1.3. Сучасна ринкова економіка

Сучасна ринкова економіка промислово розвинутих країн характеризується, по-перше, насиченістю товарами масового виробництва, суворої спрямованістю на задоволення потреб певних груп покупців.

По-друге, їй властива гнучке, адаптивне виробництво, здатне відповідати самим складним запитам споживачів. Швидка реакція на попит покупців призвела до виготовлення, наприклад, так званих камкордерів (відеокамер, змонтованих разом з відеомагнітофоном в одному портативному корпусі), дискової апаратури, автомобілів зі зниженою витратою пального і т. д. Кожен рік тільки на ринок радіоапаратури надходить понад 700 нових моделей і модифікацій.

По-третє, змінюються цільові функції фірм. Хоча прибуток як і раніше служить основним стимулом у підприємницькій діяльності, фірми для підтримки конкурентоспроможності зацікавлені: в розширенні ринку, модифікації продукту, підвищення якості продукції і зниженні витрат.  По-четверте, відбувається зміна форм підприємницької діяльності. Починаючи з середини 70-х років, поряд з великими корпораціями важливу роль в ринковій економіці провідних країн став грати дрібний бізнес. Ця організаційна структура виявилася досить гнучкою, мобільною і чуйно реагує на швидку зміну запитів споживачів, на необхідність впровадження нових технологічних можливостей, на широке використання творчого потенціалу окремої особистості. Дрібний бізнес перетворився на вагому економічну силу поряд з великими корпораціями, державою і профспілками. Його частка у ВНП США, наприклад, становить 30%, він забезпечує половину робочих місць у приватному секторі. На думку колишнього голови демократичної партії штату Кентуккі Р. Кобба, дрібний бізнес «подібно гравію, покладеному на залізничне полотно для поглинання гуркоту поїздів, що проходять, сприяє мінімізації вразливості великих корпорацій при потенційно катастрофічних потрясінь у нестабільні часи і підвищенню їх

ефективності в більш здорові періоди». Останнім часом великі корпорації йдуть на розукрупнення, створення субфірм, «центрів прибутку», які функціонують досить самостійно, швидко реагують на мінливу ситуацію на ринку. У великих корпораціях виділяються окремі групи, підприємства, яким надається повна свобода і ініціатива в реалізації будь-якої цілеспрямованої ідеї.  По-п'яте, в сучасних умовах конкуренція стає регульованою. Це відбувається як у чинність поглиблення поділу праці, підвищення ступеня інформованості всіх господарських суб'єктів, розвитку міжфірмових коопераційних зв'язків, так і внаслідок вжитих державою заходів щодо звуження або розширенню конкуренції.  По-шосте, в сучасній ринковій економіці йде становлення нового типу трудових відносин, який передбачає участь найманих працівників в управлінні і у власності фірми. Деякі економісти, зокрема М. Вейцман, називають сучасний етап розвитку економіки «економікою участі». Залучення персоналу компаній в управління і у капітал реалізується шляхом надання внутрішніх акцій, причому, як правило, за пільговими цінами .

РОЗДІЛ 2.ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ: СУТНІСТЬ, НЕОБХІДНІСТЬ, ФОРМИ І МЕТОДИ