41.Сутність ризикового фінансування інноваційної діяльності на базі венчурного капіталу.

Венчурний капітал може бути охарактеризован як джерело довгострокових інвестицій, що надаються на декілька років без будь-яких гарантій або забезпечень.

Власники грошового капіталу не можуть пред’явити інноватору претензії відносно майнової застави під кредит. Крім того, вони не можуть вимагати гарантій виходу на ринок нової продукції у зазделегідь визначенийц термін, не можуть вимагати отримання прибутку і отримання боргів з %.

Але венчурне інвестування мають наступні засоби страхування свого капіталу:

а) фінансування кількох інноваційних проектів, щоб за рахунок успіху 1 проекту можна було покрити борги інших нереалізованих проектів.

б) поетапне фінансування проекту, коли вкладення в той чи інший проект зростають в залежності від позитивного ходу реалізації проекту.

в) наданя кредитів під боргові зобов’язанння чи розписки з правом конверсії заборгованості в акції або просто придбання акцій компанії в межах від 5 до 50%.

На сьогодні в Україні венчурний капітал тільки зароджується і найбільш реальними суб’єктами цього процесу можуть бути інституціональні інвестори (суб’єкти фондового ринку) та великі п-ва, яким венчурне фінансування надає можливість швидше вийти на ринок з новою продукцією.

42.Сутність та завдання системи фінансування інноваційної діяльності.

Головним елементом інноваційної діяльності є його фінансування. Особливості фінансуваня інноваційної діяльності:

1. Велика ризикован6ість процесу фінансування

2. Адаптивність та гнучкість системи фінансування на умови зовн середовища

3. Обгрунтованість та юридична захищенність прийомів, пов’язаних з фінансуванням інноваційної діяльності

4. Зв’язок системи фінансування з швидким та ефективним

Метою фінансування є: 1) необхідність збереження наукової бази та кадрового потенціалу; 2) збереження відповідного рівня проведення наукових досліджень; 3) розробка та освоєння наукомісткої конкурентної продукції, випуск якої може забезпечити збільшення експорту або зниження імпорту аналогічної продукції.

Види фінансування:

- самофінансування – фінансування з накопиченням прибутку, із амортизаційного фонду, із резервного фонду.

- позичкові кошти: банківські кредити, комерційні кредити та лізинг

- залучені: залучаються за рахунок розміщення на фондовому ринку нових видів акцій.

- кошти урядовиз та регіональних фондів та програм: кошти держ бюджету, державного інноваційного фонду, фонду фундаментальних досліджень та наукових програм.

Завдання системи фінансів:

1. Створення необхідних передумов для швидкого та ефективного впровадження технічних новинок в усі ланки народногосподарського комплексу країни, забезпечення її структурно-технологічної перебудови.

2. Зберігання і розвиток стратегічного науково-технічного потенціалу в пріоритетних напрямках розвитку

3. Створення необхідних матеріальних та умов для зберігання кадрового потенціалу науки та техніки, запобігання його відпливу за кордон.

Елементами цієї системи є:

• сукупність джерел надходжень коштів

• механізм акумуляції грошових надходжень і їх укладення в інвестиційні проекти та цільові програми

• механізм контролю за інвестиціями,в ключаючи систему повернення та оцінювання ефективності використання власного та позичкового капіталу