13. Соціокультурні чинники інституційної ефективності.

Критика теорії залежності (Л. Гарісон).

Кутуєв П. В. ФРАНКОВА ПЕРЕОРІЄНТАЦІЯ: ЗАСАДНИЧІ ПРИ

ПУЩЕННЯ ТА ІМПЛІКАЦІЇ ДЛЯ СОЦІОЛОГІЧНОГО ТЕОРЕТИЗУВ

АННЯ. Теорія залежності світової системи була сформульована Франком і

іншими дослідниками й стала популярною в 1970 х. Група вчених соціальних

наук стверджувала, що капіталістична світова система відповідальна за бідність

нерозвинених країн. Одним із провідних прихильників цього підходу є Пребиш,

що запропонував модель відносини центра-перефирії для пояснення розриву

між багатими та бідними країнами. Країни центра це багаті , індустріалізовані

країни, які змогли використати їхню економічну міць для одержання переваг

у міжнародній торгівлі й для експлуатації перефирійних країн в Африці, Азії й

Латинській Америці. Сингер запропонував схожу теорію. Відповідно до думок

Пребиша і Сінгера, нерівні умови торгівлі з Латино Американськими країнами й

іншими менш розвиненими країнами привели до перетіканню доходу від бідних

до багатих країн. Їхній висновок полягає в тому, що ця ситуація може бути пере

борена шляхом введення протекціоністських заходів для захисту місцевих

виробництв і проведення політики імпортозаміщення . Теорія залежності має

свої коріння в Ленінській теорії експлуатації імперіалістичного капіталізму економі

чно нерозвинених країн.

Л.Гарісон у праці”What makes development happen?” зазначає,що більшість

людей прагнуть до вищих стандартів життя(хороших зарплат, освіти, здоров’я,

робити те, що приносить їм радість і задоволення). Тут порівнюються країни

з низьким доходом і індустріальні країни з такими показниками як

загальна к-сть населення, щорічний приріст, ВВП, середній вік і осідченність.

Тим, що спричиняє розвиток, є можливість уявляти, експериментувати,

вирішувати проблеми і інш. Те,як держава досягає вираження людської

креативної витримки пояснюється 7 чинниками:через створення суспільства

в якому люди грають свою роль, ефективну і доступну освіту, систему

здоров’я, створення експериментальних систем, систему,яка допоможе

людям реалізуватися і знайти хорошу роботу,система підтримки і через

створення стабільності, що забезпечить впевненість. Погляд на світове

суспільство є джерелом своїх ціннісних систем. Світовий погляд сформований

комплексом, який вкл. географію, економіку історію. Цей погляд постійно

міняється, але зазвичай дуже повільно через декади і покоління. Світовий

погляд випливає щонайменше через релігію. Усі ці чинники взаємодіють

між собою, спричинняючи щоразу розвиток суспільства. Взявши разом, 7

умов утворюють сучасну демократичну державу(Рівень до якого країни

прагнуть дійти і реалізувати свій потенціал.) Ю.В. Дергунов “НЕОЛІБЕРАЛІЗМ

ТА ІНТЕРНАЛІЗАЦІЯ ЗАЛЕЖНОСТІ ЗА УМОВ ПЕРИФЕРІЙНОГО

КАПІТАЛІЗМУ:ПОЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ” Процес капіталістичної трансформації

в Україні, який полягає у зміні відносин власності, соціальної структури

суспільства, соціальної природи правлячого класу та політичної системи

країни, приводить до того, що соціальна структура, політична система

та міжнародне становище України стають близькими до порівняно

розвинених індустріальних країн Третього світу, зокрема Латинської

Америки. Провідні представники марксистської теорії залежності правильно,

на наш погляд, концептуалізували природу залежності периферійних суспільств

з точки зору над експлуатації їх робочої сили у контексті відповідної соціально

-класової структури в межах відповідних режимів відтворення капіталу,

орієнтованих на світовий ринок , та розглядаючи еволюцію форм залежності

від центрів капіталізму. Історично держава завжди була чинником, що

забезпечував процес накопичення капіталу , і в межах периферійного

капіталізму ця роль є ще більш визначною.

Можна відзначити декілька тенденцій, притаманних відносинам

залежності у неоліберальній фазі: посилення фінансової залежності

периферійних країн,залежність від іноземних інвестицій; індустріалізація

значної частки периферійних країн внаслідок перенесення промислового

виробництва з імперіалістичних центрів; зростання нерівності доходів

між країнами центру та периферії. Таким чином, незважаючи на те, що природа

залежності периферії є соціально-економічною, політичні чинники відіграють

в її закріпленні вирішальну роль.