5. Статус і форми організації центральних банків

Основні положення, що визначають статус центрального банку:

- порядок визначення основних завдань центрального банку;

- характер взаємовідносин центрального банку з органами державної влади;

- рівень економічної незалежності центрального банку

- порядок призначення керівництва центрального банку.

Основні завдання центрального банку в багатьох країнах визначаються на законодавчому рівні. Зазвичай: 1)забезпечення стабільності національної грошової одиниці, сприяння стабільному економічному зростанню; 2)сприяння ефективному розвитку банківської системи та її надійності; 3) забезпечення безперебійного та ефективного функціонування платіжної системи країни.

Взаємовідносини центральних банків з органами державної влади характеризуються певними відмінностями в різних країнах. У сучасних умовах у країнах з розвиненою ринковою економікою, як правило, передбачається підзвітність центральних банків законодавчим органам державної влади. У більшості таких країн центральні банки мають певну незалежність від виконавчих органів державної влади. Незалежність центрального банку як обов’язкового елементу передбачає його самостійність у визначенні та реалізації грошово-кредитної політики.

Важливим аспектом, що характеризує взаємовідносини центральних банків з органами державної влади, є фінансові відносини з приводу фінансування дефіциту державного бюджету. Для того щоб запобігти можливому тиску уряду на центральний банк щодо додаткової емісії грошей з метою розв’язання проблеми дефіциту бюджету, у переважній більшості країн з розвиненою ринковою економікою на законодавчому рівні передбачається розмежування державних фінансів і коштів центрального банку.

Центральні банки, як правило, є економічно незалежними органами, що мають самостійний бюджет (кошторис).

Порядок призначення керівництва центрального банку також є важливим фактором, що визначає його статус. У переважній більшості розвинених країн керівники центрального банку призначаються на посаду главою держави або обираються законодавчим органом державної влади із кандидатур, запропонованих главою держави.

6. Порядок формування і повноваження керівних органів нбу

Керівними органами Національного банку є Рада Національного банку України та Правління Національного банку України.

Рада Національного банку здійснює такі повноваження:

1) розробляє  Основні  засади грошово-кредитної політики і вносить їх ВР України для інформування, здійснює контроль; 2) здійснює   аналіз   впливу   грошово-кредитної   політики України  на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї; 3) затверджує Регламент Ради Національного банку України; 4) затверджує кошторис доходів та витрат НБУ та подає ВР України та Кабінету Міністрів України до 1 вересня поточного року прогнозовані відомості про сальдо кошторису для включення до проекту Державного бюджету; 5) Приймає рішення про збільшення розміру статутного к-лу НБУ; 6) визначає аудиторську компанію для проведення аудиторської перевірки НБУ; 7) затверджує  щорічно до  1  липня звіт про  виконання кошторису НБУ та розподіл; 8) затверджує рішення Правління НБУ про участь у міжнародних фінансових організаціях; 9) вносить рекомендації Правлінню Національного банку в межах розроблених Основних засад грошово-кредитної політики.

Президент України призначає сім членів Ради Національного банку шляхом прийняття відповідного Указу. ВР України призначає сім членів Ради Національного банку шляхом прийняття відповідної Постанови. Чергове призначення членів Ради Національного банку здійснюється не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку повноважень попередньо призначених членів Ради Національного банку.

Строк повноважень членів Ради Національного банку - сім років, крім Голови Національного банку, який входить до складу Ради Національного банку на строк здійснення ним повноважень за посадою. Голова Ради Національного банку обирається Радою Національного банку строком на три роки.

Правління Національного банку:

1) приймає рішення:

- щодо економічних засобів та монетарних методів, необхідних для реалізації Основних засад грошово-кредитної політики; - про емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і монет; - про зміну процентних ставок Національного банку; - щодо лімітів позабалансових зобов'язань Національного банку; - щодо розподілу прибутку та порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України; - щодо мінімального розміру золотовалютних резервів Національного банку;

2) подає на затвердження Раді НБУ річний звіт, проект кошторису доходів та витрат на наступний рік та інші документи;

3) визначає організаційні основи та структуру НБУ, затверджує положення про структурні підрозділи та установи Національного банку, статути його підприємств, порядок призначення керівників підрозділів, підприємств та установ;

4) видає нормативні акти Національного банку;

Очолює Правління Національного банку Голова Національного банку. Кількісний та персональний склад Правління Національного банку затверджується Радою Національного банку за поданням Голови Національного банку. Заступники Голови Національного банку входять до складу Правління Національного банку за посадою.