
- •Конспект лекцій
- •З навчальної дисципліни
- •«Менеджмент»
- •Для спеціальностей 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит»
- •“Ухвалено“
- •Тема 1. Поняття і сутність менеджменту.......................................................................................... 4
- •Тема 2. Розвиток науки управління…………………………………………………….........................10
- •Тема 7. Мотивація…………………………………………………………………………………………… 54
- •Тема 8. Управлінський контроль 64
- •Тема 9. Лідерство .73
- •Тема 10. Комунікації в управлінні...........................................................................................................................................84
- •Тема 11. Ефективність управління ………………………………………………………………….....93
- •Тема 1. Поняття і сутність менеджменту
- •1.1. Предмет, об'єкт і суб'єкт менеджменту.
- •Закони, закономірності та принципи менеджменту
- •1.1. Предмет, об'єкт і суб'єкт менеджменту
- •1.2.Категорії «управління» і «менеджмент»
- •1.3. Методи дослідження у менеджменті
- •1.4. Менеджери та підприємці
- •Відмінності між менеджером та підприємцем
- •1.5. Рівні управління
- •1.6. Закони, закономірності та принципи менеджменту
- •Розвиток практики управління. Виникнення управління як галузі знань
- •2.2. Виникнення управління як науки. Школи управління
- •Основні положення теорій X та y
- •2. 3. Сучасні концепції менеджменту
- •2.4. Розвиток вітчизняної науки управління
- •3.1. Сутність прийняття управлінських рішень
- •3.2. Типи управлінських рішень і вимоги до їх прийняття
- •3. 3. Технологія прийняття управлінського рішення
- •4. 2. Методи обґрунтування управлінських рішень
- •4.3. Моделі оптимізація управлінських рішень
- •Тема 5. Планування в організації
- •5.2. Види внутріорганізаційного планування
- •Стратегічне планування в організації
- •Шанси і загрози зовнішнього середовища
- •Класифікація стратегій
- •6.2. Організаційна структура і принципи її побудови
- •Залежність кількості контактів менеджера від чисельності підлеглих
- •6.3. Види організаційних структур управління.
- •7.1. Сутність і роль мотивування
- •7. 2. Типи мотиваційних теорій
- •Характеристика змістових мотиваційних теорій
- •Складові «балансу справедливості»
- •7. 3. Проблеми формування ефективного мотиваційного механізму на підприємстві
- •8. 2. Види управлінського контролю
- •8. 3. Сутність і етапи процесу контролювання
- •8. 3. Система контролю і умови її ефективного функціонування
- •8.5. Основні види управлінського контролю
- •Типи бюджетів
- •8. 6. Контролювання поведінки працівників
- •9. 1. Сутність керівництва і лідерства
- •9. 2. Влада, її форми та джерела
- •9. 3. Теорії лідерства
- •Якості, притаманні успішним лідерам
- •10. 1. Комунікація як засіб інформаційного забезпечення процесу управління
- •10. 2. Види комунікацій в організації
- •Вплив стилю керівництва на систему організаційних комунікацій
- •10. 3. Комунікаційний процес, його елементи та етапи
- •10. 4. Способи комунікацій в організації
- •10. 5. Комунікаційні канали
- •10.6. Особливості міжособистісних комунікацій і умови їх ефективного здійснення
- •10.7. Комунікаційні мережі
- •11. 2. Види ефективності організації
- •Показники і критерії ефективності діяльності організації
- •Результативність і ефективність системи менеджменту
10.6. Особливості міжособистісних комунікацій і умови їх ефективного здійснення
Більшість внутрішніх організаційних комунікацій є міжособистісними.
Міжособистісні комунікації — спілкування працівників організації між собою з приводу визначення цілей, розподілу завдань, обговорення способів виконання роботи, розв'язання проблем, коригування дій, призначення винагород тощо.
Міжособистісні комунікації поділяють на комунікації між двома індивідами; комунікації між індивідом і групою; комунікації всередині групи (багатоканальні комунікації).
За комунікацій між двома індивідами обидві сторони виступають відправниками й адресатами інформації. Каналом передавання інформації є голос (звук) чи погляд (жест), а зворотним зв'язком — відповідь кожного з учасників цієї комунікації.
Комунікації між індивідом та групою виникають, коли одна особа (доповідач) доводить певну інформацію до значного кола інших осіб (слухачів). Наприклад, виступ на засіданні, конференції, в лекційній аудиторії. Комунікаційні канали можуть бути ті ж, що й за першого виду, але підвищується гучність голосу, стає активнішою жестикуляція. Можуть використовуватися візуальні засоби (плакати, презентаційна техніка: проектори, комп'ютери, короткі фільми тощо). Особливістю цих комунікацій є поганий зворотний зв'язок, що ускладнює передавання інформації. Велика аудиторія, зазвичай, мало реагує на слова доповідача, сприймаючи їх формально, тому йому треба докладати більше зусиль для доведення змісту інформації до слухачів і одержання їх підтримки.
Цей вид комунікацій потребує попередньої підготовки. Доповідач має дотримуватись певних вимог:
не ховатися за трибуну, налаштуватися на конкретну аудиторію і відразу налагодити з нею контакт;
підготувати короткі тези доповіді й користуватися ними, коли потрібно навести цифри, процитувати чиюсь думку тощо;
вміти користуватися мікрофоном так, щоб він не підсилював огріхи мови;
дивитися на аудиторію;
говорити виразно;
використовувати багату лексику;
зацікавити слухачів через їх мотивацію до інформації, яку повідомляєте;
навчитися тримати паузу, щоб наголосити на важливому, узагальнити, зробити несподівані висновки;
поєднувати слово із жестом;
змінювати темп мовлення;
не бути «педантично-систематично-повчальним»;
пам'ятати, що увагу аудиторії легко тримати тільки перші 15 хвилин; тому необхідно мати в запасі цікаві історії і вміти доречно вклинювати їх у промову;
не розвивати детально другорядних думок, оскільки не вистачить часу для головних;
не зловживати цифрами;
менше говорити про себе.
Комунікації всередині групи виникають,
коли невелика кількість осіб збирається
разом з певною метою (наприклад, для
реалізації якогось проекту створюють
групу, в яку відбирають потрібних
фахівців з різних функціональних
відділів фірми). У невеликій групі (до
10—12 осіб) (такі групи при злагодженій
роботі учасників часто називають
«командами») кожен її учасник має
однакові шанси взяти участь в обговоренні,
бути почутим і взаємодіяти з іншими.
Тому передавання інформації може
здійснюватися одночасно у різних
напрямах. Це може ускладнювати її
сприйняття і спричиняти непорозуміння.
Робота в групі передбачає відповідні
навички спілкування — здатність
своєчасно зробити паузу, висловлюючи
власну точку зору, щоб почути контраргументи
опонента; терпимість до недоліків інших
лю
дей;
вміння підлаштуватися
під їх спосіб мислення тощо. Тому для
забезпечення ефективної роботи групи
слід при її формуванні ретельно
проаналізувати здатність людей
працювати разом.
Отже, взаємодія працівників організації здійснюється із застосуванням різних видів комунікацій. Вибір менеджером адекватного ситуації виду створює учасникам комунікаційного процесу сприятливі умови для ефективного обміну інформацією.