3. Основні завдання Цивільної оборони:

Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті чи території, викликане аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Попередження соціально-політичних, міжнаціональних конфліктів, масових безладь і дії по ліквідації їхніх наслідків у компетенцію органів керування і сил цивільної оборони не входять.

Попередження надзвичайних ситуацій – це комплекс заходів, проведених

завчасно і спрямованих на максимально можливе зменшення ризику виникнення НС, а також на збереження здоров'я людей, зниження розмірів збитку навколишній природному середовищу і матеріальним втратам у випадку їх виникнення.

Ліквідація НС – це аварійно-рятувальні й інші невідкладні роботи, проведені при виникненні НС і спрямовані на порятунок життя і збереження здоров'я людей, зниження розмірів збитків для навколишнього природного середовища і матеріальних втрат, а також на локалізацію зон НС, припинення дії характерних для них небезпечних факторів.

Зона НС – це територія, на якій склалася НС.

1. Попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження і забезпечення зменшення збитків і втрат у випадку стихійних лих, аварій, катастроф, вибухів і великих пожеж.

З метою виконання задач:

• вчасно розробляються і проводяться інженерно-технічні заходи щодо зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій захисту населення від впливу їхніх наслідків;

• готується науково обґрунтований прогноз наслідків можливих надзвичайних ситуацій;

• здійснюється безупинне спостереження за станом потенційно небезпечних об'єктів і навколишнього середовища;

• підтримуються в готовності до негайного використання засобу оповіщення інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи виявлення місць зараження і локальних систем оповіщення;

• створюються спеціалізовані формування, і здійснюється їхня підготовка до дій по призначенню;

• здійснюється забезпечення працівників підприємств, установ і організацій індивідуальними засобами захисту, а також ведеться будівництво захисних споруджень відповідно до норм і правил інженерно-технічних заходів цивільної оборони.

У випадку, коли підприємством, установою, організацією не здійснюються ці чи заходи допускаються порушення в технологічному процесі, не дотримуються правила заощадження, транспортування, використання, знищення і поховання сильнодіючих отруйних речовин, що може привести до надзвичайної ситуації, штаби цивільної оборони вносять відповідним органам речення по застосуванню до такого підприємства (установі, організації) відповідних санкцій, а також залученню посадових осіб, винних у порушеннях, до відповідальності відповідно до діючого законодавства.

2. Оповіщення населення при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час, постійне інформування населення про обстановку, що складається.

З метою виконання поставленої задачі у всіх ланках міських і заміських пунктів (керування) на основі автоматизованих систем централізованого оповіщення, лініях зв'язку і радіомовлення, а також спеціальних засобів створюється система оповіщення й інформаційного забезпечення. Вона являє собою комплекс організаційно-технічних засобів для передачі відповідних сигналів і розпоряджень органам державної влади, адміністраціям підприємств, установ і організацій, силам цивільної оборони і населенню.

Автоматизована система оповіщення й інформаційного забезпечення створюється на базі загальнодержавної мережі зв'язку і радіомовлення і підрозділяється на державну і регіональну. Система повинна забезпечити циркулярне оповіщення посадових осіб з використанням для цього міської телефонної мережі, засобів радіомовлення і телебачення. Система оповіщення й інформаційного забезпечення використовується централізовано.

Оповіщення підлеглих штабів сил цивільної оборони і населення організує вищестоящий штаб.

3. Захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійних лих і застосуванні засобів масового ураження.

З метою виконання задачі здійснюється комплекс заходів щодо забезпечення укриття населення в захисних спорудженнях, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захист, а також захист від впливів біологічних засобів поразки.

Укриття населення, у захисних спорудженнях досягається:

• своєчасним будівництвом захисних споруджень і підтримуванням їх у готовності до використання;

• комплексним освоєнням підземного простору міст і інших населених пунктів для розміщення підприємств, установ і організацій соціально-побутового, виробничого і господарського призначення (з урахуванням пристосування і використання частини приміщенні для укриття населення в надзвичайних ситуаціях);

• обстеженням і обліком підземних і наземних споруджень і будівель, що відповідають вимогам по захисту населення;

• устаткуванням з урахуванням реальної обстановки підвальних і інших заглиблених приміщень.

Потреба в захисних спорудженнях визначається виходячи з необхідності укриття всіх робітників та службовців за місцем роботи і проживання, усього непрацюючого населення по місцеві проживання.

Укриттям у притулках повинна бути забезпечена необхідна працююча зміна підприємства, установи, організації, що продовжує виробничу діяльність у воєнний час, а також нетранспортабельні хворі в лікарнях, розміщених у містах, віднесеним до груп по цивільній обороні. Норма площі захисного спорудження на одне обличчя й інші критерії визначаються будівельними нормами і правилами інженерно-технічних заходів цивільної оборони.

Практичні заходи щодо евакуації населення, його організованого вивозу і вивозу з районів можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій (якщо виникає безпосередня погроза здоров'ю людей) плануються у випадку:

• загальної аварії на атомній електростанції;

• усіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин, унаслідок якого виникає безпосередня погроза здоров'ю людей, що проживають у зоні можливого зараження;

• погрози катастрофічного затоплення місцевості;

• масових лісових і торф'яних пожеж, що загрожують населеним пунктам;

• землетрусів і інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з важкими наслідками.

Підставою для практичного здійснення заходів щодо евакуації, є фактичні показники стану реальної обстановки у випадку надзвичайної ситуації і відповідне рішення.

Штаби цивільної оборони беруть участь у плануванні евакозаходів і всебічно сприяють підготовці евакоорганів до дій по призначенню.

Для транспортного забезпечення здійснення зазначених заходів залучається в мирний час весь транспорт, наявний на відповідній території, а у воєнний час - транспорт, поставляється не в Збройні Сили України.

K комплексу заходів щодо медичного захисту населення, що полягає в недопущенні чи зараження зменшення його масштабів, своєчасному наданні допомоги постраждалим і їхнє лікування, забезпеченні епідеміологічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій відноситься:

• планування використання наявних сил і засобів охорони здоров'я незалежно від їхньої приналежності і форм власності;

• розгортання в надзвичайних умовах необхідної кількості лікувальних закладів;

• забезпечення своєчасного використання профілактичних препаратів;

• контроль продуктів харчування і води;

• своєчасне створення і підготовка сил екстреної медичної допомоги і медичного захисту;

• нагромадження медичних засобів захисту, спеціального майна і техніки;

• підготовка медперсоналу і загальне медико-санітарне навчання населення.

Захист від біологічних засобів зараження передбачає:

• своєчасне виявлення чи погрози факту біологічного зараження, його виду і масштабу;

• комплекс адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних заходів.

У ході виконання заходів захисту від біологічних засобів зараження використовуються колективні й індивідуальні засоби захисту, установлюється режим чи карантину обсервації, проводиться ліквідація вогнища поразки й екстрена профілактика. На об'єктах народного господарства, у закладах охорони здоров'я і населенням підтримується протиепідемічний режим.

Радіаційний і хімічний захист - це забезпечення людей засобами індивідуального захисту, організація і проведення, спеціальної розробки, встановлення і підтримки типового режиму радіаційного захисту. Радіаційний і хімічний захист досягається:

• своєчасним нагромадженням і підтримкою в готовності засобів індивідуального захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідай і контролю. Цими засобами забезпечуються, насамперед, особовий склад формувань, що бере участь у рятувальній і іншій невідкладній роботах у вогнищах поразки, персонал радіаційно і хімічно небезпечних об'єктів, а також населення, що проживає в зонах можливого небезпечного зараження;

• своєчасним впровадженням у практику використання засобів, способів і методів виявлення, оцінки масштабів і наслідків надзвичайних ситуацій, обумовлених аваріями на радіаційно і хімічно небезпечних об'єктах, застосування зброї масової поразки;

• розробкою типових режимів радіаційного і хімічного захисту населення і функціонування об'єктів народного господарства в умовах зараження місцевості;

• своєчасним пристосуванням об'єктів комунально-побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей спеціальної обробки одягу, майна і транспорту.

Для забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій на території України вводяться однакові вимоги по безпеці функціонування радіаційно, хімічно і вибухонебезпечних об'єктів:

• підтримка на них запасів сильнодіючих отруйних речовин в обсязі, що не перевищує нормативів;

• розміщення СДЯВ за межами житлової забудови міст;

• облік метеорологічних і інших природних факторів, властивих у даній місцевості, що впливають на наслідки діяльності чи підприємств аварій;

• виконання обов'язкового комплексу інженерно-технічних заходів щодо зменшення небезпеки у випадку аварії;

• підтримка норм і правил техніки безпеки персоналом радіаційно-, хімічно- і вибухонебезпечних об'єктів.