- •1.Визначте сутність світогляду, його призначення та головні ф-ї
- •2. Визначте структуру світогляду, його аспекти та рівні
- •3. Дайте оцінку міфології та релігії як історичних типів світогляду.
- •4. Розкрийте головні положення філософії екзистенціалізму.
- •5. Визначте специфіку філософського освоєння дійсності
- •6. Визначте головне коло філософ. Проблем та основні напрямки їх осмислення
- •7.Охарактеризуйте основні філософські системи Стародавньої Індії
- •8. Охарактеризуйте основні філософські системи Стародавнього Китаю
- •9. Проаналізуйте основні ідеї античної натурфілософії
- •10. Проанал-те філософ.Погляди софістів та Сократа
- •11. Охаракт.Основні положення об’єктивного ідеалізму Платона.
- •12. Розкрийте головні ідеї філософії а.Блаженного.
- •13. Розкрийте головні ідеї філософії Аристотеля
- •14. Охарактеризуйте основну проблематику філософії доби еллінізму.
- •16.Розкрити головні ідеї філософії Відродження
- •17. Розкрийте сутність раціоналізму Нового часу.
- •18. Розкрийте сутність емпіризму Нового часу
- •4 “Примари пізнання”Бекона:
- •19. Охарактеризуйте основні положення “філософії життя” ф.Ніцше.
- •20. Охарактеризуйте основні положення волюнтаризму а.Шопенгауера.
- •21. Головні положення філософії доби Просвітництва
- •22. Розкрийте головні положення теорії пізнання та етики і.Канта
- •23. Охарактеризуйте філософську систему та метод Гегеля.
- •24. Розкрийте головні положення психоаналізу з.Фрейда.
- •25. Розкрийте сутність матеріалістичного розуміння за Марксом.
- •Проан. Сутність діалектики, її історичні форми та альтернативи.
- •27. Проаналізуйте категорії одиничного і загального.
- •28. Охарактеризуйте категорії: зміст і форма, елемент і структура.
- •29. Проаналізуйте категорії: причина і наслідок
- •30. Розкрийте сутність закону єдності та боротьби протележностей.
- •31. Проаналізуйте діалектику кількісних і якісних змін.
- •32. Проаналізуйте діалектику заперечення.
- •33. Проаналізуйте пізнання як специфічну форму освоєння світу
- •34. Розкрийте діалектику чуттєвого і рац. У пізнанні
- •35. Визначте сутність та роль практики у процесі пізнання
- •36. Проаналізуйте проблему істини, діалектику абсолютного і відносного в ній.
- •38. Визначте сутність, специфіку, рівні наукового пізнання
- •39. Охарактеризуйте форми наукового пізнання.
- •40. Проаналізуйте методи наукового пізнання
- •41. Розкрити основні положення філософії р. Кіркегора.
- •43. Розкрийте сутність та основні етапи розвитку категорії буття
- •44. Розкр. Сутність,структуру та механізм розвитку способу вир-ва.
- •45. Проаналізуйте категорії можливості та дійсності.
- •46. Охарактеризуйте категорії випадковості і необхідності.
- •47. Проаналізуйте головні етапи розвитку уявлень про матерію.
- •48. Проаналізуйте категорії сутності та явища.
- •49. Розкрийте сутність руху,його форми та принципи взаємозвязку
- •50. Проаналізуйте філософські концепції простору і часу.
48. Проаналізуйте категорії сутності та явища.
Категорії – це універсалні форми мислення, форми узагальнення реального світу, в котрих знаходять своє відображення загальні властивості, риси і відношення предметів об’єктивної дійсності. Сутність виражає ( внутрішні властивості, процеси, звязки предмета, що пізнаються на рівні теоретичного мислення). Ці загальні ознаки виділяються людьми в процесі пізнання, їхньої предметно-практичної діяльності.Такі логічні операції мають для людини неабияке значння. По-перше, вони дають можливість розвивати мислення, що є важливим для розвитку самої людини, її пізнання. По-друге, розвивати мову збагачуючи її загальними поняттями. Сутність вказує ( на головне, основне, визначальне в предметі, що зумовлене глибинними, необхідними звязками і тендеціями розвитку). Явище - це зовнішні властивості, процеси, звязки предмета, які безпосередньо не співпадають між собою Якщо форма вияву і сутність речей співпадали, то наука стала б непотрібною одночасно,якби між ними не було звязку, наука була б неможливою категорії сутності і явища перебувають ніби на перетині категорій загального і одиничного, необхідного і випадкового. Сутність - це загальна і необхідне, а явище - одиничне і випадкове Відношення сутності і явища є суперечливими, їх суперечливий характер - це конкретний вияв діалектичного закону єдності і боротьби протилежностей. Явище завжди багатше за сутність, тому що воно крім загального містить у собі й індивідуальне. На відміну від явища сутність більш стала і спокійна, однак і сутність змінювана. Людина має п’ять органів відчуття (зір, смак, слух, нюх, дотик). З їхньою допомогою вона пізнає лише конкретні речі. Явище сприймається людиною на чуттєвій стадії пізнання, тоді як сутність на логічній, раціональній.Співвідносні категорії пов’язані між собою необхідно, закономірно. Іншими словами зв’язки між ними об’єктивні, суттєві, внутрішні, загальні і повторювані.Таким чином, співвідносні категорії дають уявлення про закономірні, необхідні зв’язки між ними, як результат відображення необхідних зв’язків, щ існують в об’єктивній дійсності.
49. Розкрийте сутність руху,його форми та принципи взаємозвязку
Рух, зміна – це внутрішньо зв’язана єдність буття і небуття, тотожності і відмінності, стабільності і плинності, того, що зникає, з тим, зв’являється. Рух, зміну можна осягнути лише в тому разі , коли розглядати його суперечливі форми в єдності та взаємодіі. Якщо взяти до уваги лише одну його сторону і проігнорувати іншу, рух, зміна стануть незрозумілими. Такий же результат буде тоді, коли ми станемо розглядати їх не у взаємодіі, а відокремлено. Бо рух – це суперчність, це уявлення про те, що тіло може рухатись лише тоді, коли воно знаходиться в даному місці і відночас у ньому не знаходиться. Рух, зміна є такою єдністю протилежністей, коли вони взаємно передбачають одна одну, коли немає однієї без взаємозв’язку з іншою. Постійне виникнення і одначасне вирішення даної суперечності і є рухом. Останній, як відомо, є абсолютним, невід’ємним атрибутом усього сутнього. Тому слід вважати розвиток вищою формою руху і зміни, точніше сутністю руху, а рух можна визначити як будь-яку зміну явища чи предмета. Рух – це зміна взагалі. Рух – це спосіб існування буття, бути – означає бути в русі і зміні. Рух будь-якої речі здійснюється тільки у відношенні до деякої іншої речі. Для того щоб вивчити рух якогось об’єкту треба знайти інший об’єкт по відношенню до якого можна розглядати рух першого об’єкту. Як би не змінювався предмет поки він існує він має рух ( приклад – ріка).Досягти стану абсолютного спокою – означає перестати існувати. Спокій завжди має тільки відносний характер, тіла можуть покоїтися тільки по відношенню до будь-якої системи відліку. ( Рух по Пармениду).Рух – це найважливіший атрибут матерії, спосіб її існування. Рух включає в себе всі процеси у природі і суспільстві. У загальному випадку рух – це будь-яка зміна, будь – яка взаємодія матеріальних об’єктів, зміна їх станів. У світі немає матерії без руху, як нема і руху без матерії. Тому рух вважається абсолютним, на той час як спокій – відносним: спокій – це лише один із моментів руху.
Рух виявляється у багатьох формах. В процесі розвитку матерії з’являються якісно нові і більш складні форми руху. Саме особливості форм руху зумовлюють властивості предметів і явищ матеріального світу, його структурну організацію. У зв’язку з цим можна сказати, що кожному рівню організації матерії притаманна своя, властива лише їй, багатоманітність руху. Кількість форм руху безкінечна, рух невичерпний за своєю багатоманітністю, як і матерія.Джерело руху – сама матерія. Рух матерії – це процесс взаємодії різних протилежностей, які є причиною зміни конкретних якісних станів.
