9. Проаналізуйте основні ідеї античної натурфілософії

Початок античної філософії пов’язують з представниками мілетської школи (6 ст. до н.е.), яка виникла в місті Мілеті на зах. узбережжі Малої Азії. Родоначальником був Фаллес. Він стверджував, що початок усього сущого – вода. Звідси він виводив, що земля тримається на воді, всі з води походить і врешті-решт на воду перетворюється. Такий висновок він робить виходячи з того, що начало всіх тварин – сперма, а вона є вологою, так і всі речі ймовірно беруть свій початок з вологи. По-друге, виходячи з того, що всі рослини воду споживають, а втративши її засихають. По-третє, виходячи з того, що і сам вогонь сонця та зірок живиться живиться водними випарами, так само як і космос. Анаксімандр. начало всіх істот та сущого є апейрон (а – безкінечне, пейро - межі). Він розглядається як першоначало, оскільки неможливо, щоб воно марно існувало. Так само важко припустити, що воно було іншим, аніж начало. Усе суще є або початком, або виходить з початку. І у апейрона немає жодного начала, оскільки начало було його кінцем. Будучи началом, апейрон не виникає та не зникає, оскільки те, що колись виникло, завжди закінчується. Тому апейрон не має начала, але він є началом усього сущого, все охоплює та всім керує. Це начало є божим, оскільки є безсмертним та неруйнівним. Анаксімен. Начало всього сущого є безкінечне повітря, з якого народжується все те, що є та буде. Особливість повітря така, що коли воно однорідне, то невидиме, а виявляє себе, коли стає гарячим, холодним, вологим. Рухається воно завжди, оскільки якщо б воно не рухалося, то воно не змінилося б. Згущуючись і розріджуючись, воно прибирає видимої відмінності від вогню до каменю. Геракліт. „Неможливо увійти двічі в одну річку, неможливо застати двічі дещо смертне в одному стані”, оскільки внаслідок стрімкості і швидкості змін все розпадається і збирається, приходить і уходить. Виходячи з цього, він намагався віднайти перший елемент, який би втілював у собі постійний рух і зміни, і водночас був пов’язаний із зміною температури, оскільки будь-які зміни супроводжуються підвищення або пониженням температури.

Левкіпп-Демокріт. Першоначало пов’язувався з атомами. І вода, і повітря, і земля , і вогонь складаються з великої кількості атомів. Атомістик розглядали світ як єдине ціле, що складається з чисельної множини дрібних неподільних часток – атомів, що рухаються в пустоті. Атоми та пустота - єдина реальність. Атоми постійно носяться в безмежній пустоті, що не має ні верху ні низу, ні кінця, ні краю, стикаючись, роз’єднуючись. Треба відмітити, що душа згідно з древніми атомістами складалася з найтонших, круглих та особливо рухливих атомів. Тобто ідеальне мислилося на рівних з матеріальним – з єдиною субстанцією. Атоми складаються з різноманітних конфігурацій які ми сприймаємо в якості окремих речей, різниця ж структур цих конфігурацій, тобто якісне різноманіття світу, залежить від різних типів взаємодій між атомами. Так була створена існуюча більш двох тисячоліть дискретна картина світу, в якому мислилося, що буття складається з дрібних та обособлених часток речовини, а відношення між цими частками вважається не самим буттям, а лише властивістю атомів.