
- •2.Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
- •3.Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».
- •4. Поняття і предмет конституційного права України
- •5.Роль конституційного права України в системі права України
- •6.Метод конституційно-правового регулювання
- •7. Основні принципи та система конституційного права України.
- •8. Поняття і система інститутів конституційного права України.
- •9.Критерії класифікації інститутів конституційного права.
- •10.Загальні, основні та початкові інститути конституційного права
- •11.Сутність і зміст конституційно-правової норми
- •12. Види конституційно-правових норм.
- •13. Особливості конституційно-правової норми
- •16.Суб'єкти і об'єкти конституційно-правових відносин
- •18. Підстави виникнення і припинення конституційно-правових відносин
- •19. Поняття джерел конституційного права. Формалізовані та неформалізовані джерела конституційного права.
- •24.Суть фактичної і юридичної конституції:
- •27.Конституційний процес в Україні.
- •29.Розкрити види законів України.
- •40.Організація державної влади в Україні.
- •41. Розподіл державної влади.
- •45. Поняття і ознаки правової держави.
- •47. Інститут захисту конституційного ладу України
- •49. Поняття, форми і принципи державного устрою.
- •54. Поняття державних символів України
- •55. Функції державних символів України
- •56. Суть і зміст народовладдя в Україні.
- •57. Форми здійснення прямого народовладдя
- •59. Спільність і відмінність основних форм народовладдя
- •62. Принципи участі громадян у референдумах.
- •64 . Ініціювання та призначення референдуму. Порядок формування ініціативних груп.
- •66. Суб’єкти референдного процесу в Україні.
- •69. Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.
- •77.Суб’єкти виборчого права в Україні.
- •85. Види правових статусів осіб
- •88. Конституційно-правовий статус особи, його структура
- •91. Поняття громадянства і засоби його набуття
- •92. Ознаки громадянства
- •93. Натуралізація за національним законодавством
- •94. Філіація за національним законодавством
- •95. Порядок набуття громадянства України
- •97. Порядок припинення громадянства України
- •98. Порядок набуття громадянства України дітьми.
- •99. Документи, що підтверджують громадянство України
- •114. Міжнародний захист прав людини
- •124. Правовий статус осіб без громадянства
- •125. Співвідношення соціальних прав громадянина України та іноземця.
- •128. Статус біженця в Україні.
- •132. Порядок утворення Верховної Ради України.
- •133. Компетенція Верховної Ради України
- •134. Парламентська більшість та опозиція.
- •136. Законодавча діяльність Верховної Ради України
- •137. Суб’єкти розробки законів та суб’єкти законодавчої ініціативи
- •138. Парламентські читання.
- •139. Бюджетна процедура Верховної Ради України.
- •140. Комітети вру
- •161. Взаємовідносини Президента України з вру та км.
- •168. Компетенція Кабінету Міністрів України
- •169 Система органів виконавчої влади
- •171. Центральні органи виконавчої влади
- •173. Організація роботи місцевих державних адміністрацій.
- •176. Загальна характеристика судової системи України
- •187.Ознаки унітарності України.
- •189.Порядок зміни адміністративно-територіального поділу України.
- •190.Правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •192.Повноваження органів влади в Автономній республіці Крим.
- •193Поняття і принципи місцевого самоврядування.
- •197.Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •199.Функції органів місцевого самоврядування.
- •200.Форми роботи органів місцевого самоврядування.
- •Конституційне право – провідна галузь права України.
- •Конституційне право як галузь права, юридична наука та навчальна дисципліна.
69. Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.
Виборче право - це сукупність юридичних норм, регулюючих участь громадян у виборах, організацію і проведення останніх, взаємостосунки між виборцями і виборними органами або посадовцями, а також порядок відгуку вибраних представників, що не виправдали довір'я виборців. В об’єктивному знач. – система конст-пр.норм. , що рег.сусп. відносини , пов’язані з виборами органів держ.влади та місц.самоврядування.В суб’єкт.знач. – гарантована громадянину державою можливість брати участь у виборах орг..держ.влади .та.місц.самоврядування. Виборча система – сукупність юр. Норм. , що закріплюють принципи , на основі яких здійснюються вибори , права громадян обирати й бути обраними , що встановлюють відповідальність депутатів та інших втборних осіб за свою діяльність перед виборцями , визначають порядок організації та проведення виборів і регулюють відносини , які виникають в процесі формування органів держ.влади , взаємодію виборців з депутатами та іншими особами , що обираються ними. В.с. є найважливішою формою прямої демократії, головна функція якої — формування повноважного народного представництва. В.с. будується на таких конституційних принципах, як загальне, рівне і пряме виборче право при таємному голосуванні, висунення кандидатів громадськими організаціями трудовими колективами, зборами військовослужбовців; вільне і всебічне обговорення якостей кандидата в депутати; передвиборна агітація; проведення виборів на кошти держави; забезпечення виборів по округах виборчими комісіями; накази виборців; відповідальність за порушення законодавства про вибори тощо. Розрізняють кілька різновидів В.с.: мажоритарна система (система більшості), пропорційна система представництва політичних партій та змішана.
70.Демократизм виборчої системи в Україні. У загальному вигляді вибори можна визначити як волевиявлення народу з метою формування органів державної влади або місцевого самоврядування шляхом голосування. За умов демократичного суспільства вибори за своєю суттю – це прояв реальної волі народу, процес виявлення і здійснення такої волі. Суспільство як асоціація вільних і рівноправних людей для підтримки свого оптимального функціонування і постійного відтворення мусить певним чином самоорганізовуватись і структуруватися. Таким чином, за умов саме демократичного суспільства існує постійний і самостійний напрям у його діяльності – періодичне формування власних владних структур, які б задовольняли інтереси й прагнення кожного члена суспільства, а також раціональне існування всього суспільства загалом. Волевиявленням народу задається насамперед суспільний (або публічний) і політичний характер інституту виборів.
71. Види виборчих систем.Мажоритарна виборча система - передбачає, що перемагає той кандидат, котрий набрав встановлену законом більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.При застосуванні мажоритарної виборчої системи абсолютної більшості обраним вважається той кандидат, який отримав по округу більше половини всіх голосів (50% + один голос і більш), а при застосуванні мажоритарної системи відносної більшості – той, хто випередив за кількістю голосів усіх своїх суперників. Пропорційна виборча система - порядок визначення результатів голосування, при якому мандати розподіляються чітко пропорційно числу поданих голосів. В більшості країн, що застосовують пропорційну систему, до розподілу мандатів допускаються тільки ті політичні партії, списки яких отримали зверху певного встановленого відсотка голосів виборців, як правило, понад 5% (так званий загороджувальний бар'єр, покликаний перешкодити надмірній дробовій політичних партій в парламенті).Змішана виборча система- система, яка повинна увібрати в себе позитивні характеристики мажоритарної і пропорційної систем. В рамках змішаної системи певна частина мандатів розподіляється за мажоритарним принципом. Інша частина розподіляється пропорційно. Досвід вдосконалення виборчих систем свідчить про те, що дана система найбільш демократична і ефективна в досягненні політичної стабільності.
72.Позитиви й негативи мажоритарної виборчої системи. Мажоритарна виборча система передбачає, що перемагає той кандидат, котрий набрав встановлену законом більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.Перевагою мажоритарної системи є те, що в ній закладені можливості ефективно працюючого стабільного уряду. Вона дозволяє крупним, добре організованим партіям легко перемагати на виборах і створювати однопартійні уряди.Основні недоліки мажоритарної системи: 1)значна частина виборців країни (іноді до 50%) залишається не представленою в органах влади; 2)партія, що отримала на виборах менше голосів, ніж її суперники, може виявитися представленою в парламенті більшістю депутатських місць; 3)дві партії, що набрали однакову або близьку кількість голосів, проводять до органів влади неоднакове число кандидатів.
73.Позитиви й негативи пропорційної виборчої системи. Пропорційна виборча система - порядок визначення результатів голосування, при якому мандати розподіляються чітко пропорційно числу поданих голосів. Переваги : сформована з її допомогою в органах влади реальна картина політичного життя суспільства, розстановки політичних сил. Вона забезпечує систему зворотного зв'язку між державою і організаціями цивільного суспільства, у результаті сприяє розвитку політичного плюралізму і багатопартійності.Основні недоліки пропорційної виборчої системи: 1)виникають складнощі у формуванні уряду (причини: відсутність домінуючої партії; створення багатопартійних коаліцій, що включають партії з різною метою і задачами, і, як наслідок, нестабільність урядів); 2)вельми слабий безпосередній зв'язок між депутатами і виборцями, що голосують не за конкретних кандидатів, а за партії; 3)незалежність депутатів від своїх партій (така несвобода парламентаріїв може негативно позначитися на процесі обговорення і ухвалення важливих документів).
74.Основні принципи виборчої системи України. У ст. 71 Конституції визначається, що вибори до органів державної влади та місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення. Принципи вільних виборів є загально визнаними у світі і відповідають міжнародним стандартам чи ознакам демократичних режимів. Проголошення цих принципів на конституційному рівні робить їх обов’язковими для всіх видів виборів, виключаючи можливість порушення будь-якого з цих принципів або усіх принципів одночасно.Поряд із цими загальними принципами в кожному із базових виборчих законів України встановлюються додаткові принципи виборчого процесу. Виборчий процес здійснюється, зокрема, на засадах: вільного і рівноправного висування кандидатів, гласності і відкритості, рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої компанії; неупередженості до кандидатів з боку державних органів, установ і організацій, органів місцевого самоврядування; свободи агітації.Принципи загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні визнані універсальними принципами демократичних виборів в УкраїніПринцип рівності виборчого права передбачає, що всі громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах. Це означає, що всі виборці мають однакову кількість голосів і кожний має рівну з іншими вагу, тобто кожний виборець впливає на результати виборів однаково.Принцип прямого виборчого права визначає право громадян обирати кандидатів на виборах безпосередньо.Принцип таємності голосування означає, що контроль за волевиявленням виборців не допускається.
75.Порядок організації та проведення виборів. Виборчий процес – це врегульована законом специфічна діяльність уповноважених органів і громадян, спрямована на формування якісного і кількісного складу органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Перша стадія – проголошення або призначення виборів. Новою Конституцією України передбачаються як передумови проведення виборів – проголошення відповідно до календарної дати та призначення виборів залежно від їх виду. Друга стадія – затвердження або утворення виборчих одиниць. Ними виступають виборчі округи і виборчі дільниці. Виборчі округи бувають територіальними та національно-територіальними. Виборчі дільниці – це виборчі одиниці, що об’єднують виборців за загальним місцем голосування. Третя стадія – утворення виборчих органів, на які закон покладає керівництво всім виборчим процесом. Залежно від країни ці органи мають різні назви (комісії, бюро, президії). Серед них розрізняють: 1) територіальні, включаючи Центральні виборчі комісії; 2) окружні – комісії, що діють у виборчих округах; 3) дільничні комісії, що діють у виборчих дільницях. Четверта стадія виборів – це складання списків виборців. Встановити до процедури голосування на виборах коло осіб, що мають право голосу. Однією із найважливіших стадій виборчого процесу є стадія висування і реєстрації кандидатів на виборчі посади. Способи висунення кандидатів - самовисунення;- висування групами виборців; - висування політичними партіями та іншими громадськими об’єднаннями. Шоста стадія виборчого процесу передбачає проведення передвиборчої агітації. сьома стадія виборчого процесу – стадія голосування.За Законом голосування провадиться в день виборів або в день повторного голосування на виборах. Восьма стадія виборів включає підрахунок голосів і визначення результатів виборів, а також підбивання підсумків виборів. Закон встановлює термін тривалості цієї стадії, порядок підрахунку голосів, перелік виборчої документації з цих питань. Кінцеві загальні результати виборів встановлюються Центральною або територіальними виборчими комісіями і публікуються в офіційній пресі.
76.Процедура реєстрації виборців України. У сучасній практиці використовуються декілька форм реєстрації: обов'язкова (Україна, Росія), яка означає, що держава сама складає списки виборців на основі свідчень про їх проживання на певній території; добровільна (США), яка передбачає, що виборці повинні самі зареєструватися на виборній дільниці.Державний реєстр виборців (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, обробки даних, які містять передбачені цим Законом відомості, та користування ними, створена для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу. До Реєстру заносяться та в базі даних Реєстру зберігаються встановлені цим Законом відомості про виборця (персональні дані) таких видів: 1) ідентифікаційні персональні дані виборця. 2) персональні дані, які визначають місце та умови голосування виборця; 3) службові персональні дані. До ідентифікаційних персональних даних виборця, які однозначно визначають його особу, належать: прізвище; власне ім'я ;по батькові; дата народження,місце народження. До персональних даних, які визначають місце та умови голосування виборця, належать: виборча адреса виборця; номер територіального або зазначення закордонного виборчого округу, до якого віднесений виборець; номер виборчої дільниці, до якої віднесений виборець; відомості про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно (за наявності підстав).