
- •Тема 13. Міжнародне екологічне право 1
- •Тема 13. Міжнародне екологічне право
- •1. Поняття та принципи міжнародно-правової охорони навколишнього середовища
- •Тема 13. Міжнародне екологічне право 2
- •2. Джерела міжнародного екологічного права
- •Тема 13. Міжнародне екологічне право 3
- •3. Міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього середовища під егідою
- •Тема 13. Міжнародне екологічне право 4
- •Тема 13. Міжнародне екологічне право 5
- •4. Міжнародно-правова охорона планетарного середовища та космічного простору
- •Тема 13. Міжнародне екологічне право 6
- •5. Міжнародно-правова охорона морського середовища
- •Тема 13. Міжнародне екологічне право 7
- •6. Міжнародно-правова охорона рослинного і тваринного світу
- •Тема 13. Міжнародне екологічне право 8
Тема 13. Міжнародне екологічне право 5
болотні про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів 1971 р., а також Паризьку конвенцію про захист всесвітньої культурної і природної спадщини 1972 р.
Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) - міжурядова кредитно-фінансова організація, що здійснює стимулювання економічного розвитку країн-членів; сприяння розвитку міжнародної торгівлі і підтримку платіжних балансів. Формально МБРР є спеціалізованою установою ООН у складі Групи світового банку, однак, відповідно до Статуту банку і угоди, підписаної між ООН і МБРР, Банк незалежний у своїх рішеннях.
До структури МБРР входять Рада керуючих, виконавчі директори, Спільний комітет з розвитку Світового банку і МБРР, Президент Банку. Штаб-квартира МБРР розташована у м. Вашингтон (США). МБРР має відділення в Африці, Азії, Європі та Латинській Америці.
Основними функціями МБРР є:
надання допомоги в реконструкції і розвитку територій держав-членів шляхом сприяння здійсненню капіталовкладень в продуктивних цілях, в т.ч. для відновлення економіки, конверсії виробничих підприємств;
сприяння приватним іноземним інвестиціям шляхом надання гарантій або участі в позиках і інших капіталовкладеннях;
сприяння перспективному збалансованому зростанню міжнародної торгівлі і підтримці рівноваги платіжних балансів шляхом стимулювання міжнародних інвестицій в цілях розвитку виробничих ресурсів держав-членів, сприяючи тим самим підвищенню продуктивності, життєвого рівня і поліпшенню умов праці на їх територіях;
організація позик або їх гарантій, для забезпечення пріоритетного здійснення найбільш корисних і невідкладних проектів, незалежно від їх масштабів;
сприяння конверсії воєнних економіки у мирні.
Починаючи з 1990 р. МБРР надає фінансову допомогу державам Центральної та Східної Європи у поліпшенні екологічної ситуації. У 1993 р. Банком затверджено Екологічну програму дій для Центральної та Східної Європи, якою передбачено чотири напрями допомоги:
• допомога у формуванні національної природоохоронної стратегії;
• , допомога у політичному реформуванні та структурній перебудові економіки;
прямі інвестиції у сфері охорони навколишнього середовища;
співробітництво з іншими фінансовими донорами.
4. Міжнародно-правова охорона планетарного середовища та космічного простору
Міжнародно-правова охорона планетарного середовища здійснюється у таких основних напрямах:
охорона атмосферного повітря;
охорона озонового шару;
попередження радіаційного впливу на навколишнє середовище.
Центральне місце в системі норм по охороні атмосфери Землі посідають Конвенція про заборону військового або будь-якого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 р., Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979 р., Рамкова конвенція ООН про зміну клімату 1992 р та Кіотський протокол до неї 1997 р..
Учасники Конвенції про заборону військового або будь-якого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 р. зобов'язалися не вдаватися до військового або ворожого використання засобів впливу на природне середовище (навмисного управлінню природними процесами - циклонами, антициклонами, фронтами хмар і т.д.), які мають широкі, довгострокові або серйозні наслідк. При цьому перелік заборонених дій не вичерпується вказаними в Конвенції, оскільки у будь-який час можуть бути створені нові засоби дії. Конвенція встановлює межі дозволених дій держав у сфері управління природними явищами і безстроковою.
Відповідно до Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979 р. держави домовилися про необхідні заходи щодо скорочення і запобігання забрудненню повітря, передусім відносно засобів боротьби із викидами забруднень повітря (головним чином сірки, азоту та їх сполук). Передбачається, зокрема, обмін інформацією з цих питань, періодичні консультації, здійснення спільних програм регулювання якості повітря і підготовці відповідних фахівців