
- •2.Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
- •3.Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».
- •4. Поняття і предмет конституційного права України
- •5.Роль конституційного права України в системі права України
- •6.Метод конституційно-правового регулювання
- •7. Основні принципи та система конституційного права України.
- •8. Поняття і система інститутів конституційного права України.
- •9.Критерії класифікації інститутів конституційного права.
- •10.Загальні, основні та початкові інститути конституційного права
- •11.Сутність і зміст конституційно-правової норми
- •12. Види конституційно-правових норм.
- •13. Особливості конституційно-правової норми
- •16.Суб'єкти і об'єкти конституційно-правових відносин
- •18. Підстави виникнення і припинення конституційно-правових відносин
- •19. Поняття джерел конституційного права. Формалізовані та неформалізовані джерела конституційного права.
- •24.Суть фактичної і юридичної конституції:
- •27.Конституційний процес в Україні.
- •29.Розкрити види законів України.
- •40.Організація державної влади в Україні.
- •41. Розподіл державної влади.
- •45. Поняття і ознаки правової держави.
- •47. Інститут захисту конституційного ладу України
- •49. Поняття, форми і принципи державного устрою.
- •54. Поняття державних символів України
- •55. Функції державних символів України
- •56. Суть і зміст народовладдя в Україні.
- •57. Форми здійснення прямого народовладдя
- •59. Спільність і відмінність основних форм народовладдя
- •62. Принципи участі громадян у референдумах.
- •64 . Ініціювання та призначення референдуму. Порядок формування ініціативних груп.
- •66. Суб’єкти референдного процесу в Україні.
- •69. Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.
- •77.Суб’єкти виборчого права в Україні.
- •85. Види правових статусів осіб
- •88. Конституційно-правовий статус особи, його структура
- •91. Поняття громадянства і засоби його набуття
- •92. Ознаки громадянства
- •93. Натуралізація за національним законодавством
- •94. Філіація за національним законодавством
- •95. Порядок набуття громадянства України
- •97. Порядок припинення громадянства України
- •98. Порядок набуття громадянства України дітьми.
- •99. Документи, що підтверджують громадянство України
- •114. Міжнародний захист прав людини
- •124. Правовий статус осіб без громадянства
- •125. Співвідношення соціальних прав громадянина України та іноземця.
- •128. Статус біженця в Україні.
- •132. Порядок утворення Верховної Ради України.
- •133. Компетенція Верховної Ради України
- •134. Парламентська більшість та опозиція.
- •136. Законодавча діяльність Верховної Ради України
- •137. Суб’єкти розробки законів та суб’єкти законодавчої ініціативи
- •138. Парламентські читання.
- •139. Бюджетна процедура Верховної Ради України.
- •140. Комітети вру
- •161. Взаємовідносини Президента України з вру та км.
- •168. Компетенція Кабінету Міністрів України
- •169 Система органів виконавчої влади
- •171. Центральні органи виконавчої влади
- •173. Організація роботи місцевих державних адміністрацій.
- •176. Загальна характеристика судової системи України
- •187.Ознаки унітарності України.
- •189.Порядок зміни адміністративно-територіального поділу України.
- •190.Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •192.Повноваження органів влади в Автономній республіці Крим.
- •193Поняття і принципи місцевого самоврядування.
- •197.Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •199.Функції органів місцевого самоврядування.
- •200.Форми роботи органів місцевого самоврядування.
- •Конституційне право – провідна галузь права України.
- •Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
161. Взаємовідносини Президента України з вру та км.
За Конституцією Президент є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина. Президент забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави (ст. 102, 106 Конституції). Одними із пріоритетних повноважень Президента у здійсненні названих функцій є його повноваження щодо представництва держави всередині країни і в міжнародних відносинах. Як глава держави, Президент України має ряд повноважень щодо призначення і оголошення виборів і референдумів як форм безпосередньої демократії та щодо формування і функціонування органів державної влади. Зокрема, Президент призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України (ст. 156), проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою; призначає позачергові вибори до Верховної Ради у строки, встановлені Конституцією. Президент України припиняє повноваження Верховної Ради, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. Президент має також значні повноваження на завершальній стадії законодавчого процесу: підписання і оприлюднення законів. Одним з найважливіших і найдієвіших повноважень Президента як глави держави є його установчі повноваження щодо формування органів виконавчої влади: Кабінету Міністрів, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій. Так, відповідно до ст. 106 Конституції Президент призначає за згодою Верховної Ради Прем’єр-міністра та припиняє його повноваження, приймає рішення про його відставку; призначає за поданням Прем’єр-міністра членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах.
162. З метою реалізації функцій і повноважень, визначених КонституцієюУкраїни, Президент здійснює правотворчу діяльність. На основі та на виконання Конституції і законів України він видає укази і розпорядження,які є обов'язковими до виконання на всій території України. Розрізняють нормативні і ненормативні укази.В Україні при виданні указів згідно з ч. 4 ст. 106 Конституції частково застосовується контрасигнатура, тобто скріплення акта глави держави підписом міністра; це означає, що юридичну і політичну відповідальність за даний акт несе міністр, який його скріпив. Формально це пояснюється тим, що глава держави не несе відповідальність за свої дії (за винятком зради або іншого злочину). Проте, акти Президента, видані в межах його повноважень, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання, лише частково. До них належать акти Президента України, які стосуються таких питань його повноважень: представлення держави в міжнародних відносинах, здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю держави, ведення переговорів та укладення міжнародних договорів України; прийняття рішень про визнання іноземних держав; призначення та звільнення глав дипломатичних представництв в Україні, в інших державах і при міжнародних організаціях; приймання вірчих і відкличних грамот дипломатичних представників іноземних держав тощо. Поряд з указами, Президент України відповідно до ст. 106 видає розпорядження, яке являє собою один з видів підзаконних актів: владний акт державного органу, виданий у межах його компетенції, який має обов'язкову силу для фізичних і юридичних осіб, яким його адресовано. Розпорядження можуть бути тривалої дії, а можуть мати разові наслідки для конкретного виконавця.
163. Ве́то — заборона, яка накладається одним органом державної влади (главою держави) на рішення іншого державного органу. В сучасних державах право вето, як правило, надається главі держави щодо законів, які приймає парламент.Конституція України 1996 року закріпивши за Президентом України право вето, водночас залишила деякі питання функціонування цього інституту в системі стримувань і противаг між різними гілками влади в Україні.
164. Поняття та функції виконавчої влади Викона́вча вла́да— одна з трьох гілок державної влади відповідно до принципу поділу влади. Розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів, та управляє сферами суспільного життя. Має можливість самостійно приймати рішення, необхідні для виконання цих завдань, проте є підзвітною законодавчій гілці влади. За дотриманням чинного законодавства, в тому числі і органами виконавчої влади, слідкує судова влада. Виконавча влада реалізується державою через уряд (президента) і його органи на місцях. Уряд (президент) здійснює верховне політичне керівництво і загальне керування справами суспільства. Урядова влада може складати прерогативу однієї особи (у президентських республіках) або колегіального органа. У першому випадку уряд виступає як група найближчих радників глави держави - президента, а повноваження уряду є похідними від повноважень останнього. В другому випадку уряд формується на основі спеціальної процедури за участю парламенту. Він повинен, за загальними правилами, користуватися підтримкою парламентської більшості і мати власні повноваження.Кабінет Міністрів України — відповідно до Конституції України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри.До системи центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
165 Система органів виконавчої влади. Вищим органом у системі органів виконавчої влади в Україні є Кабінет Міністрів України . Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України. З одного боку, Президент України як глава держави призначає за згодою Верховної Ради України (ВРУ) Прем’єр-міністра України, припиняє його повноваження та приймає рішення про його відставку. За поданням Прем’єр-міністра України Президент визначає членів уряду, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах. З іншого боку — підконтрольність та підзвітність КМУ проявляється в тому, що ВРУ розглядає та ухвалює рішення щодо Програми діяльності КМУ, контролює його діяльність. ВРУ може розглянути питання про відповідальність КМУ за свою діяльність та висловити йому недовіру. Відповідно до ст. 114 Конституції України до складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, три віце-прем’єр-міністри, міністри. Персональний склад КМУ призначається Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України за згодою більше ніж половини від складу Верховної Ради України. Згідно зі ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України виконує такі функції: 1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; 2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина; 3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; 4) розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;
5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону; 6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає ВРУ звіт про його виконання;
7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю; 8) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи; 9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; 10) виконує інші функції, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання. До системи органів виконавчої влади в Україні входять також центральні органи виконавчої влади (міністерства, державні комітети, відомства). Функції міністерств та інших центральних органів виконавчої влади визначаються Указом Президента України від 12 березня 1996 р. “Про загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади”. Завдання та функції конкретних міністерств та інших органів виконавчої влади регламентуються положеннями про зазначені органи, затвердженими Президентом України. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади здійснюють керівництво дорученими їм сферами соціально-економічного життя, несуть відповідальність за їх стан та розвиток і в межах своїх повноважень видають накази, інструкції, директиви, статути і правила, які підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України. Виконавчу владу в областях і районах, у містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.
Місцеві державні адміністрації в межах своїх повноважень здійснюють виконавчу владу на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а також реалізують повноваження, делеговані цим органам відповідною радою.
Відповідно до ст. 119 Конституції України та ст. 2 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують:
1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;
2) законність і правопорядок, дотримання прав і свобод громадян;
3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин — також програм їх національно-культурного розвитку;
4) підготовку і виконання відповідних бюджетів;
5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;
7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Голови місцевих державних адміністрацій під час здійснення своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і КМУ, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Крім того, місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам народних депутатів у частині повноважень, делегованих їм цими радами.
166. Кабінет Міністрів України - орган виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України. Підкореність і підзвітність Кабінету Міністрів Верховноій Раді України реалізується через затвердження Державного бюджету України та внесення до нього змін, організацію контролю за виконанням бюджету та прийняття рішення щодо звіту про його виконання. Конституція України визначає більшість повноважень Кабінету Міністрів. Строк функціонування Кабінету Міністрів залежить від строків повноважень Президента України. Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Президентові України про свою відставку. Відставка Прем'єр-міністра України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України здійснює контроль за виконанням прийнятих ним актів як безпосередньо, так і через підвідомчі йому органи. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
167. Порядок формування і складу Кабінету Міністрів .Відповідно до статті 114 Конституції України до складу Кабінету Міністрів України входять прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, , три віце-прем'єр-міністри, міністри. Персональний склад Кабінету Міністрів України призначається Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України. Юридичний бік встановленого Конституцією України порядку формування персонального складу Кабінету Міністрів відповідає міжнародним стандартам і передбачає обов'язкові дії з боку Президента і Прем'єр-міністра. Адже саме Прем'єр-міністр вносить пропозиції Президенту України щодо складу Кабінету Міністрів, а Президент призначає його членів.Строк функціонування Кабінету Міністрів залежить від строків повноважень Президента України.