Класифікація групових завдань

Ознака, критерій, за якими класифікують завдання

Типи завдань

1

2

Зміст

— значущі; — малозначущі;

Виконуваність завдань

— завдання, які можливо розв'язати; — завдання, які неможливо розв'язати;

Обізнаність керівника про завдання

— завдання, які належать до компетенції керівників; — завдання, які не належать до компетенції керівників;

Ступінь оцінювання функціональних витрат

— просте (легке); — складне (важке);

Можливість поділу завдання на складові

— завдання, які можна поділити на складові (подільні); — завдання, які неможливо поділити на складові (унітарні);

Кількість виробленого чи якість дії

— завдання максимізації (полягають у тому, щоб якомога більше чи швидше це виробити); — завдання оптимізації (спрямовані на забезпечення якості дії, результату та ін.);

Співвіднесення індивідуального вкладу з груповим продуктом

— адитивні /лат. additivus — придатковий, пов'язаний з додаванням / — (індивідуальні вклади об'єднуються); — компенсуючі (вимагають групового рішення, яке є середнім арифметичним індивідуальних рішень членів групи); — диз'юнктивні / лат. disjunctio, disjungo — роз'єдную, розрізняю / — (група має обрати одне рішення із загального фонду індивідуальних думок учасників процесу); — кон'юнктивні / лат. conjunctivus — з'єднувальний / — (члени групи мають діяти як одна команда); — дискреційні / франц. discretionnaire — залежний від власного розсуду / — (група вирішує, як розв'язувати проблему, тобто як індивідуальний вклад співвідноситься з груповим продуктом);

Залежність членів групи від результатів

— спільні (спільність інтересів, тобто індивідуальні інтереси збігаються із груповими; співробітництво, коли всі в групі однаково поділяють загальний успіх чи поразку);

1

2

— змагальні (зіткнення інтересів; суперництво, тобто всі особи, що належать до групи, беруть участь у боротьбі за результати); — змішана мотивація (одночасні єдність і зіткнення інтересів; суміш співробітництва і суперництва створює соціальну дилему);

Оригінальність, дискусійний характер розв'язання

— продуктивні (сприяють генеруванню нових ідей, творчих продуктів; групові наслідки забезпечують нестандартні, оригінальні ідеї); — проблемні (зміст передбачає обговорення та розв'язання конкретної проблеми; висока орієнтація на дію, досягнення запланованого результату); — дискусійні (вимагають від членів групи дискусії з приводу вироблення загального рішення; високе включення у груповий процес)