
- •1.Охарактеризуйте об’єкт і предмет досліджень соціології.
- •2. Социология как наука.
- •3. Задачи современной социологии.
- •4. Роль и место соц-гии в системе гуманит. И обществ. Наук
- •5. Значение учебной дисциплины «Соц-гия» в вузе
- •7. Функции социлогии.
- •8. Структура соц-ии
- •10. Поясніть, як виникла соціологія як наука..
- •11. У чому полягає внесок о.Конта в розвиток соціології?
- •12. У чому полягає внесок г.Спенсера в розвиток соціології?
- •13. У чому полягає внесок е.Дюркгейма в розвиток соціології?
- •14. У чому полягає внесок м.Вебера в розвиток соціології?
- •15.Основные Этапы Становления Социологии.
- •16. Дайте визначення суспільства, назвіть його основні ознаки.
- •18. Назвіть основні тенденціі розвитку соціально-демографічної підструктури в Україні
- •19. Сравните понятия общество и общность
- •20. Порівняйте поняття „соц зв’язок” і „соц відносини”
- •21. Що представляє собою суспільство як соціальна система?
- •22. Назвіть основні критерії поділу суспільства на класи
- •23. Назвіть основні тенденції розвитку поселенської структури суспільства
- •24. Біполярна та стратифікаційна моделі класової структури.
- •25. Порівняйте поняття „колектив” і „група”
- •26. Назвіть основні тенденціі розвитку професійної структури в Україні
- •27. Соціальна структура суспільства.
- •28. Назвіть основні тенденції розвитку національної структури суспільства
- •29. Порівняйте поняття «людина» і «особистість».
- •30. Определите социологический подход к проблеме личности
- •31. Социальные качества личности
- •32. Какие пути достижения успеха в нашем обществе
- •33. Направленность личности, потребности, интересы, наставления
- •34. Мотивы и стимулы как детерминанты поведения личности
- •35. Социализация и становление личности
- •36.Порівняйте поняття «відкриті» і «закриті» питання, що використовуються при соціологічному опитуванні.
- •37. Назвіть і проаналізуйте основні методи соціологічного дослідження.
- •38.Порівняйте методи: опитування й спостереження.
- •39.Порівняйте методи: аналізу документів і опитування
- •40.Порівняйте методи: спостереження і аналізу документів.
- •43. Охарактеризуйте сутність спостереження.
- •44. Охарактеризуйте сутність опитування.
- •45. Охарактеризуйте сутність інтерв’ювання.
- •46. З яких основних елементів складається методологічний розділ програми соціологічного дослідження?
- •47. Охарактеризуйте сутність анкетування.
- •48. Покажіть значення й види соціологічних досліджень.
- •49. Охарактеризуйте сутність аналізу документів.
- •50.Економічна сфера, її місце в системі суспільних зв’язків.
- •55.Як зв'язана політична сфера з усіма іншими соціальними сферами?
- •56 Які важелі мотивації найбільш діючі в Україні?
- •58. Яка роль сім’ї в сучасному суспільстві?
- •59. Охарактеризуйте сутність соціології сім’ї.
- •60. Охарактеризуйте основні типи сім’ї.
- •61.Порівняйте поняття «традиційна» і «нетрадиційна» сім’я
- •62.Порівняйте поняття «сім’я» і «шлюб».
- •63 Яка роль конфліктів у суспільному житті?
- •67. В чому полягає суть і природа громадської думки?
- •68.Назвіть особливості об’єкту і суб’єкту громадської думки?
- •69.Назвіть основні елементи структури громадської думки
- •70.Опишіть процес становлення громадської думки.
- •1Возникновение ом
- •2 Формиров. Ом
- •3 Функционирование ом
26. Назвіть основні тенденціі розвитку професійної структури в Україні
Трансформація укр. сусп. розпочалася з 90-х років, характеризується формуванням різних форм власності: приватної, акціонерної, кооперативної, концесійної, змішаної. У зв’зку з цим сучасна структура укр. сусп. є дуже складною, її формування триває, але і сьогодні можна виокремити осн. її елементи: вищий клас професіоналів, адміністратори; технічні спеціалісти середнього рівня; комерційний клас, дрібна буржуазія; кваліфіковані робітники; робітники, що не мають кваліфікації; інженерно-технічні працівники та рядові службовці; науково-технічна та гуманітарна інтелігенція, студенти; особи, що займаются індивідуальною трудовою діяльністю; землероби (фермери, колгоспники). Тенденції: 1) значно сокорочується частка робітників промислових підприємств у соц. структурі. Прогноз на початок ХХІ ст показує, що 50% робітників залишать сферу матеріального вир-ва та поповнять ряди працівників сфери послуг, науки та освіти. 2) посилюється диференціація роб. класу, значною стає частка представників нових соціальних спеціальностей, зростає роль їх у сусп. виробництві, поглиблюється розшарування робітників за ознаками професійності; 3) зростає чисельність роб. класу, що за змістом праці, за рівнем загальної професійності не поступається інженерно-технічній інтелігенції; 4) має місце подальше підвищення рівня освіти та підвищення рівня кваліфікації працівників; 5) формуються нові класи; 6) помітні зміни відбуваються в соц. структурі селянства.
27. Соціальна структура суспільства.
Соціальна структура – це стійкий зв'язок елементів у соціальній системі. Основними елементами соціальної структури суспільства є індивіди, що займають певні позиції (статус) і виконують певні соціальні функції (ролі), об'єднання цих індивідів на основі їхніх статусних ознак у групи, соціально-територіальні, етнічні та інші спільноти.
Подструктуры:
соц.-демографическая: Соц. группа – исторически сложившеяся, устойчивая совокупность людей, которая отличается по роли и месту в общ-ве. Критерии соц. групп: пол, возраст, семейное положение.
национально-этническая: Нация – истор. слож. форма общности людей, кот. характеризуется общностью эконом. Условий жизни , территории, языка, черт психологии и т.д.
професиональная: Критерии: принадлежность професии, род занятий, квалификация.
поселенческая: тип поселения, территориальная подструктура, географическое расположение.
соц.-классовая стратификация: биополярный подход, стратификационный подход. Стратификация – наслоение групп, имеющих различный доступ к соц. благам в силу их положения в общ-ве. Критерии стратифик. : имущественный, соц. положение, власть.
28. Назвіть основні тенденції розвитку національної структури суспільства
Критерием определения национально-этнической структуры общества явл национальность. Под нацией понимается исторически сложившаяся форма общности людей, кот характеризуется общностью экономических условий жизни, общностью территории, языка, определённых черт психологии (сознание, интересы, менталитет и т.д.), а также общностью национального склада характера, проявляющегося в особенностях культуры и быта. Под «этносом» в мировой социологии понимается исторически сложившаяся общность, которой свойственны общий язык и особенности быта, культуры, привычки, традиции. Понятие нация используется для обозначения государственного образования, учитывая, что это понятие включает несколько этносов. В современном мире с его динамизмом, массовыми миграциями почти не осталось государств монолитных, моноэтнических. В силу этого усилилось и взаимовлияние этносов друг на друга.
Национальность — это выражение принадлежности человека к тому или иному этносу.
Заметное место в современной жизни занимают национально-этнические проблемы. Когда эти проблемы не находят разрешения, то возникают этнические конфликты — конфликты на основе борьбы за права и интересы этнических и национальных групп. Чаще всего они связаны со статусными или территор. претензиями. Знач. роль в таких конфл. играет проблема культурного самоопределения тех или иных нац общностей.
Особистість.