- •1.Визначте сутність світогляду, його призначення та головні ф-ї
- •2. Визначте структуру світогляду, його аспекти та рівні
- •3. Дайте оцінку міфології та релігії як історичних типів світогляду.
- •4. Розкрийте головні положення філософії екзистенціалізму.
- •5. Визначте специфіку філософського освоєння дійсності
- •6. Визначте головне коло філософ. Проблем та основні напрямки їх осмислення
- •7.Охарактеризуйте основні філософські системи Стародавньої Індії
- •8. Охарактеризуйте основні філософські системи Стародавнього Китаю
- •9. Проаналізуйте основні ідеї античної натурфілософії
- •10. Проанал-те філософ.Погляди софістів та Сократа
- •11. Охаракт.Основні положення об’єктивного ідеалізму Платона.
- •12. Розкрийте головні ідеї філософії а.Блаженного.
- •13. Розкрийте головні ідеї філософії Аристотеля
- •14. Охарактеризуйте основну проблематику філософії доби еллінізму.
- •16.Розкрити головні ідеї філософії Відродження
- •17. Розкрийте сутність раціоналізму Нового часу.
- •18. Розкрийте сутність емпіризму Нового часу
- •4 “Примари пізнання”Бекона:
- •19. Охарактеризуйте основні положення “філософії життя” ф.Ніцше.
- •20. Охарактеризуйте основні положення волюнтаризму а.Шопенгауера.
- •21. Головні положення філософії доби Просвітництва
- •22. Розкрийте головні положення теорії пізнання та етики і.Канта
- •23. Охарактеризуйте філософську систему та метод Гегеля.
- •24. Розкрийте головні положення психоаналізу з.Фрейда.
- •25. Розкрийте сутність матеріалістичного розуміння за Марксом.
- •Проан. Сутність діалектики, її історичні форми та альтернативи.
- •27. Проаналізуйте категорії одиничного і загального.
- •28. Охарактеризуйте категорії: зміст і форма, елемент і структура.
- •29. Проаналізуйте категорії: причина і наслідок
- •30. Розкрийте сутність закону єдності та боротьби протележностей.
- •31. Проаналізуйте діалектику кількісних і якісних змін.
- •32. Проаналізуйте діалектику заперечення.
- •33. Проаналізуйте пізнання як специфічну форму освоєння світу
- •34. Розкрийте діалектику чуттєвого і рац. У пізнанні
- •35. Визначте сутність та роль практики у процесі пізнання
- •36. Проаналізуйте проблему істини, діалектику абсолютного і відносного в ній.
- •38. Визначте сутність, специфіку, рівні наукового пізнання
- •39. Охарактеризуйте форми наукового пізнання.
- •40. Проаналізуйте методи наукового пізнання
- •41. Розкрити основні положення філософії р. Кіркегора.
- •43. Розкрийте сутність та основні етапи розвитку категорії буття
- •44. Розкр. Сутність,структуру та механізм розвитку способу вир-ва.
- •45. Проаналізуйте категорії можливості та дійсності.
- •46. Охарактеризуйте категорії випадковості і необхідності.
- •47. Проаналізуйте головні етапи розвитку уявлень про матерію.
- •48. Проаналізуйте категорії сутності та явища.
- •49. Розкрийте сутність руху,його форми та принципи взаємозвязку
- •50. Проаналізуйте філософські концепції простору і часу.
45. Проаналізуйте категорії можливості та дійсності.
Можливість - це об’ктивно існуюча тенденція виникнення певного предмету, що зумовлюється відповідною закономірністю. Дійсністю наз-ся реалізована можливість, все те, що існує, чому притаманне буття. Можливість поділяється на абстрактну і реальну. Абстрактна можливість - така, яка у принципі здійснива, але при цих умовах не може бути реалізована. Абстрактна можливість стає реальною, якщо для цього з’являються відповідні умови. Можливість тісно пов'язана з випадковістю. Імовірність може бути виражена як кількісна сторона можливого. Категорії можливості і дійсності мають особливе розуміння явищ суспільного життя. Категорії можливості та дійсності мають важливе значення для розуміння процесу пізнання. У процесі пізнання слід виявляти реальні можливості.Знання про світ — складова частина вчення про людину. Тільки через пізнання світу, його сутності, структурних рівнів організації, і дійсності людських законів розвитку та існування людина може сутнісних сил пізнати саму себе, свою природу і сутність, зв'язок з іншими людьми. Поняття "світ" має конкретно-історичний зміст, який визначається станом культури, науки, техніки, матеріального виробництва, суспільних відносин, природи. Чим більше розвинуті форми діяльності людини і продуктивні сили суспільства, тим ширше і різноманітніше бачиться світ людиною, тим сильніше цей світ олюднюється. Разом з тим і сама людина, "опредметнюючись" результатами своєї праці, своїм розвитком зобов'язана світові. Тому світ — це єдність об'єктивної дійсності і "дійсності людських сутнісних сил", які мають конкретно-історичний характер.
Поняття "світ" як світоглядна категорія формувалось ще в дофілософський період розвитку людства. Його виникнення і розвиток пов'язані з практичним виділенням людини з природи. Опосередкування життєдіяльності людей процесом матеріального виробництва та системою суспільних відносин зумовило становлення суспільства як відповідної цілісності, в якій життя людей стало можливим тільки у формі колективної діяльності.
У процесі розвитку людини змінюється уявлення про світ, воно наповнюється конкретно-історичним та чуттєво - сприйнятним змістом. І з розкриттям сутнісних сил людини світ для неї стає не просто об'єктивною дійсністю, а й дійсністю її сутнісних сил.
Тому світ — це єдність природної та суспільної дійсності, зумовленої практичною діяльністю. А категорія "світ" визначає не тільки природні, об'єктивно-матеріальні властивості, а передусім особливості людського практично-діяльного відношення до себе і до умов свого існування.Зрозуміло, що світ — це цілісна система, яка розвивається в діалектичній єдності природи і суспільства. Така єдність суперечлива, про що свідчить історія їхньої взаємодії.Людина в процесі активної цілеспрямованої діяльності перетворює природу на світ свого буття, який, з одного боку, забезпечує її існування і життєдіяльність, а з іншого — руйнує природу і створює загрозу власному існуванню. Якщо зникне людина, зникне і світ як світ буття людини, але не означає, що зникне природа і зміни, які відбулися у ній за допомогою людини. Природа втратить свою якісну визначеність як світ людського буття.Т. ч., світ — це визначене буття, універсальна предметність, в якій людина самовизначається як суб'єкт діяльності, котрий створює власний світ — світ людського буття.
