- •1.Первіснообщинний лад на території України. Трипільська культура. Перші державні утворення.
- •2. Розселення слов’ян у Східній Європі. Проблема походження, соціально-політичний устрій.
- •4. Розквіт Київської держави. Її соціально-економічний і політичний устрій х-хіі ст.
- •Роль хритсиянства
- •7. Поглиблення процесів феодалізації українського суспільства. Розпад Старокиївської держави.
- •8. Піднесення Галицько-Волинського князівства і його роль в українській історії. Формування моноетнічної державності
- •9. Татаро-монгольська навала і боротьба українського народу проти золотоординського ярма. Державотворча діяльність Данила Галицького.
- •10. Українська державність хііі - XIV ст. У європейському політичному просторі. Перехід українських земель під владу Литовської держави
- •11. Суспільно-політичні процеси в Україні у складі Великого князівства Литовського
- •12. Магнати і шляхта, їх місце в державно-політичних структурах Литовської держави в контексті польсько-литовського суперництва.
- •13. Українські міста і магдебурзьке право. Становище селянства (XIV-XVI ст.)
- •14.Релігійне життя в Україні у XIV-XVI ст. Реформація і контрреформація в Європі, їх відгомін в Україні
- •15. Культурно-національне піднесення наприкінці XVI - поч. XVII ст. Острозька академія. Заснування Києво-Могилянського колегіуму.
- •16. Виникнення козацтва. Запорізька Січ: соціальний устрій та господарство.
- •17. Люблінська унія. Її соціально-економічні і політичні наслідки. Формування легальної української опозиції в Речі Посполитій (княжа аристократія, православна шляхта, братства).
- •18. Зростання воєнно-політичної ролі козацтва. Козацтво у боротьбі з турецько-татарською агресією. Гетьман Павло Сагайдачний.
- •19. Козацько-селянські повстання у першій половині XVII ст.
- •20. Передумови національно-визвольної війни українського народу під проводом б.Хмельницького. Події 1648-1657 рр. В контексті англійської та голландської революції.
- •21. Утворення і розвиток української козацької держави (1648-1657).
- •23. Україна в останні роки гетьманування б.Хмельницького (1654-1657).
- •24. Історична роль б.Хмельницького. Його оцінка в історичній літературі
- •25. Гетьманування Івана Виговського. Гадяцька унія. Битва під Конотопом.
- •26. Юрій Хмельницький. Чуднівська кампанія. Тетеря і Брюховецький
- •Гетьман павло тетеря, його діяльність (1663-1665 рр.)
- •27. Андрусівське перемир’я 1667 р. Поділ Української Козацької держави. Державотворча діяльність Петра Дорошенка. Андрусівський договір
- •Здебільшого Андрусівський договір, який стосувався України, був укладений таємно, без погодження з українською стороною.
- •30. Політичні портрети гетьмана і.Мазепи та п.Орлика
- •31. Соціально-економічний і політичний розвиток Гетьманщини у і пол. XVIII ст.
- •32. Розквіт української культури у другій половині хvіі ст.
- •33. Діяльність Києво-Могилянської Академії. Меценатство гетьманів і козацької старшини (кінець хvіі – початок хvііі ст.)
- •35. Ліквідація політичної автономії України і проблеми її культурного розвитку
- •36. Гайдамацькі рухи. Коліївщина, її наслідки, оцінка в історичній літературі.
- •Перший поділ
- •Другий поділ
- •Третій поділ
- •38. Українська культура у XVIII ст.
- •39. Північна війна і боротьба України за незалежність
- •40. Перша українська політична еміграція. Діяльність Пилипа і Григорія Орликів
- •Перша хвиля
- •42. Кирило Розумовський і основні напрямки його діяльності
- •43. Українська проблема у міжнародних відносинах наприкінці XVIII - поч. Xіх ст.
- •44. Політичне становище українських земель на початку хіх ст.
- •45. Суспільно-політичні рухи в Європі і Україна. Поширення масонства, декабристський рух, вільнолюбні ідеї в освітніх закладах.
Перший поділ
5 червня 1772, повноважні представники Прусії, Австрії та Росії підписали в Петербурзі договір, за яким відбирали на свою користь так звані санітарні смуги, тобто території по периметру Речі Посполитої. Згідно з цією угодою:
Прусія забрала Помор’я, Куяви та частину Великопольщі - загальною площею 36 тис. км2 з населенням 580 тис. чол
Австрія – Малопольщу і Галичину (Відтоді почався австрійський період історії Львова та краю, тривав він до 1 листопада 1918 року) з Руським, Белзьким і західними околицями Волинського та Подільського воєводств обшаром 83 тис. км2 з 2.650 тис мешканців.
Росія – східнобілоруські землі з Полоцьком, Вітебськом та Мстиславом, а, окрім цього – частину Ліфляндії [Латвії], тобто загалом 92 тис. км2 площі з 1.300 тис. населення.
Другий поділ
Втручання сусідів привело до другого поділу, затвердженого сеймом у Гродні в 1793 році.
Цього разу від Речі Посполитої відрізали такі шматки:
до Прусії відійшли вся Великопольща та частина Мазовії;
до Росії – українські та білоруські землі;
Австрійських вимог до уваги не взяли.
Відповіддю на другий поділ стало визвольне повстання, яке очолив Тадеуш Костюшко. Придушенням повстання зайнялися пруська та російська армії. У червні 1794 р. царські загони оволоділи Краковом, у серпні – Вільном, а 4 листопада російська армія під проводом Олександра Суворова штурмом здобула Прагу – передмістя Варшави
Третій поділ
Після придушення повстання у 1795-му Росія, Австрія та Пруссія здійснили третій поділ, після чого Річ Посполита припинила державне існування. Результат ІІІ поділу Польщі призвів до наступного:
до Австрії було приєднано Краків, Холмщину, Південне Підляшшя та частину польських земель над Віслою – Нову Галичину (однак незабаром ці землі стали ареною воєнних дій між Францією, Австрією, Пруссією і Росією. Причому в різних коаліційних комбінаціях ці держави часом були союзниками, а часом – ворогами);
до Росії відійшли Литва, Курляндія, Західна Білорусь та Західна Волинь;
Пруссія отримала частину Підляшшя і Мазовецьких земель з Варшавою, а також частину Жемайтії.
В кінці XVIII століття доля українських земель вирішувалась в боротьбі між сусідніми державами Польщею і Росією. Однак вплив Росії на Польщу, яка була послаблена першим її поділом, був дуже великим. Намагання польської партії реформ зробити крок на зближення з Пруссією викликало гнів російської імператриці Катерини II. Цариця поспішно закінчила війни з Швецією та Туреччиною і тоді першим ділом взялася за Польщу. Вона легко порозумілася з Пруссією і отримала право вільно діяти у відведених їй межах. Командуючим російськими військами, ще вели наступ на Польщу, було призначено Кречетникова М.М., який з 1790 року виконував обов'язки президента Малоросійської колегії. Генерал-аншеф Кречетников у своїх мемуарах "Чтения в императорском обществе истории й древностей российских при Московском университете" (1863, т.4, стр.20-35); аналізуючи рух і дії російських військ проти Польщі в 1792 році підкреслює, що наступ здійснювався в двох напрямках: великого князівства Литовського і України. Основу російських частин в Україні становило чорноморське козацьке військо, яке знаходилося у складі корпусу Дерфельдена. Їм протидіяла польська дивізія, яка називалась українською, під командуванням брата польського короля Йосипа Понятовського, а сам король командував резервним полком. Найбільші бойові дії велися на території південно-східної Волині, і про це повідомляють самі різноманітні джерела. Наприклад, Шепетівський церковний літопис, який писався і редагувався місцевим святенником Георгієм Віленським в 1890-91 pp. , повідомляє, що коли 18 червня 1792 р. будувався храм в Шепетівці, з верхнього куполу будівельники спостерігали за ходом бою. Польський історик Балінський М. в «Старожитна Польска» (т.2, стор.925) зазначає,, що 18 червня 1792 року під Шепетівкою розгорілася жорстока битва між українськими чорноморськими козаками і поляками. Битва розпочалася о 7-й годині ранку і велася до 17 годин вечора, поляки були розбиті і змушені були відступати разом зі своїми генералами Пуппартом, Чапським, Бєлгородським і Станіславом Мокроновським в напрямку Дубна