
- •38.Структура і зміст навчального плану підготовки бакалавра
- •39. Продуктивне навчання
- •40. Стандарти вищої школи
- •41.Структура навчального плану підготовки бакалавра
- •42. Організація контролю, як зворотного зв’язку у вищій школі.
- •43. Нормативні документи навчального процесу.
- •44. Навчальний час студента та робочий час викладача.
- •46. Освітньо-кваліфікаційна характеристика.
- •47. Кредитно-модульна форма навчального процесу.
- •48. Система оцінювання у вищій школі.
- •49. Освітньо-професійна програма.
- •50. Модульно-рейтингова форма оцінювання якості знань.
- •51. Організація зворотнього зв’язку у навчальному процесі (види, принципи, форми).
- •52. Структура і зміст навчального плану.
- •53. Трудомісткість кредиту та академічного року у вищих навчальних закладах Європи.
- •54. Системи оцінювання у вищій школі
- •55. Структура та зміст навчальної програми дисципліни.
- •56. Організаційні аспекти реформування національної системи вищої освіти
- •57. Організація контролю, як зворотного зв’язку у вищій школі.
- •58. Структура і зміст робочої навчальної програми дисципліни.
- •59. Переваги національної системи вищої освіти.
- •60. Система оцінювання результатів складання студентами екзаменів, диференційованих заліків та заліків.
- •61. Комплекс методичного забезпечення навчального процесу.
- •62. Робочий час викладача вищого закладу освіти третього за четвертого рівня акредітації.
- •63. Поняття і розрахунки “середньої зваженої оцінки”
- •64. Види занять и види наукової роботи студентів
- •65. Проблеми узгодження національного і загальноєвропейського стандартів освіти. Мне лень думать, если кто-то хочет....
- •66. Державна атестація студента.
- •67. Види вищих закладів освіти.
- •68. Модульно-рейтингова форма оцінювання якості знань. Поточний та підсумковий контроль якості знань.
- •69. Функції державної атестаційної комісії.
- •70. Національна доктрина розвитку освіти.
- •71. Види науково-дослідної та мистецько-творчої роботи студентів.
- •72. Державний екзамен
- •73. Наукови ступені, вчені звання, посади викладача вищої школи.
- •74. Кредитно-модульна форма навчального процесу.
- •75. Оцінка результатів роботи студентів з суспільних дисциплін за альтернативними критеріями оцінювання. Вопрос с сюрпризом:) кому попадет, в казино ходить не советую:)
- •76. Етапи підготовки викладача вищої школи.
- •77. Комплект документів навчально-методичного забезпечення стандарту вищої освіти (кднмз сво).
- •78. Поняття “альтернативної оцінки” в суспільних дисциплінах.
- •И еще один сюрприз:)
56. Організаційні аспекти реформування національної системи вищої освіти
Аналіз сучасного розвитку нашого суспільства в останні роки спонукає до активних пошуків нових форм і методів професійної підготовки кадрів у всіх сферах життя, запровадження досвіду європейських країн. Ця проблема стає особливо актуальною у зв'язку з глибокими реформами у системі вищої освіти, а саме у навчальних закладах галузі Міністерства з надзвичайних ситуацій України, які здійснюються нині і спрямовані на її інтеграцію в європейський науково-освітній простір, приєднання вищої школи у 2005 році до Болонського процесу. У зв'язку з тим, що керівництво України беззаперечно і однозначно задекларували інтеграцію в європейське співтовариство, його науково-освітній простір як основний напрямок зовнішньої політики, здійснюється ряд заходів Міністерства освіти і науки щодо приєднання до Болонського процесу, нині реалізуються чимало ідей і проектів. Найбільш важливими новаціями є такі: формування єдиного відкритого простору вищої освіти; впровадження кредитно-модульних технологій навчання на базі європейської системи трансферу кредитів; стимулювання мобільності студентів і викладачів у межах європейського регіону; прийняття системи двох освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр-магістр; теми двох освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр-магістр, які повинні змінити існуючі в Україні наукові ступені; розвиток європейської співпраці у сфері контролю за якістю вищої освіти; забезпечення працевлаштування випускників вищих навчальних закладів України в європейському ринку праці виданням Додатку до диплома, рекомендованого ЮНЕСКО.
57. Організація контролю, як зворотного зв’язку у вищій школі.
Система навчання у вищій школі - багатогранний процес, який складається з цілого ряду взаємопов’язаних елементів. Серед них важливе місце посідає контроль знань, тобто організація зворотного зв'язку як засобу управління навчально-виховним процесом.
Перевірка і оцінка знань виконують, принаймні, шість функцій: контрольну, навчальну, виховну, організаторську, розвиваючу і методичну.
За місцем, яке посідає контроль у навчальному процесі, розрізняємо попередній (вхідний), поточний, рубіжний і підсумковий контроль.
Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовуємо як передумову для успішного планування і керівництва навчальним процесом. Він дає змогу визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у складності матеріалу. Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань.
Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу. Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю.
Поточний контроль - це продовження навчальної діяльності педагога і педагогічного колективу, він пов’язаний з усіма видами навчальної роботи і має навчити студентів готуватись до перевірки з першого дня занять і кожного дня, а не наприкінці семестру або навчального року.
Рубіжний (тематичний, модульний, блоковий) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів, тем і пов'язаних з цим пізнавальних, методичних, психологічних і організаційних якостей студентів. Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання. Якщо поточний контроль проводимо лише з метою діагностики першого рівня засвоєння, тобто рівня загального орієнтування у предметі, то рубіжний контроль дає можливість перевірити засвоєння отриманих знань через більш довгочасний період і охоплює більш значні за обсягом розділи курсу.
Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у відповідності до моделі молодшого спеціаліста.
До підсумкового контролю належать семестрові, перевідні і державні іспити, а також заліки перед іспитом. Основна мета іспитів - встановлення дійсного змісту знань студентів за обсягом, якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у практичній діяльності.
Основними формами контролю знань студентів є контроль на лекції, на семінарських і практичних заняттях, у позааудиторний час, на консультаціях, заліках і іспитах.