
- •38.Структура і зміст навчального плану підготовки бакалавра
- •39. Продуктивне навчання
- •40. Стандарти вищої школи
- •41.Структура навчального плану підготовки бакалавра
- •42. Організація контролю, як зворотного зв’язку у вищій школі.
- •43. Нормативні документи навчального процесу.
- •44. Навчальний час студента та робочий час викладача.
- •46. Освітньо-кваліфікаційна характеристика.
- •47. Кредитно-модульна форма навчального процесу.
- •48. Система оцінювання у вищій школі.
- •49. Освітньо-професійна програма.
- •50. Модульно-рейтингова форма оцінювання якості знань.
- •51. Організація зворотнього зв’язку у навчальному процесі (види, принципи, форми).
- •52. Структура і зміст навчального плану.
- •53. Трудомісткість кредиту та академічного року у вищих навчальних закладах Європи.
- •54. Системи оцінювання у вищій школі
- •55. Структура та зміст навчальної програми дисципліни.
- •56. Організаційні аспекти реформування національної системи вищої освіти
- •57. Організація контролю, як зворотного зв’язку у вищій школі.
- •58. Структура і зміст робочої навчальної програми дисципліни.
- •59. Переваги національної системи вищої освіти.
- •60. Система оцінювання результатів складання студентами екзаменів, диференційованих заліків та заліків.
- •61. Комплекс методичного забезпечення навчального процесу.
- •62. Робочий час викладача вищого закладу освіти третього за четвертого рівня акредітації.
- •63. Поняття і розрахунки “середньої зваженої оцінки”
- •64. Види занять и види наукової роботи студентів
- •65. Проблеми узгодження національного і загальноєвропейського стандартів освіти. Мне лень думать, если кто-то хочет....
- •66. Державна атестація студента.
- •67. Види вищих закладів освіти.
- •68. Модульно-рейтингова форма оцінювання якості знань. Поточний та підсумковий контроль якості знань.
- •69. Функції державної атестаційної комісії.
- •70. Національна доктрина розвитку освіти.
- •71. Види науково-дослідної та мистецько-творчої роботи студентів.
- •72. Державний екзамен
- •73. Наукови ступені, вчені звання, посади викладача вищої школи.
- •74. Кредитно-модульна форма навчального процесу.
- •75. Оцінка результатів роботи студентів з суспільних дисциплін за альтернативними критеріями оцінювання. Вопрос с сюрпризом:) кому попадет, в казино ходить не советую:)
- •76. Етапи підготовки викладача вищої школи.
- •77. Комплект документів навчально-методичного забезпечення стандарту вищої освіти (кднмз сво).
- •78. Поняття “альтернативної оцінки” в суспільних дисциплінах.
- •И еще один сюрприз:)
52. Структура і зміст навчального плану.
Він є головним для навчального закладу документом, який визначає зміст і структуру навчального процесу.
Навчальний план — документ про склад навчальних предметів, які вивчають у певному закладі освіти, їх розподіл, тижневу й річну кількість годин, що відводяться на кожний навчальний предмет, і про структуру навчального року.
Навчальний план має відповідати таким вимогам:
- спрямованість на всебічний розвиток особистості учня;
- забезпечення виховання підростаючого покоління;
- орієнтація на досягнення вітчизняної і зарубіжної науки, здобутки національної культури і національні традиції;
- урахування рівня розвитку учнів, їхніх навчальних можливостей, потреб та інтересів.
Зміст освіти вищого навчального закладу складається з нормативної та вибіркових навчальних дисциплін.
Нормативна частина змісту освіти є гарантованим мінімумом до відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня. Вона визначається державним стандартом освіти і є обов'язковим компонентом реалізації освітньої (освітньо-професійної) програми.
Нормативні навчальні дисципліни визначає державний стандарт освіти (освітньо-професійна програма підготовки). Дотримання їх назв є обов'язковим для вищих навчальних закладів, а обсяг не може бути меншим від обсягу, встановленого державними стандартами освіти.
Вибіркові навчальні дисципліни вводяться до навчального плану вищим навчальним закладом для більш повного задоволення освітніх і кваліфікаційних запитів особи та потреб суспільства, ефективного використання можливостей закладу освіти, врахування регіональних потреб тощо. Вони можуть бути як обов'язковими для всіх студентів, так і обраними студентами індивідуально. Вибіркові навчальні дисципліни запроваджуються, як правило, у формі спеціальних навчальних курсів для поглиблення загальноосвітньої, фундаментальної і фахової (теоретичної і практичної) підготовки.
53. Трудомісткість кредиту та академічного року у вищих навчальних закладах Європи.
ECTS (англ. European Credit Transfer and Accumulation System - Європейська система переведення і накопичення кредитів) - загальноєвропейська система обліку навчальної роботи студентів при освоєнні освітньої програми або курсу. На практиці система ECTS використовується при переході студентів з одного навчального закладу до іншого на всій території Європейського союзу та інших, які взяли цю систему, європейських країн. Один навчальний рік відповідає 60 ECTS-кредитів, що складає близько 1500-1800 навчальних годин. Для отримання ступеня бакалавра потрібно набрати від 180 до 240 ECTS-кредитів, а для магістра добрати відсутні до 300 (тобто ще від 60 до 120 ECTS-кредитів). На нараді в Маастрихті 14 грудня 2004 міністри освіти і професійної підготовки 32-х країн Європи домовилися, що система ECTS буде частиною Європейської кредитної системи переказу для професійної освіти і підготовки кадрів (ECVET).
Оцінка успішності студентів
Система ECTS передбачає, що успішність студентів буде визначатися існуючої національною шкалою оцінок, проте додатково рекомендується використовувати статистичну шкалу оцінок ECTS (англ. ECTS grading scale). Залежно від місця студента в рейтингу (з дисципліни чи іншого виду навчальної діяльності) йому виставляються такі оцінки за шкалою ECTS:
А - кращі 10%
В - наступні 25%
С - наступні 30%
D - наступні 25%
Е - наступні 10%
F - провалилися (не враховуються при розподілі оцінок AE і не отримують ECTS-кредитів)