На придбання яких факторів виробництва витрачається постійний, змінний, основний, оборотний капітал?

Промисловий підприємець для того щоб налагодити процес виробництва, повинен спочатку закупити фактори виробництва – робочу силу та засоби виробництва, без яких не можливе виробництво. Також, засоби праці – будівлі, машини, апаратура тощо – беруть участь у процесі виробництва.

Земельні ділянки.

Капітальні витрати на поліпшення земель.

Будівлі, споруди і передавальні пристрої (зокрема, до будівель належать: корпуси цехів, депо, гаражі, складські приміщення, офіси, житлові будівлі тощо; до споруд – естакади, свердловини, резервуари, мости, автомобільні дороги тощо; до передавальних пристроїв – нафто- і газопроводи, водорозподільні мережі, електромережі, лінії зв'язку тощо).

Машини та обладнання.

Транспортні засоби.

Інструменти, прилади та інвентар.

Робоча і продуктивна худоба.

Багаторічні насадження.

Інші основні засоби.

Інші необоротні матеріальні активи;Бібліотечні фонди.;Тимчасові споруди.;Природні ресурси.;Предмети прокату.;Інші необоротні матеріальні активи.

Яке практичне значення для підприємця має поділ капіталу на основний, оборотний, постійний та змінний?

Змінний капітал, в процесі кругообігу, збільшує початкову вартість, тобто не тільки відтворює власний еквівалент, який отримує працівник у формі заробітної плати, а й створює надлишок вартості - додаткову вартість. Тоді як постійний капітал, безпосередньо не створюючи її, є найважливішим фактором, що визначає розміри додаткової вартості.

Оборотний капітал визначає ту частину капіталу, що авансується в предмети праці, використовується тільки в одному виробничому циклі і повертається на підприємство за один оборот. На відміну від оборотних основні активи не беруть участі в обороті коштів. Свою вартість вони відтворюють через оборотні активи, поступово переносячи її на вартість виробленої продукції.

Основні активи знаходяться поза безпосереднім оборотом коштів. Звідси  – їх ще дві назви: «необоротні», або «позаоборотні» активи

Постійний капітал (будинку, машини, знаряддя й т.п.) має здатність служить у багатьох операціях. Але як би не були великі турботи про його збереження, він із часом стає нездатним робити подальші послуги у виробництві. Можливість такого результату спонукує власника капіталу вжити заходів до поступової його амортизації.

5. Устаткуванн=90тис.грн., Срок=10років.

А)Аріч.=90/10=9тис.;

9*4=36тис.---можемо надати на 6р.

Б) 90-9*7=27тис.грн.

27*2=54тис.грн.

В) залишкова вартість=90-9*8=18тис.грн.

Гроші-товар особливого роду, виконуючий функцію загального еквіваленту.

Попит-це та кількість товарів та послуг, які споживачі бажають придбати за даною ціною та у визначений період часу.

Пропозиція- та кількість товарів та послуг, які взмозі та бажає виробити виробник у визначений час та поставити його на ринок.

Позика-надання грошових коштів або власності одного субьєкта іншому.

Залишкова вартість- вартість осн.фондів з урахуванням суми зносу

Основний капітал-частина капіталу, який затрачується на придбання засобів праці та який повертається підприємцю в грошовій формі поступово у вигляді амортизації.

Білет№20

1. Ціна землі=Рента/банк.%*100%

Рента=40грн.*120га=4800грн.

Ціна землі=(4800/10)*100%=48000грн.

Ціна землі знаходиться в прямій залежності від розміру ренти і в зворотній залежності від норми банківського процента.

Рента- це та частина прибутку, яка виплачується орендатором землі її власнику за тимчасове користування землею; плата за користування землею.

Норма банківського %-відношення плати за кредит к розміру ссуди.

2.А=600/15=40тис.грн.

40*11=440тис.грн. залишкова вартість: 600-440=160тис.грн.(відьповідь)

Амортизація-поступовий перенос вартості

Залишкова вартість-це вартість осн.фондів з урахуванням суми зносу.

3.Основний кап.=40+40=80тис.грн.

А=80/20=4тис./рік

Оборотний=2+5=7тис.грн.

7*3=21тис.грн./рік

Кап.аван.=C+V=87С+29V=116

C:V=3:3

Річні затрати=4+21=25тис.грн.

Авансований капітал-грошові кошти або майнові цінності попередньо авансовані в проект до того як він став приносити дохід.

Основний капітал- частина капіталу, який затрачується на придбання засобів праці та який повертається підприємцю в грошовій формі поступово у вигляді амортизації. Оборотний капітал- це частина продуктивного капіталу, який робить повний оборот портягом одного циклу і його вартість цілком входить у вартість готового продукту іпісля кожного кругообігу повертається власнику у грошовій формі.

4. Які переваги та недоліки підприємств, заснованих на приватній власності на засоби виробництва?

 стратегічні (переваги – стабільність ділових стосунків, досягнення синергічного ефекту;

недоліки – невизначеність, високий рівень ризику)

конкурентні (переваги – регулювання ринкових бар’єрів, підвищення конкурентоспроможності; недоліки – ризик злиття з конкурентом, збільшення число конкурентів);  технологічні (переваги – обмін технологіями, розширення асортименту продукції; недоліки – не існує єдиного часу впровадження, потреба у негайному використанні нових технологій);  економічні (переваги – зростання прибутку, стабілізація бізнесу; недоліки – збільшення витрат, значні капітальні вкладення); управлінські (недоліки – складність управління, відсутність методологічної бази);    споживчі (переваги – адекватне та оперативне реагування на задоволення потреб споживачів; недоліки – ефект диверсифікації може бути зведений до мінімуму споживачами, які не розпізнали якості диверсифікованого товару)

Які види підприємництва створюються на приватній власності на засоби виробництва?Підприємство є виробником і забезпечує процес виробництва на основі самооплатності та самостійності. Від успіху окремих підприємств залежить обсяг створюваного валового національного продукту, соціально-економічний розвиток суспільства, ступінь задоволення населення країни матеріальними і духовними благами.Прийнято вважати, що оптимальними є такі розміри підприємства, які забезпечують найбільш сприятливі умови для використання досягнень науки і техніки за мінімальних витрат виробництва, коли при цьому досягається ефективне виробництво високоякісної продукції.Підприємство являє собою таку форму організації господарства, при якій індивідуальний виробник і споживач взаємодіють за допомогою ринку з метою вирішення трьох основних економічних проблем: що, як і для кого робити.У ринковій системі все має ціну. Різні види людської праці також мають ціну — рівень зарплати, тарифи за послуги. Ринкова економіка необхідна для координації людей та підприємств через систему цін і ринків.  Якщо взяти різноманітні ринки, то одержимо широку систему, що стихійно забезпечує рівновагу цін і виробництва за допомогою попиту та пропозиції.