100. Федеративний устрій Канади.

Канада входить до складу Співдружності, очолюваної Великобританією. За формою державно-територіального устрою Канада – федерація, в складі якої 10 провінцій (в тому числі одна, Квебек, з франкомовним більшістю) і 2 території. Ряд питань федеративних відносин залишаються неврегульованими. У 1995 р. проведений референдум про суверенітет Квебеку (проти суверенітету проголосувало 50,6% виборців, за – 49,4%). У кожній провінції є своя конституція, виборна легіслатура, уряд, діє призначається центральною владою "за порадою провінційного уряду" лейтенант-губернатор. Перелік питань, які провінції можуть вирішувати самостійно, встановлений в законодавчому порядку (охорона здоров'я, соціальне забезпечення, використання природних ресурсів на території провінції, оподаткування).

Конституції Канади утворюють кілька законодавчих актів. Найважливіші з них – Квебекський закон 1774 р., Конституційний закон 1791 р., Закон про об'єднання Канади 1840 р., Закон про Британську Північну Америку 1867 р. і Конституційний закон 1982 р., що став останнім із числа конституційних актів Канади, прийнятих британським Парламентом , надав Канаді право самостійно вносити поправки до Конституції відповідно до встановленої процедури (раніше вони формально підлягали затвердженню англійським Парламентом) та доповнив її Хартії прав і свобод.

За формою правління Канада – конституційна парламентська монархія. Згідно з Конституційним законом 1982 главою держави є Королева (Король) Великобританії, яку представляє в Канаді Генерал-губернатор. Його призначає Королева за порадою Прем'єр-міністра. Термін його повноважень – 5 років, але на вимогу голови Уряду він може бути відсторонений від посади і раніше. Генерал-губернатор стверджує законопроекти, скликає нижню палату Парламенту і має право розпустити її до закінчення терміну повноважень, призначає Прем'єр-міністра та вищих посадових осіб. Він вирішує питання зовнішньої політики: ратифікує міжнародні договори, робить призначення дипломатичних представників. Йому належить право помилування. Однак діяльність Генерал-губернатора носить багато в чому формальний характер, оскільки більшість своїх правомочностей він здійснює "за порадою" Уряду.

Законодавча влада належить Королеві в особі Генерал-губернатора і Парламенту. Парламент Канади складається з Палати громад та Сенату. Палата громад складається з 301 депутата і обирається шляхом загальних прямих виборів строком на 5 років. У складі Сенату – 104 особи, що призначаються Генерал-губернатором довічно. Сенатори представляють інтереси тих провінцій, від яких вони призначені. Законом встановлено, що сенатором може бути особа не старше 75 років, що проживає в провінції не менше 30 років і що володіє нерухомим майном вартістю як мінімум у 4000 доларів. Палати мають рівні права. Парламент повинен збиратися на сесії не рідше одного разу на рік. Сесія починається в жовтні-листопаді і триває до липня-серпня з перервами на канікули. Перше засідання відкривається Генерал-губернатором, який вимовляє тронну промову від імені Королеви. У ній викладаються основні напрямки урядової політики.

Повноваження Парламенту досить великі: він видає закони, приймає бюджет, створює Уряд і контролює його діяльність, вирішує питання зовнішньої політики. Законопроекти подаються на розгляд окремими депутатами та Урядом (фінансові законопроекти можуть вноситися тільки Урядом). Законопроект проходить 3 читання. У першому оголошується назва білля. У другому відбувається обговорення законопроекту. Потім він передається в один з комітетів Парламенту, де докладно розбирається депутатами. Після цього законопроект з внесеними до нього поправками проходить третє читання голосування по законопроекту. Для його ухвалення потрібна проста більшість голосів. Білль, прийнятий одній з палат, передається на розгляд іншого. Після схвалення обома палатами він надсилається на затвердження Генерал-губернатора.

Виконавча влада належить Королеві в особі Генерал-губернатора і здійснюється Урядом – Кабінетом міністрів. До його складу входять Прем'єр-міністр, міністри – глави окремих міністерств і міністри без портфелів. Прем'єр-міністр призначається Генерал-губернатором; їм стає лідер партії, що отримала на останніх виборах більшість місць в Палаті громад. Він формує Уряд з числа найбільш відомих членів своєї партії. Засідання Кабінету проводяться приблизно один раз на тиждень. Фактично Уряд виконує всі функції Генерал-губернатора, що від його імені скликає і розпускає Парламент, призначає на вищі державні посади, виробляє основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики, керує армією і федеральною поліцією. Воно, крім того, володіє деякими правами Парламенту: може на виконання законів видавати різні розпорядження, що стосуються найважливіших питань державного життя. Уряд володіє виключною прерогативою вносити на розгляд Парламенту фінансові законопроекти і представляє переважну частину всіх інших законопроектів. Воно відповідально перед Парламентом. Якщо Палата громад висловить недовіру уряду, воно повинне буде піти у відставку. Прем'єр-міністр може вимагати відставки будь-якого члена Уряду; відставка самого голови Уряду має наслідком відставку всього Кабінету.

Кожна провінція має власний законодавчий орган – однопалатну законодавчу асамблею або двопалатний парламент ( у Квебеку діють одночасно і законодавча рада, і законодавча асамблея). Королівську владу в провінціях представляють лейтенант-губернатори, яких призначає генерал губернатор за поданням канадського уряду. Вони вважають формальними главами державної влади в суб’єктах федерації, хоч фактично виконавча влада в провінціях належить провінційним урядам, що їх створюють партії, отримавши більшість місць у місцевій асамблеї, і очолюються прем’єр-міністрами. Території мають територіальні збори й виконавчі органи, що обираються ними. Територія Нунавут, утворена в 1999 р. й населена переважно корінними жителями – інуїтами (ескімосами), має розширені права автономії.