4 “Примари пізнання”Бекона:

1. примари роду – ведуть до хибного уявлення про світ і явища, є наслідком обмеженості розуму людини, органів відчуття. Люди до природи речей приписують власну природу, викривляючи реальну картину світу;

2. примари печери – властиві окремим людям або індивідуальне потьмарення людини. У кожної людини є свій власний суб’єктивний світ (печера), який викривляє її судження про явища світу;

3. ідоли (примари) площі – наслідок вживання неправильних слів, коли в одні і ті ж слова люди вкладають різне розуміння;

4. примари театру – неправильне уявленння про світ, що виникає на основі некритичного засвоєнння різних філософських поглядів і систем.

Потім слід розробити метод, який би дозволив краще пізнати та змінити світ.

Зображує 3 можливих шляхи пізнання. Перший- це шлях павука, тобто спроба людського розуму виводити істини з самого себе. Другий шлях- шлях мурахи, який зводить пізнання до нагромадження голих фактів. Третім є шлях справжньої науки – шлях бджоли. Як бджола переробляє нектар у дорогоцінну речовину – мед, так і справжній науковець перетворює емпіричні факти за допомогою раціональних методів у наукову істину.

Поглибити і далі конкретизувати емпіричну методологію спробував видатний філосо-матеріаліст 17ст. Дж.Локк, що вбачав основне завдання філософії в дослідженні пізнавальних здібностях та здатностях людини. Локк доводить, що всі ідеї і поняття людини виникають внаслідок дії речей зовн.світу на органи чуття людини.

19. Охарактеризуйте основні положення “філософії життя” ф.Ніцше.

„Філософія життя” як філ.напрямок склалась у кінці 19 ст.головним чином у Німеччині та Франції. Виникаючи як опозиція класичному раціоналізму, воно звертається до життя як первинної реальності, цілісного органічного процесу.Основа життя, за концепцією Ніцше, - це воля. Життя є проявом волі, але не абстрактної світової волі, а конкретної , визначеної волі – волі до влади. Життя для мене, підкреслює Н., тотожне інстинкту зростання, влади, накопичення сил, зміцнення існування; якщо відсутня воля до влади, істота деградує. Воля до влади проявляє себе в культурних явищах, поведінці людини. Зміни, що відбуваються в суспільстві не знають прогресу, він прославляє ідеї вічного повернення. Головна причина деградації – раціоналізм, бо людина не пізнає світ, а інтерпретує його. Панування інтелекту паралізує волю до влади, людина замість того, щоб діяти, починає розмислювати, розслідувати. Намагаючись звести різні якісні стани психіки до єдиної основи, Ніцше вводит поняття „воля до влади”. Від психологічного трактування цього поняття він згодом переходить до онтологічної його інтерпретації, а також прагне на цій основі філософськи обґрунтувати культ надлюдини. Вчення Н. ґрунтується на таких положеннях: по-перше, цінність життя є єдиною безумовною цінністю і зберігається вона з рівнем „волі до влади”; по-друге, існує природна нерівність людей, обумовлена відмінністю їхніх життєвих сил та „волі до влади”;по-третє, сильна людина, природжений аристократ, є абсолютно вільним і не зв’язує себе ніякими морально-правовими нормами. Свій ідеал надлюдини Н. втілив у книзі „Так говорив Заратустра”.