70. Національна доктрина розвитку освіти.

Національна доктрина розвитку освіти України є державним документом, який визначає стратегію й основні напрями її розвитку у XXI столітті.

Головна мета української системи освіти — створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися упродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства.

Пріоритетами державної політики в розвитку освіти є:

- особистісна орієнтація освіти;

- створення рівних можливостей для дітей і молоді у здобутті якісної освіти;

- удосконалення системи неперервної освіти та освіти впродовж життя;

- розвиток україномовного освітнього і культурного простору;

- забезпечення освітніх запитів національних меншин;

- формування національних та загальнолюдських цінностей;

- формування через освіту здорового способу життя;

- забезпечення економічних і педагогічних умов для професійної самореалізації педагогічних працівників, підвищення їх соціального статусу;

- упровадження інформаційних педагогічних технологій, розвиток бібліотечної справи, забезпечення доступності інформації, навчальної і довідкової літератури;

- створення індустрії навчальних засобів; о створення ринку освітніх послуг;

- інтеграція української освіти в європейський та світовий освітній простір;

- гармонійне поєднання навчального процесу та наукової діяльності вищого навчального закладу;

- використання наукових результатів як бази і змісту навчання.

Освіта спрямована на втілення в життя української національної ідеї. Вона підпорядкована консолідації українського народу в українську політичну націю, яка прагне жиги в співдружності з усіма народами і державами світу.

Освіта виховує громадянина і патріота України, прищеплює любов до української мови та культури, повагу до народних традицій. Вона підпорядкована формуванню системи національних інтересів як головних пріоритетів світоглядної культури особистості і разом із тим сприяє оволодінню багатствами світової культури, вихованню поваги до народів світу. Українська освіта має гуманістичний характер. Вона не допускає поширення шовіністичних, расистських та інших антигуманних ідей і поглядів.

71. Види науково-дослідної та мистецько-творчої роботи студентів.

Багаторічний досвід діяльності вітчизняних ВНЗ дає підста­ви виокремити такі види науково-дослідної роботи студентів:

—аналіз наукової літератури;

—систематизація матеріалів опрацювання літературних джерел;

—добір наукової літератури, складання бібліографій з ви­значених тем;

—підготовка наукових повідомлень і рефератів;

—наукові доповіді, тези;

—наукові статті;

—методичні розробки з актуальних питань професійної діяль­ності;

—наукові звіти про виконання елементів досліджень під час практики;

—конструкторські розробки приладів, пристроїв та ін.;

—дослідні комп´ютерні програми;

—курсові;

—кваліфікаційні;

—дипломні;

—магістерські роботи та ін.

72. Державний екзамен

Державна атестація проводиться після закінчення підготовки на певному освітньо-кваліфікаційному рівні з метою оцінки рівня знань та фактичної підготовленості до роботи за фахом відповідно до вимог державного освітнього стандарту (освітньо-кваліфікаційної характеристики).

Присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста здійснює державна кваліфікаційна комісія. Державну атестацію на рівні бакалавра, спеціаліста і магістра здійснює Державна екзаменаційна комісія.

Державна атестація передбачає для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів:

• молодшого спеціаліста – захист кваліфікаційної роботи або складання кваліфікаційного екзамену;

• бакалавра – складання державних екзаменів з дисциплін професійно орієнтованого циклу і захист випускної бакалаврської роботи;

• спеціаліста – складання державного кваліфікаційного екзамену та захист дипломної роботи (проекту);

• магістра – захист магістерської роботи (дисертації).

До складання державних екзаменів та захисту випускних бакалаврських робіт, дипломних проектів (робіт) чи магістерських робіт (дисертацій) допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.

Захист випускних бакалаврських робіт, дипломних проектів (робіт) і магістерських робіт (дисертацій) може проводитися як у вищому закладі освіти, так і на підприємствах, у закладах та організаціях, для яких тематика проектів (робіт), що захищаються, становить науково-теоретичний або практичний інтерес.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом (на рівні комплексного контрольного завдання).

Результати захисту випускних бакалаврських робіт, дипломних проектів (робіт), магістерських робіт (дисертацій) та складання державних екзаменів визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно".

Студенту, який захистив випускну бакалаврську роботу, дипломний проект (роботу) або магістерську роботу (дисертацію), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідний освітній рівень (кваліфікація) і видається диплом державного зразка.

Студенту, який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше як із 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань – відмітки "добре", склав державні екзамени та захистив дипломний проект (роботу) або магістерську роботу (дисертацію) з оцінкою "відмінно", а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри (предметної або циклової комісії), видається диплом з відзнакою.