
- •Навчальний посібник
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів.......................................….8
- •2 Автоматичні регулювання напруги і
- •3 Автоматичне регулювання частоти і
- •4 Автоматичне регулювання частоти і
- •5 Протиаварійна автоматика................................224
- •Автоматизація процесу знаходження
- •Використання мікропроцесорної техніки
- •Схеми автоматичного регулювання
- •1 Автоматичне регулювання збудження синхронних генераторів
- •1.1 Призначення автоматичного регулювання
- •1.2 Синхронний генератор як регульований об'єкт
- •1.2.1 Збудники синхронних генераторів
- •1.2.2 Способи пропорційного автоматичного регулювання збудження
- •1.3 Автоматичне регулювання збудження генераторів з електромашинними збудниками
- •1.3.1 Схеми збудження і регулювання
- •1.3.2 Компаундування синхронних генераторів
- •1.3.3 Електромагнітні коректори напруги
- •1.3.4 Релейне управління збудженням
- •1.4 Автоматичне регулювання збудження генераторів з діодно-електромашинними збудниками
- •1.4.1 Виконання і дія збудників
- •1.4.2 Автоматичне регулювання збудження
- •1.4.3 Особливості регулювання збудження при безщіточному збуднику
- •1.5 Автоматичне регулювання збудження сильної дії
- •1.5.1 Призначення, особливості і алгоритм автоматичного регулювання
- •1.5.2 Виконання і дія тиристорних збудників
- •1.6. Автоматичні регулятори збудження сильної дії
- •1.6.1 Види автоматичних регуляторів
- •1.6.2 Аналогові регулятори
- •1.6.3 Цифрові регулятори
- •2 Автоматичне регулювання напругиі реактивної потужності в електроенергетичній системі
- •2.1 Задачі і способи регулювання
- •2.2. Автоматичне управління реактивною потужністю синхронних генераторів електростанцій.
- •2.2.1 Елементи установки статизму
- •Пристрої групового автоматичного управління збудженням генераторів
- •2.3.1 Способи здійснення
- •2.3.2 Виконання автоматичних пристроїв групового управління збудженням
- •2.4 Автоматичне регулювання реактивної потужності синхронних компенсаторів
- •2.4.1 Особливості регулювання
- •2.4.2 Регулятори збудження синхронних компенсаторів
- •2.5. Особливості автоматичного регулювання коефіцієнтів трансформації трансформаторів
- •2.6. Автоматичні регулятори коефіцієнтів трансформації
- •2.7 Автоматичні системи комплексного управління напругою і реактивною потужністю
- •3 Автоматичне регулювання частоти і активної потужності турбо - і гідроагрегатів
- •3.1 Призначення автоматичного регулювання частоти і активної потужності
- •Агрегатів на електростанціях
- •3.2 Турбіна як об'єкт регулювання частоти і потужності
- •3.3 Автоматичні регулятори частоти обертання турбін
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Гідромеханічний арчо
- •3.3.8 Регулятори частоти обертання парових турбін великої потужності
- •Турбіни великої потужності
- •Парової турбіни
- •3.3.9 Электрогідравлічні регулятори для гідравлічних турбін
- •3.3.12 Регулювання частоти і потужності агрегату автоматичним регулятором частоти обертання
- •3.4 Паралельна робота агрегатів, постачальних арчв
- •Р исунок 3.25 - Вплив зони нечутливості на розподілення навантаження
- •4 Автоматичне регулювання частоти і потужності на електростанціях і в електроенергетичних системах
- •4.1 Оптимізація розподілу навантаження між елементами еес
- •4.1.1 Характеристики теплових електростанцій
- •4.1.2 Характеристики гідроелектростанцій
- •4.1.3 Оптимальний розподіл навантаження в еес без гідроелектростанцій і без обліку втрат у мережах
- •4.1.4 Оптимальний розподіл навантаження в еес з гідроелектростанцією без обліку втрат в мережах
- •4.1.5 Розподіл навантажень між електростанціями еес при обліку втрат у мережах
- •4.2 Автоматичне регулювання частоти і потужності в еес однієї частоторегулюючою електростанцією
- •4.2.1 Автоматична система регулювання частоти і потужності за мнимостатичними характеристиками
- •4.2.2 Автоматична система регулювання частоти і потужності, що використовує інтегральну функцію відхилення частоти
- •4.3.1 Централізована асрч і м оргруес
- •Асрч і м оргрес
- •4.3.2 Децентралізована асрч і м внііе
- •4.3.3 Облік втрат у мережах при оптимальному розподілі навантаження між чрес
- •4.3.4 Комбінована асрч і м
- •4.4 Автоматичне регулювання і обмеження перетоків активної потужності по лініях високої напруги
- •4.4.1 Регулювання частоти зі статизмом по перетіканню потужності
- •4.4.2Регулювання частоти і обмінної потужності в оес
- •4.5 Автоматичне регулювання частоти і потужності в оес і єес
- •5 Протиаварійна автоматика
- •5.1 Призначення і види протиаварійної автоматики
- •5.2 Аналіз аварійних ситуацій
- •Pиcунок 5.3- Характеристика потужності електропередачі по
- •5.2.1 Надлишок потужності в передаючій частині
- •5.2.2 Дефіцит потужності в приймальній частині
- •5.2.3 Зміна складу (ослаблення) електропередачі
- •5.2.4 Ліквідація наслідків аварійних ситуацій
- •5.3 Способи дії на режим роботи еес в аварійних ситуаціях
- •5.3.1 Відключення частини генераторів
- •5.3.2 Електричне гальмування
- •5.3.2 Аварійне регулювання парових турбін
- •Турбіни при apt і аом
- •5.3.4 Форсування збудження синхронних машин
- •5.3.5 Відключення частини навантаження
- •5.3.6 Розподіл системи
- •5.3.7 Форсування подовжньої компенсації і відключення шунтуючих реакторів
- •5.4 Вимоги, що пред'являються до протиаварійної автоматики
- •5.5 Принципи дії і способи виконання пристроїв протиаварійної автоматики
- •5.5.1 Автоматика управління потужністю для збереження стійкості і спеціальна автоматика відключення навантаження
- •§ 5.3) За умовами динамічної стійкості , й одночасно аом.
- •5.5.2 Ділильна автоматика для запобігання асинхронного режиму
- •5.5.3 Автоматика припинення асинхронного режиму
- •5.5.4 Автоматика обмеження підвищення частоти і напруги
- •6 Автоматизація процесу відшукування ушкоджень на лініях електропередачі
- •6.1 Основні поняття і визначення
- •Р исунок 6.1- До пояснення способу визначення місця к. З. По параметрах аварійного режиму.
- •На лінії за схемою рис. 12.1
- •6.2 Фіксуючі прилади
- •Р исунок 6.4- До пояснення принципу дії пристрою зчитування фіксуючого приладу серії фіп
- •6.3 Антилогарифмуючий лічильник імпульсів
- •6.4 Автоматичні локаційні шукачі
- •Локаційного шукача.
- •8.1 Регулювання витрати
- •8.2 Регулювання рівня
- •8.3 Регулювання тиску
- •Література
1.2.2 Способи пропорційного автоматичного регулювання збудження
Як відомо, розрізняються два принципово різних способу пропорційного автоматичного регулювання: по відхиленню напруги від заданого значення; по обурюючих діях на регульований об'єкт.
При першому способі регулююча дія виробляється відповідно робочій (вимірювальній) інформації про значення напруги синхронного генератора (компенсатора). Регулююча дія пропорційно відхиленню напруги від вказаного значення. Автоматичний регулятор і регульований об'єкт утворюють замкнуту автоматичну систему регулювання — схему з головним від’ємним зворотнім зв'язком ГООС . Головний зворотній зв’язок це ланцюг інформації про стан регульованого об'єкту, тобто робочої інформації. При цьому початкова (апріорна) інформація про об'єкт регулювання може бути вельми обмеженою.
При другому способі регулююча
дія виробляється відповідно інформації
про обурюючі дії Z на регульований
об'єкт, які приводять в даному випадку
до змін напруги генератора. Обурюючими
діями є зміни струму навантаження Іг
генератора, коефіцієнта потужності
cos
,
температури обмотки ротора, частоти
обертання генератора і ін. Це — спосіб
компенсації наслідків обурюючих дій.
Схема автоматичного регулювання
розімкнена. Оскільки використовується
лишень інформація про обурюючі дії, то
.необхідна початкова (апріорна) інформація
про ті наслідки, до яких приводять
обурюючі дії, і про те, яким повинна бути
регулююча дія, щоб усунути ці наслідки.
Практикується і комбінований спосіб автоматичного регулювання збудження як по зовнішніх (обурюючим) діях, так і по відхиленню регульованої напруги від заданого значення.
Об'єктом автоматичного регулювання збудження є синхронний генератор G із збудником GE, який сприймає і виконує регулюючу дію. В структурній схемі автоматичної системи регулювання синхронний генератор являється аперіодичною ланкою першого порядку з передавальною функцією
а передавальна функція регульованого об'єкту в цілому із врахуванням (1.7)
(1.8)
при електромашинному і діодно-електромашинному збудниках і
(1.8а)
при безінерційному тиристорному збуднику.
1.3 Автоматичне регулювання збудження генераторів з електромашинними збудниками
1.3.1 Схеми збудження і регулювання
Електромашинні збудники широко поширені в експлуатації, оскільки були єдиними збудниками синхронних турбо- і гідрогенераторів середньої потужності (до 100 МВт), а іноді використовувалися і для турбогенераторів потужністю до 300 МВт. При цьому їх виконання було пов'язано з великими технічними труднощами, обумовленими умовами роботи колектора (комутацією струму), механічною міцністю (при частоті обертання турбогенераторів 3000 об/хв) і конструкцією (при тихохідних гідрогенераторах). Вказані труднощі погіршуються непропорційним зростанням потужності збудження генераторів з безпосереднім водневим або рідинним охолоджуванням обмоток.
Для синхронних генераторів
прийнята схема з самозбудженням (рис.
1.4,а), що пояснюється відомими перевагами
інерційних підсилювачів з додатнім
зворотним зв'язком, а саме більш високою
добротністю D=
в порівнянні з підсилювачами без
зворотного зв'язку (схемою з незалежним
збудженням). Вказане означає, що при
деякій потужності регулюючої дії може
отримано більшу швидкодію, тобто велика
швидкість наростання напруги на роторі
генератора. При самозбудженні досягається
велика кратність форсування збудження
за рахунок наростання збудження збудника
до гранично можливого, що, у свою чергу,
збільшує швидкість наростання напруги
на роторі синхронного генератора.
Збудник GE (рис. 1.4,а) в
загальному випадку має три обмотки
збудження LE: обмотку самозбудження
і
дві обмотки регулювання збудження:
погоджено включену
(по відношенню до обмотки самозбудження)
і протилежно включену
.
Резистором
в ланці самозбудження встановлюється
струм генератора за відсутності
регулюючої дії
(Ірег=0) - зазвичай струм
холостого ходу
[по
характеристиці збудника 1 на рис. 1.4,в і
прямої 3 падіння напруги Ісв (RCB
+ Ro,в)].
Резистор
(в
може виводитися контактором КМ1 релейному
форсуванні збудження. В лінії самозбуждення
збудників гідрогенераторів установлюється
резистор Rрв розбудження, зазвичай
закороченний контактором КМ2 релейного
розбудження. Обмотка ротора генератора
підключається до збудника через автомат
гасіння поля ASV.
При рівності витків всіх трьох обмоток, що далі і передбачається, сумарний струм збудження збудника
(1.9)
Струм регулятора Іper, наприклад, в номінальному режимі генератора
де Ів.в.ном — номінальний струм збудження збудника, визнчений по характеристиці навантаження 1 (рис. 1.4,е); Ісв.ном— струм самозбудження в номінальному режимі; Rо,в— опір обмотки збудження (самозбудження) збудника.
Іноді регулятор підключається до обмотки самозбудження (рис. 1.4,6). При цьому співвідношення в схемі в сталому режимі визначаються графоаналітичним рішенням (рис. 1.4,в) системи рівнянь (1.9), —характеристики збудника і
Зокрема, струм регулятора в поминальному режимі
На синхронних генераторах з электромашиннимим збудниками встановлюються наступні пристрої автоматичного управління збудником: пристрій релейної форсування (а на гідрогенераторах і расфорсуванні) збудження; пристрій компаундування— автоматичний регулятор збудження по збурюючим впливам; коректор напруги — автоматичний регулятор збудження по відхиленню напруги полегшеного типу.
В цілому реалізується закон пропорційного автоматичного регулювання.