- •1.Визначте сутність світогляду, його призначення та головні ф-ї
- •2. Визначте структуру світогляду, його аспекти та рівні
- •3. Дайте оцінку міфології та релігії як історичних типів світогляду.
- •4. Розкрийте головні положення філософії екзистенціалізму.
- •5. Визначте специфіку філософського освоєння дійсності
- •6. Визначте головне коло філософ. Проблем та основні напрямки їх осмислення
- •7.Охарактеризуйте основні філософські системи Стародавньої Індії
- •8. Охарактеризуйте основні філософські системи Стародавнього Китаю
- •9. Проаналізуйте основні ідеї античної натурфілософії
- •10. Проанал-те філософ.Погляди софістів та Сократа
- •11. Охаракт.Основні положення об’єктивного ідеалізму Платона.
- •12. Розкрийте головні ідеї філософії а.Блаженного.
- •13. Розкрийте головні ідеї філософії Аристотеля
- •14. Охарактеризуйте основну проблематику філософії доби еллінізму.
- •16.Розкрити головні ідеї філософії Відродження
- •17. Розкрийте сутність раціоналізму Нового часу.
- •18. Розкрийте сутність емпіризму Нового часу
- •4 “Примари пізнання”Бекона:
- •19. Охарактеризуйте основні положення “філософії життя” ф.Ніцше.
- •20. Охарактеризуйте основні положення волюнтаризму а.Шопенгауера.
- •21. Головні положення філософії доби Просвітництва
- •22. Розкрийте головні положення теорії пізнання та етики і.Канта
- •23. Охарактеризуйте філософську систему та метод Гегеля.
- •24. Розкрийте головні положення психоаналізу з.Фрейда.
- •25. Розкрийте сутність матеріалістичного розуміння за Марксом.
- •Проан. Сутність діалектики, її історичні форми та альтернативи.
- •27. Проаналізуйте категорії одиничного і загального.
- •28. Охарактеризуйте категорії: зміст і форма, елемент і структура.
- •29. Проаналізуйте категорії: причина і наслідок
- •30. Розкрийте сутність закону єдності та боротьби протележностей.
- •31. Проаналізуйте діалектику кількісних і якісних змін.
- •32. Проаналізуйте діалектику заперечення.
- •33. Проаналізуйте пізнання як специфічну форму освоєння світу
- •34. Розкрийте діалектику чуттєвого і рац. У пізнанні
- •35. Визначте сутність та роль практики у процесі пізнання
- •36. Проаналізуйте проблему істини, діалектику абсолютного і відносного в ній.
- •38. Визначте сутність, специфіку, рівні наукового пізнання
- •39. Охарактеризуйте форми наукового пізнання.
- •40. Проаналізуйте методи наукового пізнання
- •41. Розкрити основні положення філософії р. Кіркегора.
- •43. Розкрийте сутність та основні етапи розвитку категорії буття
- •44. Розкр. Сутність,структуру та механізм розвитку способу вир-ва.
- •45. Проаналізуйте категорії можливості та дійсності.
- •46. Охарактеризуйте категорії випадковості і необхідності.
- •47. Проаналізуйте головні етапи розвитку уявлень про матерію.
- •48. Проаналізуйте категорії сутності та явища.
- •49. Розкрийте сутність руху,його форми та принципи взаємозвязку
- •50. Проаналізуйте філософські концепції простору і часу.
5. Визначте специфіку філософського освоєння дійсності
Філософське знання має свою специфіку, яка полягає в його плюралістичному, діалогічному й водночас толерантному стосовно інших точок зору характері. Зазначене дає змогу розглядати філософію як «мудрість», як знання «софійного» (від грец. «софія»-мудрість) типу. Цим і зумовлений процесуальний характер філософського знання, його діяльно-активний характер. Розглядувана в цьому плані філософія виступає в ролі своєрідного мистецтва, вміння «вчити мислити», вміння читати «поліфонію смислів» тексту(а не лише буквальний смисл),вміння творчо, нестандартно, неповторно мислити. Існують 3 основні історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Філософія- це теоретичне визначення і осмислення осн. світоглядної проблематики. Це теорія людського буття у світі. Навідміну від міфології та релігії, філософія орієнтуються на раціональне, логічно обгрунтоване бачення осн. світоглядних питань.Пронизана духом скептицизму, критичної раціональності. Становлення і розвиток філософії відбувався у взаємодії з встановленням науки, на грунті критичного переосмислення міфологічних ідей і її постійним союзником була наука. Спільні риси між філософією і наукою:
1.вони намагаються виразити свої спостереження за допомогою понятійного апарату, спеціально розроблених методів.
2.Базуються на критичній раціональності.
Відмінності між філософією та наукою:
1.науку цікавлять окремі конкретні фрагменти дійсності, а філософію-світ у його цілісності, не окремі, а загальні його форми та властивості(простір,час,випадковість,рух)
2.кожна наука намагається отримати обєктивне, вільне від людських переживань, теоретичне знання;
3.навідміну від науки філософія намагається осягнути те, що виходить за межі безпосередньо чуттєвого досвіду, сприйняття. Для філософії характерний плюралізм- наявність багатьох достатньо грунтовних точок зору. У філософії нема єдиної універсальної і незмінної системи поглядів на світоглядні питання.
Говорячи про філософію як світоглядне знання, постає проблема співвідношення філософії та світогляду. Філософія-це світогляд на теоретичному рівні, це свідомо обгрунтована інтелектуальними засобами система світоглядного знання. Специфіка філософії стосовно світогляду як такого полягає не у відмінності їх предметів, вона стосується власне рівня теоретичності, «інтелектуальності», критичної «самоусвідомленості» змісту свідомості. Саме за цими параметрами філософія відрізняється від первісної міфології. Цими ж параметрами відрізняється філософський світогляд і від іншої стихійної світоглядної форми-«повсякденного» світогляду. Останній вбирає в себе життєвий досвід багатьох поколінь, зафіксований у певних «настановах», «нормах», які спонукають до певного способу дій, не пояснюючи і не мотивуючи раціонально цей спосіб. Для повсякденного світогляду характерні некритичність, «масовість», переживаня емоцій над міркуванням тощо. Приблизно те саме можна повторити стосовно відмінносиуй філософії і від такої світоглядної форми суспільної свідомості, як релігія. Розвязуючи практично ті самі, що й філософія, світоглядні проблеми, релігія, навідміну від філософії, апелює до віри, емоцій, надприродних сил.
