- •1.Визначте сутність світогляду, його призначення та головні ф-ї
- •2. Визначте структуру світогляду, його аспекти та рівні
- •3. Дайте оцінку міфології та релігії як історичних типів світогляду.
- •4. Розкрийте головні положення філософії екзистенціалізму.
- •5. Визначте специфіку філософського освоєння дійсності
- •6. Визначте головне коло філософ. Проблем та основні напрямки їх осмислення
- •7.Охарактеризуйте основні філософські системи Стародавньої Індії
- •8. Охарактеризуйте основні філософські системи Стародавнього Китаю
- •9. Проаналізуйте основні ідеї античної натурфілософії
- •10. Проанал-те філософ.Погляди софістів та Сократа
- •11. Охаракт.Основні положення об’єктивного ідеалізму Платона.
- •12. Розкрийте головні ідеї філософії а.Блаженного.
- •13. Розкрийте головні ідеї філософії Аристотеля
- •14. Охарактеризуйте основну проблематику філософії доби еллінізму.
- •16.Розкрити головні ідеї філософії Відродження
- •17. Розкрийте сутність раціоналізму Нового часу.
- •18. Розкрийте сутність емпіризму Нового часу
- •4 “Примари пізнання”Бекона:
- •19. Охарактеризуйте основні положення “філософії життя” ф.Ніцше.
- •20. Охарактеризуйте основні положення волюнтаризму а.Шопенгауера.
- •21. Головні положення філософії доби Просвітництва
- •22. Розкрийте головні положення теорії пізнання та етики і.Канта
- •23. Охарактеризуйте філософську систему та метод Гегеля.
- •24. Розкрийте головні положення психоаналізу з.Фрейда.
- •25. Розкрийте сутність матеріалістичного розуміння за Марксом.
- •Проан. Сутність діалектики, її історичні форми та альтернативи.
- •27. Проаналізуйте категорії одиничного і загального.
- •28. Охарактеризуйте категорії: зміст і форма, елемент і структура.
- •29. Проаналізуйте категорії: причина і наслідок
- •30. Розкрийте сутність закону єдності та боротьби протележностей.
- •31. Проаналізуйте діалектику кількісних і якісних змін.
- •32. Проаналізуйте діалектику заперечення.
- •33. Проаналізуйте пізнання як специфічну форму освоєння світу
- •34. Розкрийте діалектику чуттєвого і рац. У пізнанні
- •35. Визначте сутність та роль практики у процесі пізнання
- •36. Проаналізуйте проблему істини, діалектику абсолютного і відносного в ній.
- •38. Визначте сутність, специфіку, рівні наукового пізнання
- •39. Охарактеризуйте форми наукового пізнання.
- •40. Проаналізуйте методи наукового пізнання
- •41. Розкрити основні положення філософії р. Кіркегора.
- •43. Розкрийте сутність та основні етапи розвитку категорії буття
- •44. Розкр. Сутність,структуру та механізм розвитку способу вир-ва.
- •45. Проаналізуйте категорії можливості та дійсності.
- •46. Охарактеризуйте категорії випадковості і необхідності.
- •47. Проаналізуйте головні етапи розвитку уявлень про матерію.
- •48. Проаналізуйте категорії сутності та явища.
- •49. Розкрийте сутність руху,його форми та принципи взаємозвязку
- •50. Проаналізуйте філософські концепції простору і часу.
30. Розкрийте сутність закону єдності та боротьби протележностей.
Уявлення про суперечливість розвитку всього сущого виникло ще в давнину (6ст.до н.е.).Фалес Мілетський вважав,наприклад,що навколишній світ складається з різних начал: рухомого й нерухомого, холодного і теплого, світлого і темного…Геракліт: суперечливі начала притаманні самим речам. На його думку, все в світі складається з протилежностей. Їхня боротьба і визначає сенс будь-якої речі, процесу.Боротьба протилежностей є загальною, вона становить справжню справедливість і є умовою існування упорядкованого космосу. Гегель розглядав суперечність у динаміці, русі, зміні-як процес, який має свої стадії, ступені розвитку.І ступінь-тотожність. Однак це конкретна тотожність, тому вона містить у собі і відмінність, а відмінність розгортається і знаходить свою реалізацію у категоріях різниці, заперечення, протилежності, суперечності. Тотожність і відмінність-моменти єдиного. Але безвідмінність зникає і залишається єдність сторін, що є відмінними, а відмінне вже виступає як протилежність у єдиному. Оскільки кожна сторона має іншу і одночасно заперечує її, то кожна з них у самій собі містить і позитивне, і негативне. Закон єдності та боротьби протилежностей відображає дуже важливу, функціональну особливість обєктивної дійсності, котра полягає в тому, що всі її предмети , явища і процеси мають суперечливі моменти тенденції, сторони, що борються і взаємодіють між собою. Для зясування сутності закону треба розглянути декілька категорій, які його конкретизують.Тотожність- це рівність предмета самому собі.Вона включає в себе і відмінність.Відмінність же визначає нерівність предмета самому собі. Уреальній дійсності предмет завжди виступає як єдність тотожності і відмінності. Які взаємодіють, даючи поштовх рухові. У будь-якому конкретному предметі тотожність і відмінність є протилежностями, які взаємодіючи, зумовлюють одна одну.Взаємодія цих протилежностей і є суперечністю. У філософській літературі розрізняють поняття «джерело розвитку» і «рушійна сила розвитку». Існують безпосередні, внутрішні причини розвитку-джерела розвитку і зовнішні причини-рушійні сили. Саме суперечлива взаємодія між такими протилежностями як «джерела»(безпосередні причини розвитку) і «рушійні сили»(опосередковані причини)і є врешті-решт загальною причиною, котра обумовлює саморух, саморозвиток матеріальних обєктів. Поняття «антагонізм» дає уявлення про одну з форм суперечностей, яка характеризується гострою, непримиренною боротьбою ворогуючих сил, тенденцій, напрямів.Антагонізм у суспільстві означає нерозвязуваність соц. Суперечностей у межах старої якості. Це вища форма розвитку суперечностец у системі людських стосунків.Зясувавши форми суперечностей в обєктивному світі, можна перейти до питання про те, як ці суперечності розгортаються, які етапи у своєму розвитку вони проходять. На різних етапах суперечність проявляє себе по-різному:1)на етапі тотожності-відмінності-як суперечність, яка зароджується, виникає;2) на етапі відмінності-як суперечність, яка дає уявлення про деяку нерівність у тотожному предметі; 3)на етапі суттєвої відмінності-як суперечність, що є нерівністю за суттю;4)на етапі протилежностей-як суперечність, усвідомлювана як «боротьба» сторін, що не збігаються; на цьому етапі суперечності розвязуються;5)на етапі антагонізму суперечність набуває різкого загострення, форми взаємовиключення, протидії сторін.
