
- •Сутність його головних аргументів
- •29 . Філософія просвітництва (ж.Ж Руссо,Вольтер)
- •30.Феномен Німецького просвітництва та його основні риси.
- •31 Агностицизм філософії і. Канта
- •32 Етичні погляди і. Канта. "Категоричний імператив".
- •33.Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха
- •34. Метод і Філософська система Гегеля
- •35. Філософія історії г.Гегеля
- •36 Громадянське суспільство і правова держава у філософії г.Гегеля
- •37 Позитивізм о.Конта і Спенсера. Другий позитивізм
- •38 Філософія ірраціоналізму
- •39 Філософія життя (Ніцше, Шопенгауер)
- •40 Прагматизм
- •41 Філософія марксизму (діалектичний та історичний матеріалізм)
- •42 Екзистенціальна філософія
- •43 Фрейдизм
- •44 Неофрейдизм
- •45 Герменевтика
- •46 Неотомізм
- •47 Філософська антропологія
- •48 Філософський Дискурс постмодерну
- •49. Філософська думка Київської Русі
- •50.Українська філософська думка доби відродження
- •51 Філософія Києво-Могилянської академії
- •52 Філософія г.Сковороди
- •53 Університетська філософія в Україні хviii ст. – поч. Хіх ст. (м. Костомаров, п. Куліш).
- •54 Філософія п.Юркевича.
- •55. Філософські ідеї т.Г.Шевченка
- •56. Філософська концепція і. Франка
- •57. Дайте коротку характеристику економічної теорії к. Маркса і ф. Енгельса.
- •58. Дайте коротку характеристику діалектико-матеріалістичного розуміння історії Марксом та Енгельсом.
- •59. Марксизм про релігію
- •60. Перелічіть основні періоди та етапи розвитку української філософії.
- •61. Проаналізуйте особливості філософської думки Києво-Могилянської академії.
- •62. Дайте коротку характеристику філософії г. Сковороди.
- •63. «Філософія серця» п. Юркевича. В чому її суть?
- •64. Філософія в.Вернадського.
- •65. Коротко охарактеризувати узагальнюючі риси української філософії.
- •66. Назвіть основні соціальні та духовні передумови світової філософії хх сторіччя.
- •67. Які основні риси сучасної світової філософії ви знаєте?
- •68. Назвіть головні напрями і школи світової філософії.
- •69. Дайте коротку характеристику позитивізму,
- •70. Назвіть головні концепції філософської антропології.
- •71. Охарактеризуйте філософію екзистенціалізму та її сучасні погляди.
- •72.Дайте загальну характеристику концепції герменевтики.
- •73. Охарактеризуйте особливості розвитку сучасної релігійної філософії.
- •74. Дайте загальну характеристику сучасної філософії пост модернізму.
- •75. Що таке онтологія?
- •76. Охарактеризуйте основні форми буття.
- •77. Дайте визначення поняттям «матерія», «простір», «час» і «рух».
- •78. Дайте визначення поняття «свідомість»
- •80. Діалектика як загальна концепція розвитку.
- •81. Дайте коротку характеристику законам діалектики
- •82. Розкрийте сутність альтернативних концепцій діалектики.
- •83. Сутість пізнавального процесу. Принципи пізнання.
- •84. Коротко охарактеризуйте структурні елементи процесу пізнання.
- •85. Концепція істини в сучасній гносеології. Критерії істини.
- •103. Види та форми культури
- •Форми культури Матеріальна культура
- •Духовна культура
- •Інформаційна культура
- •Фізична культура
- •Види культури
- •106.Цінності як визначальна характеристика людського буття.
- •Типи за адаптацією до умов суспільства
- •Типи за е.Шпрангером
- •Типи за Еріхом Фроммом
- •112. Що таке сенс життя?
38 Філософія ірраціоналізму
Ірраціоналізм (лат. irrationalis — несвідоме, нерозумне) - філософські течії, що проголошують верховенство нерозумного начала і роблять його основною характеристикою як самого світу, так і світосприйняття.
На противагу філософській класиці, що висунула на перше місце розум і раціональність та поставила в якості основної мети виявлення внутрішньої логіки процесів, посткласична філософія знаменує собою відмову від визнання розумних підстав дійсності і висуває на перший план ірраціональний момент. Хоча певні ірраціональістичні тенденції можна простежити протягом тривалого розвитку філософії, сам термін "ірраціоналізм", відносять все-таки до філософських напрямків кінця 19-го - початку 20 століть.
Особливо яскраво ірраціоналістична філософія була представлена в цей час філософією життя - Дільтей, О.Шпенглер, Бергсон. Розуму було відведено утилітарне місце в пізнанні, а ірраціональне було чітко тематизовано й проблематизовано, завдяки чому був розширений і обґрунтований новий предмет філософського осмислення у вигляді інтуїтивного, до - або позатеоретичного знання, а сама філософія з мислення про світ у поняттях перетворилася в розуміння (або інтуїтивне сприйняття) в принципі непізнаваної силами одного тільки розуму дійсності.
У соціологічному й культурологічному відношенні ірраціоналістичні погляди часто настроєні проти соціальних і культурних інновацій, які сприймаються як поширення влади науки й техніки та ствердження просвітительських духовних цінностей. Прихильники ірраціоналізму вважають це ознакою занепаду справді творчого культурного початку (як, наприклад, О. Шпенглер у роботі "Занепад Європи"). У Німеччині, приміром, ірраціоналізм знайшов свої найбільш реакційні форми в області політичних теорій у націонал-соціалізмі, що заперечували саморегуляцію соціальних спільнот за допомогою суспільних законів.
З сучасної точки зору раціоналізм й ірраціоналізм є взаємодоповнюючими сторонами реальності в дусі принципу доповнюваності Нільса Бора.
39 Філософія життя (Ніцше, Шопенгауер)
“Філософія життя” як філософський напрямок склалась у кінці 19 ст. головним чином у Німеччнині та Франції.
Вона зверталась до життя як первинної реальності, цілісного органічного процесу. Філософія життя була спробою перебороти обмеженність матеріалізму з ідеалістичних позицій.
Засновник – Шопенгауер (песиміст). За Ш. , суть особи становить незалежна від розуму воля – сліпе хотіння, котра є проявом космічної світової волі, основою та змістом усього сущого(волюнтаризм).
Він намагався довести, що всі людські біди мають космічний хар-р, і тому ніякі сусп.-політ. перетворення нічого не змінять.
Основна життя, за концепцією Ніцше, - це воля. Життя є проявом волі, але не абстрактної світової волі, як у Шопенгауера, а конкретної, визначеної волі – волі до влади.. Людське щастя Ніцше вбачає в почутті зростаючої сили, влади, вмінні переборювати всі перешкоди. Вчення Ніцше про надлюдину грунтується на таких положеннях : 1) цінність життя є єдиною безумовною цінністю і збігається вона з рівнем “волі до влади”; 2) існує природна нерівність людей (“аристократичні” та “сіра маса”) 3) сильна людина, природжений аристократ, є абсолютно вільним і не зв’язує себе ніякими морально-правовими нормами (Мораль та християнство – мораль рабів)
Ніцше назвав себе філософом неприємних істин ( осн. твір - “Так говорив Заратустра”)