- •1.Визначте сутність світогляду, його призначення та головні ф-ї
- •2. Визначте структуру світогляду, його аспекти та рівні
- •3. Дайте оцінку міфології та релігії як історичних типів світогляду.
- •4. Розкрийте головні положення філософії екзистенціалізму.
- •5. Визначте специфіку філософського освоєння дійсності
- •6. Визначте головне коло філософ. Проблем та основні напрямки їх осмислення
- •7.Охарактеризуйте основні філософські системи Стародавньої Індії
- •8. Охарактеризуйте основні філософські системи Стародавнього Китаю
- •9. Проаналізуйте основні ідеї античної натурфілософії
- •10. Проанал-те філософ.Погляди софістів та Сократа
- •11. Охаракт.Основні положення об’єктивного ідеалізму Платона.
- •12. Розкрийте головні ідеї філософії а.Блаженного.
- •13. Розкрийте головні ідеї філософії Аристотеля
- •14. Охарактеризуйте основну проблематику філософії доби еллінізму.
- •16.Розкрити головні ідеї філософії Відродження
- •17. Розкрийте сутність раціоналізму Нового часу.
- •18. Розкрийте сутність емпіризму Нового часу
- •4 “Примари пізнання”Бекона:
- •19. Охарактеризуйте основні положення “філософії життя” ф.Ніцше.
- •20. Охарактеризуйте основні положення волюнтаризму а.Шопенгауера.
- •21. Головні положення філософії доби Просвітництва
- •22. Розкрийте головні положення теорії пізнання та етики і.Канта
- •23. Охарактеризуйте філософську систему та метод Гегеля.
- •24. Розкрийте головні положення психоаналізу з.Фрейда.
- •25. Розкрийте сутність матеріалістичного розуміння за Марксом.
- •Проан. Сутність діалектики, її історичні форми та альтернативи.
- •27. Проаналізуйте категорії одиничного і загального.
- •28. Охарактеризуйте категорії: зміст і форма, елемент і структура.
- •29. Проаналізуйте категорії: причина і наслідок
- •30. Розкрийте сутність закону єдності та боротьби протележностей.
- •31. Проаналізуйте діалектику кількісних і якісних змін.
- •32. Проаналізуйте діалектику заперечення.
- •33. Проаналізуйте пізнання як специфічну форму освоєння світу
- •34. Розкрийте діалектику чуттєвого і рац. У пізнанні
- •35. Визначте сутність та роль практики у процесі пізнання
- •36. Проаналізуйте проблему істини, діалектику абсолютного і відносного в ній.
- •38. Визначте сутність, специфіку, рівні наукового пізнання
- •39. Охарактеризуйте форми наукового пізнання.
- •40. Проаналізуйте методи наукового пізнання
- •41. Розкрити основні положення філософії р. Кіркегора.
- •43. Розкрийте сутність та основні етапи розвитку категорії буття
- •44. Розкр. Сутність,структуру та механізм розвитку способу вир-ва.
- •45. Проаналізуйте категорії можливості та дійсності.
- •46. Охарактеризуйте категорії випадковості і необхідності.
- •47. Проаналізуйте головні етапи розвитку уявлень про матерію.
- •48. Проаналізуйте категорії сутності та явища.
- •49. Розкрийте сутність руху,його форми та принципи взаємозвязку
- •50. Проаналізуйте філософські концепції простору і часу.
28. Охарактеризуйте категорії: зміст і форма, елемент і структура.
Зміст і форма, елемент і структура-це категорії діалектики, носять полярний характер і не існують один без одного. Зміст - це сукупність елементів, сторін, властивостей, і відношень в предметах і явищах, завдяки чому, вони реально існують як такі. Форма – це організація, структура змісту. Між змістом і формою існує тісний звязок, єдність. Не існує таких речей,які мали тільки зміст і не мали форми, і навпаки. Від єдності форми і змісту необхідно відрізняти відповідність між ними. Відповідність є проявом єдності. Проте єдність між формою і змістом можуть бути і там, де між ними немає відповідності. Один і той же зміст може втілюватися у різні форми. Зміст і форма взаємодіють між собою: зміст визначає форму, форма у свою чергу робить зворотній вплив на зміст, виявляючи при цьому певну самостійнісність Зміни преважно починаються з зміни змісту. Не можна відривати форму від змісту або перебільшувати, абсолютизувати її значення. Це призводить до формалізму Структура - це форма (спосіб) внутрішньої організації об’єкта, форма звязку його елементів у певну цілісність. Системою є кожен предмет чи явище реальної дійсності, мислення і пізнання, які складаються з реально відокремлюваних частин, обєднаних в єдине ціле. У залежності від природи елементів, системи поділяють на матеріальні, тобто такі, що є обєктивною реальністю та ідеальні, такі що відображають субєктивний світ людини .У залежності від кількості елементів системи можуть бути прості та складні, а у залежності від характеру звязку між елементами - динамічні та статистичні Окремі предмети і явища можуть бути цілою ієрархією систем. Будь-яка система характеризується багатоструктурністю. Елемент входячи в структуру, взаємодіє з іншими елементами не повністю а лише певними сторонами. Одні й ті ж елементи, взаємодіючи різними сторонами, можуть утворювати різні структури. У процесі функціонування системи можлива заміна елементів на якісно інші. Існує звязок між поняттям структури і функції. Функція - це роль, яку виконує елемент у складі цілого. Функція відображає взаємодію між елементами системи. Якщо структура вказує на стале у речі, то функція на рух і зміну.
29. Проаналізуйте категорії: причина і наслідок
Причина - річ, необхідність, фактор і явище, які при взаємодії з іншими речами, властивостями і факторами і явищами з необхідністю творять нові речі, явища, фактори, властивості . Те, що породжується дією причини є наслідком, матеріалістична філософія вважає, що поява тих чи інших речей, процесів дійсного світу не залежить від якоїсь надприродної сили або від нашого "Я". Необхідно вирізняти обєктивні чи субєктивні причини, які зумовлюють те чи інше явище. Ідеалістична філософія заперечує обєктивний характер причинності. Заперечення обєктивності причинної зумовленості явищ природи і суспільства називається індетермінізмом. На відміну від нього детермінізм визначає причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства і людського мислення. Велику роль у спростуванні індетермінізму відіграла практична наука. Причина і наслідок знаходяться у діалектичному взаємозвязку. Взаємодія причини і наслідку полягає у тому, що причина передум наслідку і існує разом з ним. Якщо допустити, що причина існує в один час, а наслідок в інший, тоді причинний звязок неможливий. Необхідно розрізняти причину і привід. Привід базується на випадковостях, які змушують причину спрацювати. Причина в часі передум наслідкові і зумовлює його. Але це не означає, що будь яке явище, яке передує наступному, перебуває з ним у причинному звязку. У людській діяльності причинний звязок має цілеспрямований характер. Поставлена свідомістю ціль виступає причиною певної дії людини. У цьому випадку дії людини є наслідком у відношенні до мети, яку хоче досягти людина. Але сама ціль як ідеальна мета чимось зумовлена. Вона є наслідком усвідомленння людиною певних реальних потреб та можливостей, без яких не виникло б цілей. Світоглядне значення принципу причиннисті полягає у тому, що він веде до визнання чи до заперечення обєктивних звязків між предметами і явищами дійсності.
