Взаємовідносини видів в агробіогеоценозі

Численні види організмів, що входять до складу агроекосистеми, перебувають у складних взаємовідносинах.

Всю суму впливу живих організмів один на одного називають біотичними факторами середовища, а безпосереднє живе оточення організму становить його біотичне середовище. В агробіогеоценозі виділяють такі типи вза­ємовідносин між організмами: а) безпосередні — прямі (паразитизм, симбіоз, механічний тиск при розростанні); б) алелопатичні — через фізіологічно активні виділення (леткі виділення надземних частин рослин, кореневі виділений та ін.); в) посере­дні — через прямодіючі фактори середовища: кліматогенні (світло, тепло, волога і рух повітря, вміст вуглекислого газу в повітрі), едафогенні (волога, тепло, аерація, щільність, ки­слотність, харчовий режим грунту), біогенні (мікроорганізми , тваринні організ­ми, що населяють агробіогеоценоз).

Завдяки дії біотичних факторів між органі­змами встановлюються різного роду трофічні і хорологічні зв'язки, внаслідок чого види об’єднуються в біологічні макросистеми. Кожна конкретна екосистема — це не механічний на­бір видів і популяцій, а функціонуюча взаємозв'язана і збалансована макроекосистема, яка має свої особливості. Вона характеризується певним набором рослин і тварин та відповідно постійним і стійким їх складом. Стабільність екосистеми підтримується саморегуляцією, завдяки якій всі елементи системи існують разом, ніколи не знищують один одного, а тільки підтримують чисельність особин кожного виду на певному рівні. Тому між видами рослин, тварин і мікроорганізмів історично склалися такі взаємовідносини, які підтримують їх розвиток і визначений рівень.

Динаміка агро біогеоценозів

Агроекосистема, незважаючи на незначний період існування — від кількох десятків дній (угруповання салату, кропу, редису та ін.) до кількох місяців (ярі культури),—це динамічні функціональні системи, в яких агробіоценоз та екотоп взаємодіють і залежать один від одного. На існування агробіогеоценозу впливає також господарська діяльність людини. Таким чином, характер зміни агробіогеоценозу визначають як природні (зміни екотопу, або ендогенні зміни), так і антропогенні фактори (екзогенні зміни).

Ендодинамічні зміни (сезонна зміна агрофі­тоценозу) не зачіпають основних ознак агрофі­тоценозу, тобто не викликають його докорін­ної перебудова. Екзодинамічні зміни при­зводять до заміни одного агрофітоценозу ін­шим.

Сезонна змінність агрофітоценозів зумовле­на перебігом різних фаз розвитку і пристосо­ваністю до змін екологічних факторів протя­гом вегетаційного періоду. Річні зміни пов'я­зані із зміною агрофітоценозів залежно від погодних умов у різні роки.( Екзодинамічні зміни у більшості випадків спричинені замі­ною культур у вигляді встановленої людиною сівозміни.

Ендодинамічні зміни в агробіогеоценозах відбуваються протягом доби, вегетаційного пе­ріоду, а в лучних агробіогеоценозах —- навіть року та багатьох років) Така зміна лучних агробіогеоценозів називається сукцесією. Розви­ток екосистеми у часі називають екологічною сукцесією.

Добова, сезонна, річна ритміка та сукцесії тісно пов'язані з певним закономірним ходом природних явищ, що мають строгу періодич­ність. Циклічні зміни агробіогеоценозів харак­теризують добову, сезонну і багаторічну пері­одичність зовнішніх умов та ендогенних рит­мів організмів.

Зміни дня і ночі зумовлюють різну ритміку процесів протягом доби. Зміна кліматичних характеристик, а також тривалості дня і ночі викликає зміни, що відбуваються протягом ве­гетаційного періоду. У багаторічних агроекосистемах зміни року зумовлюють зміни протягом року. Протягом доби у рослин змінюються інтен­сивність і характер біохімічних процесів, Вно­чі припиняється фотосинтез; запилення одних рослин відбувається вночі, а інших — удень. Більшість рослин запилюються за допомогою тварин (комахи, птахи), тому активність жит­тя окремих груп тварин тісно пов'язана з до­бовим циклом розвитку рослин. Добова ак­тивність різних груп організмів залежить від їх добової міграції.

Ритміка протягом сезону зумовлена цикліч­ною зміною природних (кліматичних) явищ, що викликають зміну сезону, року. Сезонна ритміка відрізняється від добової тим, що во­на зумовлює більші зміни в агробіогеоценозі. Вони підпорядковані певним закономірностям, що повторюються протягом тривалого часу (століть і навіть тисячоліть), а тому сприяють створенню біологічних циклів організмів та механізмів регуляції агроекосистем. 3міна сезону року значною мірою впливає на життєдіяльність рослин і тварин (періоди цвітіння, плодоношення, активного росту, зи­мового спокою в рослин; сплячка і зимовий сон, міграція у тварин). Відповідно змінюють­ся і агробіогеоценози.