сутність та ефективність використання “ноу-хау” в діяльності підприємства.

Під «ноу-хау» заведено розуміти не захищені охоронними доку­ментами та не оприлюднені (повністю або частково) знання чи досвід технічного, виробничого, управлінського, комерційного, фінансового або іншого характеру, що можуть бути практично ви­користані в наукових дослідженнях та розробках, за виготовлення, реалізації та експлуатації конкурентоспроможної продукції, забез­печуючи певні переваги їхньому власникові. Термін «ноу-хау» походить від англійського виразу «знати як зробити». До «ноу-хау» належать також не запатентовані з різних причин винаходи. Об'єктами «ноу-хау» можуть бути різноманітні 58 посібники (порадники), специфікації, формули, рецепти, знання й досвід у сфері маркетингу, оформленні упаковки продукції тощо. Важливою ознакою «ноу-хау» є конфіденційний характер тих знань та досвіду, на здобування яких підприємство, як правило, витрачає значні кошти та час.