4.Бухгалтерський прибуток – частина доходу, яка залишається від загальної виручки після відрахування явних або зовнішніх витрат.

Економічний прибуток – частина доходу, яка залишається у підприємця після відрахування з загального доходу фірми явних(зовнішніх) чи неявних(внутрішніх) витрат.

Ці два види прибутку мають спільне те, що в них із загальної виручки відраховуються зовнішні витрати, та показують яку кількість доходу отримає підприємець після відрахування цих витрат. Але бухгалтерський прибуток не показує реальної ефективності діяльності компаній. Величини економічної та бухгалтерської прибутки будуть відрізнятися на величину неявних витрат або економічний прибуток буде дорівнює бухгалтерської за вирахуванням неявних витрат. Для підприємця величини бухгалтерського і економічного прибутку мають велике значення, для того, щоб знати яку кількість прибутку він отримає та взагалі буде прибуткове підприємство чи ні.

5.С=140+20+50;V=5;Кавн=210+5=215;За рік:7+805+60=152;ТС=152;АТС=152/20=7,6;Обороти=152/215=0,7 об/рік.

Підприємець—громадянин Укр або інш країни який має законодавчо-установлене право на здійснення підприємницької діяльності.

Зарплата-винагорода,обчислена,як правило,у грошовому виразі,яку власник або уповноважений їм орган виплачує працівникові за виконану ним роботу Авансований капітал—грошові кошти або майнові цінності попередньо інвестовані в проект,до того як він став приносити доход.

Оборотний капітал—частина продуктивного капіталу,який робить повний оборот протягом 1 циклу,і його вартість цілком входить у вартість готового продукту і повертається власнику у грошовій формі.

Білет№11

1. Оренда=рента+Амортизація+Банковский %; Рента=Оренда-Амортизація-банківський%; Рента=65000-80000/40-80000*0,12=53400; Амортизація – процес поступового перенесення вартості основних фондів на продукт, що виготовляється з їх допомогою, це сума на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати

2. Кав=60+40+2=102 млн грн.; Косн=60+40=100;Ам1=60/20=3 тис грн.; Ам2=40/5=8 тис грн.; Аморт за рік=3+8=13;N=13/102=0,13;t=102/13=7,8

3.Бух прибуток=прибуток-зовнішін витрати;Ек прибуток=прибуток-зовнішні витративнутрішні витр.

Прибуток=12*3=360000 грн; VC=9000;FC=6000;Кав.=9000+6000=15000; Бух прибуток=36000-15000=21000грн; Ек прибуток=36000-21000-12000=3000

5. а) C=60+10=70 V=35 m=105

W=70+35+105=210

Прибуток 105 тис грн.

б) W’=210*0,2=42 W=210-42=168

в) W=70+35+70=175 прибуток зменшився на 35 тис грн.

Вартість товару – втілені в товарі затрати робочої сили (життєвої енергії людини), необхідні для його виробництва.Постійний капітал – частина капіталу у вигляді засобів виробництва (виробничі будівлі, споруди, обладнання, сировина, паливо, допоміжні матеріали), яка у процесі виробництва, на відміну від змінного капіталу, не змінює величини своєї вартості.Змінний капітал – частина капіталу, яка авансується на купівлю робочої сили, і у процесі виробництва змінює величину своєї вартості.

Білет№ 12

За рівнням омлілу Фішера P2 = MV / Q = 115% 8* 118% / 92% = 147,5% Збільшилася на 47,5%

2. Кав = 200С + 50V + 150m = 400

Авансо́ваний капіта́л — грошові кошти або майнові цінності, попередньо інвестовані в проект, до того, як він став приносити доход.

ЗВС = 50 + 150 = 200

Знов створена вартість – різниця між вартістю проведеної продукції і матеріальними витратами.

3. Прибуток банка = (сума кредиту * відсотки по кредиту) – (сума депозитів * відсотки по депозитам) = 520 * 0,16 – 500 * 0,1 = 83,2 – 50 = 33,2 млн грн..

Норма банк. Відсотку = банківський відс / власний капітал банку * 100% = 33,2 / 42 * 100% = 79, 05%

Норма банківського прибутку – прибутковість банківського бізнесу, степінь вигодності вкладу капіталу.

3. За умови І (C + V + m) = IC + IIC

II (C + V +m ) = I (V + m) + II (V + m)

I (V + m) = IIc

I 10600 = 5200 + 5400

II 9200 = 5400 + 3800

III 5400 = 5400 – просте відтворення

Просте відтворення – означає відтворення виробничого процесу.

Білет№13

1.Норма Рч =Рч/Аванс кап*100%. Визначимо норму прибутку у кожній галузі:

У машин.Н Рч = 6тис/70*100%=8,57%;хімія:Н Рч =28/500*100%=5,6% ;у металур:Н Рч=15/310*100%=4,84%

Отже,підприємцям найвигідніше вкладати капітал у машиноб,так як там найвища норма прибутку.

Норма прибутку показу прибутковість уложення капіталу.Це відношення прибутку до вкладеного капіталу.

2.Спож.кош2008=5кг*2,8 грн/кг,8кг*25грн/кг=5*2,8+8*25+10=254грн.

Спож кош= кільк * ціну=Р*Q.Спож кош 2009=5кгхліба*4грн+8кгм»яса*40+10л молока*6грн=5*4+8*40+6*10

Текущая спож кош=400;Иц=Ктек/Кбаз=400/254*100%=157,5:Ирз/п = 130%(н з/п)/157,5=82,5грн.Отже,Ирз/п зменшилась на 17,5%

3. Qd=40-8p; Qs=-6+22р;а)Qd=;Р=1,53(40-8p=-6+22р)-рівноважна ціна;б)обсяг:Qd=40-8*1,53=27,76-рівноважний обсяг;Qs=-6+22*1,53=27,66; в)Р=5грн. Qd=40-8*5=0; =-6+22*5=104-надлишок;г) P=8грн; Qd =40-8=32; Qs=-6+22=16-дефіцит

4.Бухгалт приб-частина доходів фірми,яка залишається від загальної виручки після відчислення зовнішніх витрат. Нормальний прибуток-мін.сума грошей,яку повинен отримувати підприємець,щоб залишитися на ринку.кон прибут-частина капітала,яка залишається після віднімання із загального доходу явних і неявних витрат.Коли підприємець отримує збиток у короткостроковому періоді потрібно продвдувати роботу,так як умовою продовж роботи в даній галузіє те, що є становище коли бухгалтер приб більще за неявні витрати.Нормал приб= по велич тій сумі з/п яку б отримував підприєм якби не розпочав свою справу.Томунорм приб можна віднести до неявних(внутр)витрат.

Чи треба продовжувати роботу якщо отримуєш бухгалтерський збиток у короткостроковому періоді?

Треба, тому що збиток може бути одержаний від стихійних бід, від форс мажорних обставин. Не можна припинити виробництво тому що збиток може поглинути прибуток. А якщо довгостроковому періоді підприємництво отримує збитки то очікується банкрутство. Для того щоб вийти з банкрутства треба провести фонацію виробництва та впустити інвестиції в підприємництво.

Чому нормальний прибуток відносяться до витрат?

Нормальний прибуток характеризує такий рівень його формування, коли після покриття зовнішніх і внутрішніх поточних витрат, залишається дохід. Дорівнює мінімальній ставці депозитного відсотка. Тобто порівнюється два варіанти покласти гроші на депозит чи вкласти їх у бізнес, і якщо отриманий прибуток більше ніж кошти які б було отримано від депозиту він вважається нормальним.

Нормальний прибуток відноситься до витрат, тому що він служить джерелом сплати податків, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування.

5.C/V=20:1;Основн капітал-част капіт необхідна на засоби праці, які повертаються підприєм у вигляді амортизаційних відрахувань.С=340+80=420+ V=420С+21V (20:1);1)Кавансований=450С+21V=441;2)Річн затрати=252+160+13,07=425,07;3)tоб=Кав/Кгод=441/425,07=1,03

Основний капітал—частина продуктивного капіталу,яка цілком і багаторазово бере участь у вир-ві товару,переносить свою вартість на новий продукт частинами(у міру зношення).

Авансований капітал—грошові кошти або майнові цінності, попередньо інвестовані в проект,до того,як він став приносити доход.

Зарплата-винагорода,обчислена,як правило,у грошовому виразі,яку власник або уповноважений їм орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Оборот капіталу—кругообіг капіталу,узятий не як окремий акт,а як процес, що безперервно повторюється.

Білет №14

1.Середні загальні витрати(АТС) – це загальні витрати на одиницю продукції

Середні постійні витрати (АFC) – це постійні витрати на одиницю продукції

Загальні витрати (ТС) – це сума постійних і змінних витрат

Постійні витрати (FC) – це постійні витрати, які фірма несе незалежно від обсяга виробництва.

Змінні витрати (VC) – це витрати, які прямо залежать від обсяга виробництва .

Середні змінні витрати (AVC) – це змінні витрати на одиницю продукції.

За умовою даної задачі

АTC = 45грн

AFC = 16грн

Q = 85

TC = ATC * Q = 45 * 85 = 3825 грн

Знайдемо постійні витрати за формулою

FC = AFC * Q = 16 * 85 = 1360 грн

Знайдемо змінні витрати за формулою

VC = TC – FC = 3825 – 1360 = 2465 грн

Знайдемо середні змінні витрати за формулою

AVC = VC/Q = 2465 / 85 = 29 грн

Відповідь: ТС = 3825грн, FC = 1360грн, AVC = 29грн.

2. Заробітня плата – це перетворена форма вартості і ціни товару «робоча сила», яка залежить від кількості і якості вложеної праці.

Існує 2 форми заробітної плати: погодинна і відрядна.

При погодинні заробітній платі розмір заробітної плати залежить від кількості відпрацьованих годин. Відрядна з/п залежить від кількості виготовленої продукції відповідної якості.

Р.д = 8 годин

З/п погодинна = 64 грн / день

Працівника перевели на відрядну форму оплати.

З/п відрядна = розцінка на 1вироб * кількість виготовленої продукції

Розц на 1 вироб = З/п відрядна / кількість вигот продукції. = 64 / 25 = 2,56

3. За рівнянням обміну Фішера

MV = PQ, P = MV / Q

M – кількість грошей в обороті

V – швидкість обігу грошей

P – середня ціна товарів

Q – кількість товарів

Для рішення цієї задачі використовуємо систему індексів, де початковим береться за 100%. Отже, ІМ = 100% + 22% = 122%, Iv = 100% + 10% = 110%, IQ = 100% + 45%=145%

Ip = IM * IV / IQ = 122% * 110% / 145% = 92,5%

Це означає, що за рік ціна зменшилася на 7,5%. Середній рівень цін зменшився і складає 75 * 0,925 = 69,4 грн.

4. Дифференциальная рента – это такого рода стоимость, которая представляет собой разность, вытекает из разницы между производительностью труда (или капиталовложений) на худших и лучших землях, в худших и лучших природных условиях. Возникает дифференциальная рента I при экстенсивном ведении хозяйства, когда расширение производства ведётся в основном за счёт освоения новых, ранее не задействованных в производстве, «целинных» земель и недр – в том числе осушения болот, лесных массивов, освоение морского шельфа (что представляет собой «создание» земли в буквальном смысле слова), и другой ранее не освоенной, или предназначавшейся для менее производительной деятельности, земли. Дифференциальная же рента II образуется при интенсивном ведении хозяйства, когда расширение производства ведётся не столько за счёт ввода в действие новых земель, сколько за счёт последовательных капиталовложений на старых .

5.Номінальна заробітна плата – це сума грошей, які отримує робітник за виконану

Працю.

Реальна заробітна плата – це кількість товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітню плату.

За умовою даної задачі середня заробітна плата в країні А – 690грн, в країні В - 900грн. Вартість споживчого кошика в країні В складає 780 грн, в країні В – 950грн, за 2 роки середня заробітна плата в країні А стала 1000грн, в країні В – 1200. Вартість споживчого кошика через 2 роки в країні А – стала 850грн, в країні В – 990 грн.

А) В країні А номінальна заробітна плата збільшилася на ( (1000/690 * 100%) - 100%) = 45%. В країні В – збільшилася на ((1200/900 * 100%) – 100%) = 33%.

Отже, в країні А більше змінилася номінальна заробітна плата.

Б) Індекс реальної з/п = Індекс номінальної з/п / Індекс цін * 100%

В країні А індекс номінальної з/п = 1000/690 * 100% = 145%, Індекс цін = 890/780 * 100%=134%. В країні В індекс номінальної з/п становить 1200/900 * 100% = 133%, Індекс цін = 990/950 * 100% = 104%. Індекс реальної з/п = 133/104 * 100% = 127,9

Реальна з/п більше змінилася в країні А, в якій вона збільшилася на 34%, в країні В реальна заробітна плата збільшилася на 27,9%. Це свідчить, що рівень життя як в країні А, так і в країні В збільшився.

Білет№15

1.Ирз/п=120/82*100=146,3%,Збільш на 46,3%

Номін з/п—грошова сума,яку отримує робітник за продаж своєї робочої сили.

Реальна з/п—кіл-ть споживання вартостей(товарів та послуг),яку робітник може придбати за свій грошовий заробіт за певного рівня цін,після сплати податків.

Ціна —кількість грошей,які покупець згоден заплатити продавцю за товар,і за які продавець згоден продати 2.Рента=22000-(80000/20)-(90000*0,08)=10300грн.Ціна землі=10300/8%*100%=128750грн

Земельна рента—дохід,який отримують землевласники, реалізуючи власність на землю.

Орендна плата—фіксований платіж який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Ціна землі—капіталізована земельна рента,яка приносить прибуток у вигляді відсотка.

Депозит—кошти, що надаються фізик чи юрид особами в управління резиденту,визначеному фінансов організацією згідно законодавства Укр, або нерезиденту на строк та під відсоток.

Кредит—екон відносини, між кредитором та позичальником з приводу надання коштів банком підприємству на умовах терміновості, платності,повернення матер забезпечення.

Амортизація—процес поступового перенесення вартості осн фондів на продукт,що виготовл з їх допомогою.

3. Ном з/п=3200/2400*100%=133,3%;Иц=2500/2000*100%=125%;реальн з/п=133,3/125*100%=106,6%

Номін з/п—грошова сума,яку отримує робітник за продаж своєї робочої сили.

Реальна з/п—кіл-ть споживання вартостей(товарів та послуг),яку робітник може придбати за свій грошовий заробіт за певного рівня цін,після сплати податків.

Ціна —кількість грошей,які покупець згоден заплатити продавцю за товар,і за які продавець згоден продати

4.Прибуток (Income) - це різниця між виручкою і всіма витратами на виробничу та фінансову діяльність підприємства.

Додаткова вартість - це вартість, створена працівниками понад вартість робочої сили і безкоштовно привласнена власником засобів виробництва. Гонитва за додатковою вартістю виступає основним рушійним мотивом капіталістичного способу виробництва, будь-якого підприємництва, скерованого на отримання прибутку.

Прибуток (з якісного боку) — перетворена форма додаткового продукту й додаткової вартості, яка виражає відносини між власниками засобів виробництва і найманими працівниками з приводу його створення і привласнення.

Термін «перетворена форма» означає, що прибуток приховує справжнє джерело свого виникнення і створює враження, що участь у його появі брали не лише працівники, а й засоби виробництва.

Прибуток — це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Але, прибуток відрізняється від доданої вартості тим, що підприємець отримує прибуток за встановлений час, а додана вартість приносить підприємцю додатковий прибуток за додатково відроблений час, сам же робітник за це нічого не отримує.

Прибуток підприємства характеризує перевищення (якщо навпаки, то збиток) виручки над витратами, є головним показником ефективності діяльності і відображає мету підприємництва, а додана вартість показує кількість додаткового прибутку, яке воно приносить підприємцю за додатково відробітний час.

5.СНЧ = (50*18)+(110*12)+(45*17)/160+45=14,56год.Прибутки та збитки:1)14,56-18*3*50=-516-збиток;2)14,56-12*3*110=844,8-прибуток;3)14,56-17*3*45=-329,4-збиток.Ціна на од тов.=14,56*5=43,68грн.

Ціна —кількість грошей,які покупець згоден заплатити продавцю за товар,і за які продавець згоден продати

Прибуток—сума на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

Білет№16 1. AVC=540/55=9,81;FC=790-540=250;AFC=250/55=4,54

2.Бфакт=Безр /трудоспособное*100%;Бфакт=8/80*100%=10%;Бцикл=10-4=6%.Циклічне безробіття – Під ним розуміють безробіття, викликане спадом, тобто тією фазою економічного циклу, коли виробництво і сукупний попит абсолютно скорочуються.Природне безробіття – Такий рівень безробіття називають нормальним, або природним. Природний рівень безробіття - це такий його рівень, при якому фактори, які підвищують і зменшують ціни і заробітну плату, знаходяться в рівновазі.

3.Р’ср=10/55*100=18,2%

Рт=(18.2%*15)/100%=2,73

Рпр=(18.2%*40)/100%=7,28

Промисловий капітал –капітал, авансований для виробництва додаткової вартості і який функціонує у сфері матеріального виробництва.Торговий капітал – капітал, що функціонує у сфері товарного зверненняПромисловий прибуток – це доход на функціонуючий капітал, зайнятий у сфері виробництва.Торговий прибуток – являє собою виражений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення торговельної діяльності, і представляє собою різницю між сукупним доходом і сукупними витратами в процесі здійснення цієї діяльності.

4.Державна власність - є основою економіки України. Прийнято вважати що за економічною ефективністю державна власність значною мірою поступається недержавним формам власності,і така думка має вагомі підстави-насамперед тому,що держ власність за внутрішньою сутністю не може бути бюрократичною а отже менш за все піддається трансформації і це-невідємна риса розглядуваної категорії.вона не залежить від того в якій економічній системі існує. Навіть після проведення приватизації її питома вага є досить значною. Органи, які здійснюють управління майном, що є державною власністю, реалізують надані їм повноваження та ким чином: приймають рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на державній власності; затверджують статути (положення) таких підприємств, контролюють їх дотримання та приймають рішення у зв’язку з порушенням статутів (положень); укладають і розривають контракти з керівниками підприємств, установ і організацій, заснованих на державній власності; контролюють ефективність використання і збереження закріпленого за підприємствами державного майна; дають згоду Фондові державного майна України на створення спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є державною власністю; готують разом з відповідними місцевими радами висновки та пропозиції Кабінету Міністрів України щодо розмежування майна між державною, республіканською (Автономної Республіки Крим) і комунальною власністю; беруть участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів України з питань державної власності.Приватна власність – це такі відносини, коли економічний суб’єкт становить до об’єктів власності як до своїх, тобто, будучи відокремленим, він незалежно від інших зосереджує усі власницькі правомочності у своїх руках. Таке ставлення з’єднує працівника з працею, власністю і управлінням, створює передумови найповнішої реалізації його економічних інтересів. Йдеться про трудову власність, коли усі власницькі правомочності зосереджені в руках безпосереднього працівника та його родини. Приватна власність, що ґрунтується на найманій праці характеризує відчуження безпосереднього трудівника від праці, власності та управління. За таких умов виробництво з певного історичного етапу втрачає свою ефективність, загострюється соціальна напруженість, здатна викликати соціальний вибух. Поряд із глибокими змінами, що відбуваються в самому процесі виробництва, такі чинники призводять до виникнення колективної приватної власності, яка може бути по Люди працюють більш охоче й ретельно, коли вони провадять те, що згодом їм належить... Не доводиться сумніватися в тім, що коли людина береться за оплачувану роботу, рушійною силою й головним мотивом його рішення є можливість одержання у власність якого-небудь майна й наступне розпорядження їм.Приватна власність припускає: а) право виняткового користування майном; б) право на передачу майна; в) захист із боку закону.Приватною власністю можуть бути й матеріальні активи: будинку, машини, земля, природні ресурси, і праця, і ідеї. Право приватного володіння дозволяє людям самим вирішувати, як їм використовувати свою власність. Але те ж право зобов'язує їх відповідати за свої дії".Приватна власність породжує систему стимулів, що сприяє економічному прогресу. На доказ цього можна привести чотири основних доводи.По-перше, приватна власність заохочує розумне керування майном. Якщо приватні власники не можуть належним чином містити свою власність або допускають погане з нею обіг, то вони будуть покарані зниженням її цінності. Наприклад, володіючи автомобілем, ви зацікавлені в тім, щоб міняти масло, проводити регулярне технічне обслуговування й збирання салону машини. Чому? Тому що, якщо не піклуватися про це, цінність машини як для вас, так і для її потенційних власників, буде знижуватися. І, навпаки, якщо машина акуратно втримується й перебуває в робочому стані, її цінність буде вище як у ваших очах, так і в очах тих, хто захоче придбати неї згодом. В умовах приватної власності заохочується саме розумне керування нею.Якщо власність належить державі або нею володіє спільно більша група осіб, мотиви містити її в порядку слабшають. Навряд чи тому варто дивуватися тому загальновідомому факту, що стан державного житла, як правило, залишає бажати кращого, причому як у капіталістичних країнах, зокрема в США, так і в соціалістичних, наприклад, у Росії й Польщі. Така безгосподарність - не більш ніж відбиття системи стимулів, породженою державною власністю на майно.По-друге, приватна власність спонукує людей збільшувати свій стан і ефективно ним користуватися. В умовах приватної власності люди прагнуть підвищувати свою кваліфікацію, більше й краще працювати, оскільки це їм вигідно. У них з'являється прагнення збільшувати свій стан: квартири, офіси, будинки.Сільське господарство в колишньому Радянському Союзі служить ілюстрацією того, наскільки важливі права власності як стимул продуктивної діяльності. При комуністичному режимі селянам дозволялося залишати собі або продавати на ринку продукти, зроблені на особистих присадибних ділянках, що не перевищували по розмірі одного акра (0,405 га). Ці присадибні ділянки становили всього лише 1% всієї оброблюваної землі; інші 99% оброблялися державними підприємствами й величезними сільськогосподарськими кооперативами. Проте, за повідомленнями радянської преси, приблизно одна чверть загального обсягу сільськогосподарської продукції Радянського Союзу вирощувалася саме на цих малюсіньких приватних ділянках.По-третє, приватні власники прагнуть використовувати свої ресурси так, як це вигідно іншим. Хоча закон дозволяє їм робити зі своїм майном "усе, що завгодно", приватні власники виявляються у виграші, коли думають про те, як зробити свою власність найбільш привабливої для інших. Якщо їхньої дії викликають схвалення інших людей, цінність їхнього майна зростає, якщо немає - знижується.Право розпоряджатися власним трудовим потенціалом, будучи сильним стимулом для інвестування у власне утворення й навчання, дозволяє людям надавати послуги, високо оцінювані іншими. Точно так само у власників матеріальних активів їсти стимул удосконалювати їх у напрямку, схвалюваному іншими. Наприклад, власника багатоквартирного будинку можуть анітрошки не хвилювати стоянки для машин, пральня, дерева або газони, у його житловому комплексі. Однак, якщо споживачі цінують наявність цих благ вище витрат на їхню підтримку, власник неодмінно буде зацікавлений у їхньому наданні, оскільки вони збільшать квартплату й ринкову вартість квартир. І, навпаки, власники будинків, що пропонують те, що подобається їм, а не споживачам, зменшать свої доходи й капітали.По-четверте, приватна власність сприяє розумному використанню ресурсів і їхньому заощадженню для майбутнього. Сьогоднішня експлуатація ресурсів створює поточний дохід, що є слідством попиту сьогоднішніх користувачів. Однак потенційний виграш у результаті збільшення очікуваної в майбутньому ціни ресурсів відображає попит уже майбутніх користувачів. І в приватних власників їсти стимул урівноважувати ці два попити.Коли очікувана в майбутньому цінність ресурсів перевищує їхню нинішню цінність, приватні власники виграють, якщо зберігають ресурси для майбутніх користувачів, навіть якщо не припускають дожити до цього часу. Уявимо собі, наприклад, що 65-літній фермер, що займається розведенням лісу на продаж, міркує над питанням про те, чи варто рубати ялини. Якщо очікується, що через ще більшу недостачу лісу підрослі згодом ялини будуть коштувати набагато більше, фермер виграє, давши деревам спокій. В умовах, коли власність може бути продана, ринкова ціна приналежному фермерові землі буде збільшуватися в міру росту дерев і наближення очікуваного строку одержання виграшу. Таким чином, фермер буде мати можливість продати дерева "живцем" (або землю разом з лісом) і одержати їхню зростаючу вартість у будь-який час, незважаючи на те, що очікуваний результат може наступити через багато років після його смерті.Приватна власність до того ж допомагає розосередженню влади й розширює сферу діяльності, заснованої на добровільному співробітництві. Влада, який наділені приватні власники, строго обмежений. Власники приватних фірм не в змозі примусити вас купувати в них товари або працювати на них. Вони не можуть оподаткувати ваш дохід або ваше майно. Вони можуть одержати якусь частину вашого доходу, тільки давши вам замість те, що ви вважаєте більше коштовним.Влада навіть самого багатого власника (або найбільшої фірми) обмежена конкуренцією з боку всіх бажаючих поставляти аналогічні продукти або послуги.Приватна власність. в ринковій економіці ресурси перебувають у власності приватних осіб та інституцій, але не уряду. Приватна власність дає змогу окремим особам та підприємствам на свій розсуд залучати й застосовувати ресурси. Інститут приватної власності формувався еволюційно й підтримується правом заповіту - правом власника майна призначати спадкоємця власності після смерті. Права власності - найістотніші, оскільки заохочують інвестиції, обмін та економічне зростання. Без права власності люди змушені витрачати чимало зусиль та ресурсів, аби захистити й зберегти свою власність.Свобода підприємництва й вибору. З приватною власністю тісно пов'язана свобода підприємництва й вибору. Ринкова економікапокладає на підприємства відповідальність за ухвалення рішень, ефективність яких перевіряється ринком.Свобода підприємництва означає, що власники матеріальних ресурсів і грошей можуть вільно організовувати виробництво товарів і послуг. Вибір конкретної галузі діяльності та вихід з неї здійснюються підприємцями самостійно.Свобода вибору передбачає, що власники ресурсів і грошей використовують або реалізують їх на свій розсуд і що особа вільна вибрати будь-який вид діяльності. Цей принцип також означає, що споживачі на свій розсуд у межах грошових доходів визначають, які товари й послуги купувати. Однак свобода підприємництва й вибору у ринковій економіці не абсолютна, її обмежує державне втручання в економіку. Держава встановлює загальні юридичні обмеження для здійснення вибору суб'єктами господарювання та використання об'єктів приватної власності. Вона, наприклад, забороняє виробництво наркотиків, небезпечне забруднення довкілля, визначає технічні умови використання автотранспорту тощо.Особиста заінтересованість (особистий інтерес) є рушійною силою ринкової економіки. Кожна людина й господарська ланка намагаються робити те, що їм вигідно. Власники ресурсів прагнуть продати їх або надати в користування за найвищу ціну. Фірми бажають отримати найбільший прибуток. Споживачі розподіляють свої доходи так, аби дістати максимальну користь від споживання. Отже, особистий інтерес визначає фундаментальний спосіб дій учасників економічного життя. Причому цей спосіб поведінки має узгоджуватися з чужими інтересами. Тому дотримання особистого інтересу не слід плутати з егоїзмом.Мотив особистого інтересу скеровує і впорядковує функціонування економіки. Фірми й постачальники ресурсів, дбаючи про власну вигоду й діючи в межах конкурентної ринкової системи, одночасно - ніби спрямовані невидимою рукою - сприяють досягненню суспільних інтересів.

5. а)Аморт за рік=72/12=6 6*2=12 тис грн. можемо надати у кредит через2 роки

б)12*0,08*10=9,6 тис грн.

в)72-6*8=24

24*1,5=36

Білет№17

1.VC=20*30=600;FC=800-600=200

Загальні витрати—витрати на весь обсяг прод за певний період.

Середні змінні витрати—кіл-ть змінних витрат виробництва,що припадає на од випуску прод.

2.Рср=40/540*100%=7,4%Рт=7,4*100/100=7,4;Рпр=7,4*440/100=32,56

Промисловий капітал—капітал,авансований для виробництва додаткової вартості і який функціонує у сфурі матер виробництва.

Торговий капітал— капітал ,що функціонує у сфері товарного звернення.

Торговий прибуток—виражене у грош формі чистий дохід підприємства на вкладений капітал,що характер його винагороду за ризик здійснення торгівельної діяльності.

Норма прибутку—віднош додатк вартості до всього авансованого капіталу вираженого в процентах.

3.1)120/8=15грн/год;2)15/30=0,5 грн/1 од прод;3)0,5*200=100грн.-отримає виробник за 200 од продукції. Погодинна краща,вона має більше переваг, бо тоді зарплата видється в залежності від відробітанного часу.

Зарплата-винагорода,обчислена,як правило,у грошовому виразі,яку власник або уповноважений їм орган виплачує працівникові за виконану ним роботу Норма виробітку—кіл-ть од прод,яка повинна бути виконана 1 працівником чи бригадою за даний відрізок часу.

4. Поняття та ознаки акціонерного товариства Акціонерним визнається засноване на установчому договорі та статуті товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства. З визначення випливають особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його юридичного статусу: воно є господарською організацією корпоративного типу, різновидом господарського товариства; належить до товариств – об’єднань капіталів, у яких майнові елементи домінують над особистими (для участі в акціонерному товаристві досить зробити майновий внесок – оплатити акцію, а персональна участь – трудова, в управлінні справами товариства – зазвичай є необов’язковою); статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам; має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій), воно є юридичною особою, яка від свого імені випускає акції і зобов’язується своєчасно виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску.; фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств, набувають статусу акціонерів, права і обов’язки яких визначаються законом; особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів: вони відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.Якщо правове становище інших господарських товариств визначається передусім законами України "Про господарські товариства", "Про власність", "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", то діяльність АТ у зв’язку з наявністю у них акцій регулюється ще й законами України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні". Позитивні та негативні риси акціонерних товариств Акціонерні товариства набули значної популярності завдяки своїм позитивним рисам. Однак цим товариствам притаманно чимало негативних рис, що зумовлює необхідність державного регулювання з метою зменшення небезпечних для суспільства проявів таких рис. До позитивних рис АТ належать: легкість створення значного за розмірами капіталу; обмеженість ризику акціонера розміром сплачених за акції коштів, що сприяє залученню значної кількості учасників (акціонерів) та концентрації великих капіталів; стабільність майнової бази AT, оскільки на неї, як правило, не впливає вихід акціонера з AT (це відбувається шляхом відчуження акцій іншим особам, що не веде до зменшення майнової бази товариства); необов’язковість персональної участі акціонерів у діяльності AT, що полегшує участь у ньому і відповідно – залучає нових акціонерів і їх кошти; можливість залучення до участі у відкритих AT широких верств населення і відповідно – розподілу прибутку AT між ними; можливість застосування в різних сферах народного господарства (банківська, страхова, інвестиційна діяльність, промисловість, сільське господарство, транспорт тощо) та в усіх секторах економіки – державному, комунальному, приватному, а також створення змішаних AT; використання форми AT у процесі роздержавлення і приватизації; можливість здійснення контролю над AT завдяки володінню контрольним пакетом акцій (для стратегічного інвестора), не витрачаючи кошти на придбання всіх акцій товариства.Негативні риси AT: Складність і тривалість (особливо для відкритих акціонерних товариств) створення; значні вимоги до мінімального розміру статутного фонду та складність зміни цього фонду; ігнорування інтересів меншості; можливість формування виконавчого органу з найманих працівників і необов’язковість персональної участі в них акціонерів зумовлює відчуження останніх від управління AT; складність управління AT і контролю за його виконавчим органом з боку акціонерів, що викликано наявністю системи органів: загальних зборів акціонерів, правління, спостережної ради, ревізійної комісії; можливість зловживань з боку засновників у зв’язку з легкістю акумулювання коштів; тяжіння до монополізму; можливість здійснення контролю над AT завдяки володінню контрольним пакетом акцій, якщо такий контроль здійснюється на шкоду AT та його акціонерам; значний ступінь державного регулювання діяльності товариства.Акціонерні товариства є найбільш поширеною формою господарських товариств в Україні. Це викликано не стільки їх великою поширеністю у світі ( у світовій практиці корпоративне управління здійснюється насамперед в акціонерних товариствах), а й тим, що значна частина приватизованих підприємств набула форми акціонерних товариств. Виникнення та функціонування акціонерних товариств мали як позитивні, так і негативні риси. Вони проявлялися поступово, з розвитком самих корпорацій.Позитивними рисами акціонерних товариств були обмеження економічного ризику для окремих учасників, підвищення підприємницької активності та об'єднання різних економічних можливостей - капіталів та вміння, знання, ідей, обмеження можливостей вилучення капіталів (паїв, часток) з товариства, розмежування капіталу та економічної діяльності, жорстке відокремлення власності господарського товариства і власності його учасників, зменшення залежності частки акціонерного товариства від частки його окремих учасників, підвищення кваліфікаційного рівня учасників корпоративних відносин, особливо менеджменту.До негативних рис ролі акціонерних товариств можна віднести виникнення так званого фіктивного капіталу, який часто функціонує відірвано від капіталу реального, зниження можливостей контролю за діяльністю акціонерних товариств з боку дрібних акціонерів, появу можливості спекулятивного і навіть злочинного акціонерного засновництва, ускладнення управління акціонерними товариствами в порівнянні з іншими формами підприємств. Ці негативні риси супроводжували розвиток акціонерних товариств, проте не перекреслювали їх позитивні риси, що сприяло динамічному розвитку корпорацій.Важливість ролі акціонерних товариств потребує чіткого визначення поняття "акціонерне товариство". Незважаючи на деякі розбіжності в трактуванні акціонерних товариств, світова економічна та юридична наука в цілому дають загальні визначення, що застосовуються в Україні.Акціонерним є товариство, статутний капітал якого розділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості. Воно самостійно відповідає за своїми обов'язками всім своїм майном. Акціонери не відповідають по зобов'язаннях товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать. Акціонери, які не повністю сплатили акції, у випадках, установлених статутом, відповідають по зобов'язаннях товариства в межах несплаченої частини вартості належних їм акцій. 5.1участок:урож15,инд зтр10,индз(грн)30,заг необх20,аг необх в грн60;2участок: урож12,инд зтр18,индз(грн)54,заг необх20,аг необх в грн60;3 участок: урож8,инд зтр20,индз(грн)20,заг необх60,аг необх в грн60.Процент-10%абсол.рента-450;а)диф рента1-го типу зв’язана з відмінністю в природній родючості ділянок землі.Її присвоюють землевласнику середн та кращих ділянок.Арендатор отримає прибуток у розмірі серед.Сер:60-(54*12)=72;Кращ:60-(30*15)=450;Х=>абсол рента;б)Ціна землі=х:450/10*100%=4500;Сер:450+72/10%*100%=5220;На кращ:450+450/10%*100%=9000.

Абсолютна рента—частина додатков вартості одержувана землевласником внаслідок монополії приватної власності на землю.

Білет№18

1.1050-100%

100-х

Х=122,9%

Ізпр=122,9/112%*100%=109,7;Реальна заробітна плата збільшилась на 9,7%

2. СНЗ=((10*200)+(7*150))/200+150=8,7 часов

Цена=8,7*3=26,1 грн

Вартість товару – втілені в товарі затрати робочої сили (життєвої енергії людини), необхідні для його виробництва.

3.C=260+120+60+100=28=568;V=6+15+11=32;Косн=260+120+100=480;Коб=60+6+15+28+11=120;Кав=C+V=568+32=600;С/V=71/4

Постійний капітал – частина капіталу у вигляді засобів виробництва (виробничі будівлі, споруди, обладнання, сировина, паливо, допоміжні матеріали), яка у процесі виробництва, на відміну від змінного капіталу, не змінює величини своєї вартості.Змінний капітал – частина капіталу, яка авансується на купівлю робочої сили, і у процесі виробництва змінює величину своєї вартості.

4.Існують дві основні форми вивозу капіталу – вивіз позичкового капіталу і вивіз підприємницького (функціонуючого) капіталу. Вивіз капіталу – це експорт вартості у грошовій або товарній формі з однієї країни в іншу. Вивіз капіталу здійснюється у двох основних функціональних формах: підприємницькій та позичковій. Специфічною функціональною формою вивозу капіталу стала міжнародна науково-технічна допомога. Експорт підприємницького капіталу означає його вкладення, інвестування в промисловість, сільськогосподарські, транспортні та інші підприємства за кордоном шляхом нового будівництва або купівлі існуючих підприємств, придбання їх акцій. Підприємницькі вкладення поділяються на прямі інвестиції, коли експортер є певним власником підприємства або володіє контрольним пакетом акцій тощо, і портфельні інвестиції, коли придбані експортером акції іноземного підприємства не забезпечують повного контролю над ним.Позичковий капітал експортується у вигляді коротко- чи довгострокових кредитів урядам чи підприємцям інших країн, вкладання грошей на банківські та інші рахунки фінансових організацій за кордоном тощо.Експорт капіталу приносить його власникові доход у вигляді промислового чи торгового прибутку, відсотка, дивіденду – залежно від форми вкладання. Капітал в підприємницькій формі приносить його власнику переважно у вигляді прибутку, а капітал у позичковій формі – у вигляді відсотка по вкладах, позичках і кредитах. До того ж вивіз капіталу у позичковій формі може бути зв’язаним, тобто кредити надаються під закупку певних товарів у фірм, які вказуються кредитором. Це досить розповсюджене явище у світовому кредитуванні, в тому числі і при наданні позичок Україні, наприклад СБ, країнами ЄС, США, Японією та іншими країнами.Вивіз підприємницького капіталу здійснюється декількома шляхами:

1. за рахунок будівництва за кордоном власних (або на паях) підприємств;

2. через придбання або контрольного пакету, або просто частини акцій діючих підприємств;

3. шляхом відкриття за кордоном власних філіалів або дочірніх компаній.

Капіталовкладення у зарубіжні підприємства залежно від контролю за останніми поділяються на прямі й портфельні.Прямі інвестиції дають право контролю за зарубіжними підприємствами. Це право - результат володіння контрольним пакетом акцій цих компаній. У міжнародній статистиці до прямих інвестицій відносяться такі, коли у іноземного інвестора виявляється не менше 25% акціонерного капіталу якої-небудь компанії. Розміри прямих інвестицій за кордоном великі. В 90-х роках щорічний обсяг прямих іноземних інвестицій складав понад 200 млрд. дол. У 1995 р. він зріс до 235 млрд. дол., а накопичені прямі іноземні інвестиції досягли 2,6 трлн дол. Проте у багатьох країнах, що розвиваються, діє законодавство, яке встановлює для іноземних корпорацій граничні ліміти володіння акціями місцевих підприємств у цілому в країні або в окремих галузях. Тому в багатьох випадках іноземні інвестори, замість власних філіалів, можуть створювати тільки змішані компанії за участю місцевого приватного або державного капіталу. Звідси часто іноземна корпорація не володіє контрольним пакетом акцій місцевого підприємства. Такі вкладення капіталу в акції зарубіжних компаній та інші цінні папери з метою одержання доходу, а не встановлення прямого контролю називаються портфельними інвестиціями. До них вдаються також тоді, коли не вистачає коштів для придбання контрольного пакету акцій або коли спеціально прагнуть до сприяння сильнішого чи досвідченішого інвестора. Поштовх до розвитку портфельних інвестицій дала й інтернаціоналізація операцій фондових бірж, на яких нині проводяться операції з акціями не тільки національних компаній, а й крупних зарубіжних. Вивіз позичкового капіталу здійснюється у вигляді приватних і державних позик через систему міжнародного кредиту

5. I 7200c+3300v+3300m=13800w

II 5000c+3200v+3200m=11200w

Ic+IIc=7200+5000=12200<Iw

I(v+m)+II(v+m)=3300+3300+3200+3200=13000>IIw

I(v+m)=3300+3300=6600>IIc

Вартість товару – втілені в товарі затрати робочої сили (життєвої енергії людини), необхідні для його виробництва.Постійний капітал – частина капіталу у вигляді засобів виробництва (виробничі будівлі, споруди, обладнання, сировина, паливо, допоміжні матеріали), яка у процесі виробництва, на відміну від змінного капіталу, не змінює величини своєї вартості.Змінний капітал – частина капіталу, яка авансується на купівлю робочої сили, і у процесі виробництва змінює величину своєї вартості.

Білет№19

1.Індекс реальн.з/п=(Індекс номін.з/п///Індекс цін)*Індекс цін

Індекс реальн.з/п=(115%///130)*100%=88,5%

Номінальна з/п-сума грошей, яку отримує робітник за виконувану роботу.

Реальна з/п-кількість товарів та послуг, які можна придбати за номінальну з/п.

2.Ціна землі=Рента/банк.%*100%

Рента=50грн.*180га=9000грн.

Ціна землі=9000/8%*100%=112500грн.

Ціна землі знаходиться в прямій залежності від розміру ренти і в зворотній залежності від норми банківського процента.

Рента- це та частина прибутку, яка виплачується орендатором землі її власнику за тимчасове користування землею; плата за користування землею.

Норма банківського %-відношення плати за кредит к розміру ссуди.

3.Альтернативна вартість-найбільш вигідний варіант використання обмежених ресурсів, від яких довелося відмовитися.

Крива виробничих можливостей-показує більшість варіантів максимального виробництва 2х товарів при повному використанні всіх ресурсів.

А---Г: біскв. Збільш. На 220; цукерки зменш. на 200

Д---Г: біскв. Зменш. на 140; цукерки збільш.на 80

В---Е: біскв.збільш. на 300; цукерки зменш.на 250

На 1од.: А---Г : 200/150=1,3цук.

Д---Г: 140/80=1,75 біск.

В---Е: 250/300=0,8 цук.

4. Що лежить в основі поділу капіталу на постійний та змінний, основний та оборотний?

Постійний капітал - капітал у вигляді основних засобів виробництва.

Змінний капітал - частина капіталу, авансована на придбання робочої сили, яка змінює свою вартість у процесі виробництва.

Основний капітал – фінансові вкладення: власні цінні папери, вкладення в інші підприємства, борги інших підприємств.

Оборотний капітал – частина виробництв капіталу який переносить свою вартість на виготовлення продукту в процесі одного виробництва циклу і використовується в процесі виробництва повністю.