41. Розкрити основні положення філософії р. Кіркегора.

Народився в сім'ї бідного комерсанта. Виховувався в атмосфері абсолютної провини перед Богом. Завершив теологічний інститут. Все своє життя присвячує філософії. Праці "Насолода і обов'язок", "Філософські крихти", "Поняття страху". Головною в цих працях є тема людини, її долі і індивідуального існування. Кіркегор заявляє, що в кожній людині є унікальне і неповторне, щось таке, що можна зафіксувати, виразити і передати за допомогою абстрактних понять. Екзистенція існування. Екзистенція взагалі не може бути виражена і осягнута за допомогою абстрактних понять, за якими завжди залишається щось, що не піддається узагальненню. Дуже багато вкрай важливих речей не можна осягнути за допомогою абстрактних понять. До них ми приходимо лише через особисті переживання та почуття( любов, зрада). Сутність багатьох вкрай важливих речей можна усвідомити лише переживши їх на власному досвіді, тому саме власні особисті почуття, переживання, емоції, а неабстрактні поняття створюють людину з особистим існуванням, розкривають її найпотаємнішу суть. На цій підставі Кіркегор переосмислює природу істини. Істина – це результат відчаю, а не здивування. Істина відкривається перед людиною в момент доленосного вибору, або в так званих пограничних ситуаціях. В саме такі моменти, моменти вибору та ризику людина усвідомлює свою реальність, цінність, значущість свого існування більш гостро, аніж за допомогою абстрактного мислення. Головний вибір – вибір між Богом і безбожжям, а відтак вірою і безвір'ям, особистим спасінням і вічним прокляттям. Вибір є епіцентром людського існування. Життя – це суцільний вибір. Саме в здатності до вільного вибору і прийняття відповідальності за його наслідки полягає специфічна риса людини. В цій здатності полягає міра людяності кожного з нас. На шляху до спасіння, на шляху до бога кожна людина проходить 3 стадії: естетична, етична, релігійна.

1.Естетична. На цій стадії людина живе переважно почуттями, намагається пізнати усі види насолоди. Однак рано чи пізно людина потрапляє в залежність від зовнішнього світу, або від своїх потреб. Усвідомлення цього призводить до розчарування, кризи і пошуку альтернативного варіанту поведінки.2.Етична. На цій стадії людина починає усвідомлювати, що в неї є певні обов'язки, які вона повинна виконувати.(обов'язок до дружини, власних дітей, до країни.)3.Релігійна стадія. На цій стадії людина вступає в пряме спілкування з Богом і підкорюється лише йому. Людина отримує нікому не прописане право переступити через загальні моральні закони, знехтувати ними. Символом є біблейський персонаж Авраам. Віра вища за все. В усіх випадках, коли людська мораль вступає в конфлікт з релігійними почуттями, людина мусить зробити вибір на користь релігійних почуттів. Індивідуум вище колективу на думку Кіркегора. Людина свободи вибору не має на думку Кіркегора. Бог має ірраціональний характер. Довести існування Бога абсолютно неможливо.

42. Розкрийте сутність матеріалістичного розуміння за Марксом

Марксизм — ідеологічна течія, яка охоплює філософію, політичну економію і теорію революційного перетворення буржуазного суспільства в соціалістичне і комуністичне (т. з. науковий соціалізм).

Бердяєв: «У марксизмі є своя правда і своя неправда»

Головне завдання філософії – не просто в тому, щоб пояснити світ, а в тому, щоб змінити його і сприяти суспільному прогресу. Внесок марксизму – нове розуміння сутності людини – вона розглядається не просто як частина природи, якій притаманна свідомість і активність, вона насамперед – суспільне явище. Людина – сукупність усіх суспільних відносин. Він вперше поширює матеріалізм на сферу суспільствознавства. До Маркса марксизм базувався на метафізичних формах, а діалектика – в ідеалізмі. Його заслуга в поєднанні матеріалізму та діалектики – т.з. матеріалістична діалектика

Цілі нашої діяльності визначені у своїй основі не нашою сваволею, а об’єктивними потребами та матеріальними процесами по їх задоволенню. Перш ніж займатися політикою, релігією людина повинна їсти, пити, одягатися. Це можливо здійснити лише за рах матеріального виробництва. Саме матеріальне виробництво утворює основу для розвитку всього останнього. Кінечна причина і головна рушійна сила усіх історичних подій – у сфері матеріального виробництва

Суспільство – складний механізм, в якому усі його елементи впливають на характер історичного розвитку. Встановленням цієї закономірності М. формулює принцип: «Не свідомість визначає буття людини, а навпаки, її суспільне буття визначає її свідомість». суспільство- це не просто речі, система складно-організованих відносин між людьми, що виникають на основі матеріального виробництва.

За М люди самі творять свою історію, але виключно за об’єктивних, від їх волі незалежних обставин, успадкованих від попередніх поколінь. На відміну від законів природи, закони історії не існують поза межами людської діяльності, яка носить свідомий характер. В коло історичних чинників впливають: розум, воля, пристрасті. Історія – явище складне, наперед не визначене, бо історична необхідність реалізується через масу випадковостей, пов’язаних з величезною масою індивідів. Форма, міра, темпи реалізації історичної необхідності залежать від розуму, волі, активності кожної людини. Люди – це не лише актори, а й режисери своєї власної драми. У суспільному виробництві власного життя люди вступають у певні необхідні відносини. Сукупність прод сил – базис на якому базуються юридична і політична надбудова, якому відповідає певний вид суспільної свідомості.

Згідно з Марксом, життя суспільства ґрунтується на матеріальному виробництві, яке включає продуктивні сили (знаряддя праці, кваліфікація робітника) і виробничі відносини (спосіб організації праці, який визначається формами власності на знаряддя виробництва). Історичний розвиток суспільства зумовлений розвитком продуктивних сил (техніки), що призводять до зміни виробничих відносин. Відповідно до форм цих відносин (форм власності) Маркс виокремив кілька універсальних етапів в історичному розвитку людства: первісний комунізм, рабовласництво, феодалізм, капіталізм і майбутній комунізм (з двома фазами — соціалістичною і власне комуністичною).