Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
%CC%C5%CD%C5%C4%C6.%CB%C5%CA.2011.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
20.04.2019
Размер:
2.92 Mб
Скачать

Складові «балансу справедливості»

Внесок у роботу

Результат роботи

1. Досвід

1. Оплата

2. Освіта

2. Пільги

3. Спеціальні вміння

3. Визнання

4. Витрачені зусилля й час

4. Інші заохочення

Елементи справедливості можуть бути виділені на трьох рівнях: внутрішньому, зовнішньому та індивіду­альному.

«Внутрішня справедливість» стосується відносин працівників різних категорій та посад на одному під­приємстві. Винагорода повинна відповідати рівню знань, умінь та досвіду, необхідному для успішного ви­конання роботи. Працівники усвідомлюють, що дирек­тор фірми зароблятиме більше, ніж його заступник.

«Зовнішня справедливість» — це порівняння заро­бітку за однакові роботи в різних організаціях. Так, ди­ректор потужного підприємства отримує більше, ніж директор малого, і це визнається справедливим.

«Індивідуальна справедливість» полягає у порів­нянні оплати однакових посад на одному підприємстві. Основна мета — визначити відносну цінність роботи певного індивіда всередині організації, що відобра­жається на структурі його заробітної плати та в ієрархії роботи. Чим більше користі приносить працівник ор­ганізації, тим більшою у його заробітку є частка додат­кової зарплати, або ж йому доручають лише від­повідальну роботу, не завантажуючи рутиною.

Комплексна модель мотивації Л. Портера і Е. Лоулера. Згідно з нею досягнуті кожним працівником ре зультати залежать від його здібностей, характеру, усві­домлення власної ролі в організації і зусиль, які він до­кладає для виконання роботи. Зусилля ж, у свою чергу, обумовлені цінністю винагороди, її зіставленням з ре­зультатами і вірогідністю того, що винагорода справді буде (рис. 7.3.).

Рис. 7.3. Модель мотивації Л. Портера і Е. Лоулера

Модель передбачає: якщо винагорода, отримана пра­цівником за виконану роботу, відповідає його уявлен­ням про справедливість, то працівник буде задоволений. Отже, проектуючи систему мотивування в організації, менеджери мусять врахувати, що її елементи мають сприйматися працівниками організації як справедливі для всіх.

Модель Портера і Лоулера засвідчила, що мотивація не є простим елементом у ланцюжку причинно-наслідкових зв'язків, а залежить від багатьох чинників, закцентувала на важливості об'єднання таких понять, як зу­силля, здібності, результати, винагорода, задоволення і сприйняття в межах єдиної взаємопов'язаної системи.