49. Проблема розгляду земельних спорів як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.

Глава 25 зк. Органи, що вирішують земельні спори

1. Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

2. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження з/д, що перебувають у власності громадян і юр осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

3. ОМС вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж з/д, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів містах.

4. Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо меж зем діл за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

5. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням ОМС, ОВВ з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

У теорії земельного права, - розгляд земельних спорів – це діяльність органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади по вирішенню спорів, що виникли між суб’єктами правовідносин з метою захисту та відновлення порушених земельних прав сторін.

Процедура розгляду земельних спорів:

• порушення справи;

• розгляд спору;

• винесення рішення;

• виконання рішення.

Основною проблемою є відсутність висококваліфікованих спеціалістів. Відсутність чіткої процедури.

Майже не розглядаються спори даними органами.

50. Проблеми відповідальності як засобу реалізації земельного права: поняття і форми.

це особливий стан суспільних земельних правовідносин, при якому правовими засобами забезпечується виконання відповідальними особами спеціальних обов’язкових вимог зак-ва у галузі використання та охорони землі чи застосування до винних осіб заходів державного примусу.

Визначення поняття від-ті – міра покарання правопорушника…..розглядається через призму заст. санкції за вчинене правопорушення.

Харківська школа ек права розгляд від-ть – як покладання на винну особу в примус порядку або без такого майнових або ін. несприятливих наслідків за поруш в галузі екології.

Недбайло 1971 у статті «Система юр гарантий применения советских прав норм» – запр розглядати від-ть в позитивному і ретроспект аспектах. Позит аспект поляг в належному викон покладених на суб обов’язків з метою досягнення позитивних цілей.

Басін – також підтр точку зору щодо розгляду пон від-ті у цих 2х аспектах.

Андрейцев запропонував розглядати еколог від-ть через призму сусп. відносин. Тому заст-чи цей підхід, відп-ть в зем праві слід розгляд як такий стан розв сусп. відносин, при якому правовими засобами забезп виконання відповідальними особами спец і обовязкових вимог зак-ва у галузі використання з/д, їх охорони або заст. до винних осіб заходів державного примусу.

Правовими формами від-ті в зп є: 1. Позитивна, 2. Негативна (ретроспективна) від-ть.

Позитивна відповідальність – відповідний стан правовідносин, у яких активно реалізується специфічна правосуб’єктність зобов’язаних осіб, що спрямована на виконання належних позитивних юр-значимих дій у галузі використання відтворення та охорони земель. Такий вид відповідальності реалізується у регулятивних земельних правовідносинах, характеризується добровільною формою реалізації, підставами виступають норми земельного та екологічного права.

Ознаки позитивної від-ті – =реаліз в регулятивних правовідносинах, =добровільна форма реалізації (наприкл, від-ть за забрудн земель, як наслідок зд-ння правомірних дій). =застос на підставі норм законів, ріш і розп ОДВ, =Відпов до м принципу забруднювач платить, передбач, що за забруднення нпс встановл збір на основі фактичних обсягів викидів і лімітів скидів забр речовин у нпс та розміщення відходів. =Від-ть за шкоду, заподіяну власникам зем діл і землекористувачам правомірними діями (повне відшкодування збитків і втрат сг і лісогос вир-ва; тимчасове правомірне зайняття зем діл; обмеж прав на використ зем діл). Гл. 24, 36 ЗК,, ЗУ Про відчуж зем діл…. 17.11.2009

Ретроспективна відповідальність – це форма суспільних відносин, у яких за допомогою правових норм та інших юр засобів забезпечується добровільне чи примусове виконання винними особами вимог земельного законодавства або покладаються додаткове виконання інших обов’язків за вчинене правопорушення. Тобто підставою для відповідальності є земельне правопорушення.

Можна виділити такі види відповідальності: 1) Кримінальна, 2) Адміністративна, 3) Цивільна (в тому числі господарська), 4) дисциплінарна, ін.

Негативна – реаліз у охоронюваних правовідносинах; підстава – земельне правопорушення.

Проблема - Виділення зем-правової від-ті і госп- прав від-ті за порушення зем зак-ва.(Мірошн і Носік)