6.Неомарксистський напрям у соціології міжнародних

відносин. Відмінність від марксизму. Представники.

Критика неомарксистського напряму.

• У неомарксизмі відсутній жорсткий економічний детермінізм

і враховуються соціальні і культурні чинники.

• У неомарксизмі немає ідеї месіанської ролі робітничого

класу (враховується ускладнення економічної системи та

зміни сфери зайнятості, виникнення нових секторів зайнятості

таких як сфера послуг і комунікацій та кількісне зменшення

робітничого класу).

• У неомарксизмі немає вимоги революційних змін та

ідеалізації економічної системи регульованої державою.

• У неомарксизмі з'являється пересторога перед

спотвореннями принципів марксизму у політичній практиці

(результат спотворення марксизму етатистськимти політ.

режимами СРСР, Камбоджа, Північна Корея).

• У неомарксизмі з'являється тематика міжнародних відносин та

міжнародних (наднаціональних) систем.

• У неомарксизмі з'являється тематика міжнародних відносин та

міжнародних (наднаціональних) систем.

Немарксистський підхід у соціологічному дослідженні міжнародних

відносин застосовували такі дослідники як: А. Франк, І. Валлерстайн, Н. Чомскі .

7. Ціннісне коло ш. Шварца як інструмент компаративного дослідження.

Термін «цінність» багатозначний. У даній статті цінності визначаються як

переконання людини в значущості (або важливості) особисто для не

ї деякого об'єкта чи явища, і в цьому сенсі можна стверджувати, що

ми тут вивчаємо індивідуальні цінності.

Для діагностики цих 10 цінностей Ш. Шварц розробив кілька методик.

Респондентам пропонується 21 опис людей, що характеризуються

тими чи іншими цінностями, і кожен з цих портретів респондент мав

оцінити по 6-бальною шкалою: "дуже схожий на мене» (6 балів),

«схожий на мене» (5 балів), «досить схожий на мене» (4 бали),

«трохи схожий на мене» (3 бали), «не схожий на мене» (2 бали),

«зовсім не схожий на мене» (1 бал). Цінність універсалізму вимірювалася

за допомогою трьох описів, всі інші цінності - за допомогою двох описів кожна.

Пізніше ці ціннісні аспекти було погрупованоу 10 цінностей.

Влада (Power). Соціальний статус і престиж, контроль або домінування над

людьми і ресурсами.

Досягнення (Achievement). Особистий успіх і його демонстрація

через досягнення і здібності, відповідні соціальним стандартам.

Гедонізм (Hedonism). Власне задоволення і чуттєве задоволення.

Стимуляція (Stimulation). Життя, насичееа гострими відчуттями, новизною

і складними завданнями.

Самостійність (Self-direction). Незалежність в мисленні і прийнятті рішень,

творчість, пізнання.

Універсалізм (Universalism). Розуміння, висока оцінка і захист благополуччя

всіх людей, а також природи; толерантність.

Доброзичливість (Benevolence). Збереження і підвищення добробуту

людей, з якими людина часто спілкується.

Традиція (Tradition). Повага і прийняття звичаїв та ідей, які виходять

від традиційної культури та релігії, прихильність ім.

Конформність (Conformity). Уникнення дій, схильностей і спонукань,

які могли б засмутити інших людей або заподіяти їм шкоду, а також

порушити соціальні вимоги і норми.

Безпека (Security). Безпека, гармонія і стабільність суспільства,

відносин з людьми і самої людини.

Ці десять цінностей Шварц об’єднав у чотири групи, які пізніше

вписав у коло, розділивши його на сектори. Розділивши ці цінності,

Шварц не відніс цінність Гедонізм ні до одного з двох секторів, які розділив

штрихпунктирною лінією. Він не знав до якого з секторів віднести цюцінність

чи у Відкритість змін, чи Самоствердження. В останніх публікаціях Шварц

схиляється до того, щоб віднести індекс Гедонізму до категорії «Відкритості змін.

Ціннісні індекси Конформності і Традиції розташовуються в одному секторі

кола Шварца з історичних причин: початково це був один тип цінностей і

тільки згодом, на основі отриманих фактів він був розділений на два .

Також це коло побудоване таким чином, що сектори, які розміщенні

одне навпроти другого, цілком протилежні у значенні.