2.2. Валютне котирування
Валютний курс — це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни. Ціни на вільному міжнародному валютному ринку визначаються виходячи з попиту і пропозиції на певну валюту, у країнах з обмеженим ступенем конвертації ціна національної валюти встановлюється центральним банком.
Поточним конверсійним операціям відповідає обмінний курс спот. Курси валют на спот ринку є базовими для розрахунку курсу всіх термінових угод — форвардів, свопів, ф’ючерсів, опціонів. Цей курс — основа основ, тому що при зміні курсу спот змінюється котирування угод із деривативами.
На екранах моніторів при укладенні угод по телефону дилери звичайно вказують дві валюти: базову валюту і валюту котирування.
1 USD = 106,53 JPY або USD/JPY = 106,53,
1 EUR = 0,9567 USD або EUR/USD = 0,9567,
1 CHF = 0,8935 CAD або CHF/CAD = 0,8935.
Ліва частина котирування — це базова валюта (USD, EUR, CHF), права частина — валюта котирування (JPY, USD, CAD). Курси валют установлюють до базової валюти, тобто яка кількість валюти котирування відповідає одиниці базової валюти. При здійсненні угоди дуже важливо визначити, з якою валютою ви працюєте — з базовою чи з валютою котирування. Якщо ви говорите, що купуєте USD/JPY, то це значить, що ви купуєте долари США і продаєте японську єну (долар США — базова валюта). Коли в новинах передають, що почав дорожчати GBP/JPY, то всі знають, що англійський фунт стерлінгів подорожчав відносно японської єни. Якщо ж ви хочете укласти угоду в сумі валюти котирування, то необхідно в переговорах це вказувати.
Непряме (зворотне) котирування визначає певну кількість іноземної валюти за одиницю національної валюти. При використанні непрямого котирування курс долара до швейцарського франка буде таким: CHF/USD = 0,5898 з округленням до четвертого знака після коми.
У непрямому котируванні долар є валютою котирування, а інша валюта (у нашому прикладі це CHF) — базою котирування. Курс низки валют офіційно установлюються до долара США у вигляді непрямого котирування. Це курс долара до європейської валютної одиниці євро, англійського фунта стерлінгів, а також до грошових одиниць країн, колишніх колоній Великобританії — EUR/USD, GBP/USD, AUD/USD, NZD/USD, IEP/USD і ряд інших.
Наприклад, курс EUR/USD = 0,9658 означає, що одне євро дорівнює 0,9658 долара США.
Причини котирування фунта стерлінгів у вигляді базової валюти криються у ролі англійського фунта як найпоширенішої у світі валюти часів Британської імперії, що обслуговувала величезну частину світового торговельного обороту. З фунтом стерлінгів співвідносили свої валюти інші країни на початку XX ст., у тому числі і США.
Можливий найменший розмір зміни курсу валюти називається пунктом (points), або піпсом (pips). Це — останні цифри при написанні валютного курсу. Для фунта стерлінгів, німецької марки, української гривні й більшості інших валют — це 0,0001, для японської єни — 0,01. Сто пунктів складають велику фігуру (big figure).
Наприклад, курс фунта стерлінгів змінився з 1,6142 до 1,6122. Це значить, що англійський фунт стерлінгів подешевшав на 20 пунктів відносно долара США. При зміні курсу японської єни з 110,54 до 108,54 говорять, що єна подорожчала відносно долара США на дві фігури, або долар став дешевшим відносно єни на дві фігури.
На валютному ринку валютні курси котируються з використанням двох сторін — bid та offer (ask).
Bid — це курс купівлі базової валюти (курс продажу валюти котирування) маркет-мейкером.
Offer — це курс продажу базової валюти (курс купівлі валюти котирування) маркет-мейкером.
Як правило, котирування має такий вигляд:
Котирування маркет-мейкера = bid/offer
EUR/USD = 0,9956 (bid)/0,9960 (offer)
або EUR/USD = 0,99 56/60
CHF/JPY = 65,27/65,32
або CHF/JPY = 65,27/32.
Слід запам’ятати: у котируванні сторона bid завжди менша сторони offer.
На екранах інформаційної системи Reuters курси валют можна знайти на різних сторінках — FX= (усі можливі курси валют), EFX= (курси валют, що котируються в Європі), EUR=, GBP=, JPY=, UAH= (курси певних валют). Наприклад, японська єна, євро, англійський фунт стерлінгів показані на екрані у вигляді таблиці:
RIC |
Bid/Ask |
Contributor |
Loc |
Screen |
Deal |
Time |
High |
Low |
JPY= |
107,67/71 |
CHASE |
LON |
CHCA |
CHCL |
15:46 |
107,88 |
106,56 |
EUR= |
0,9787/91 |
CITIBANK |
VIE |
CITN |
CATS |
15:45 |
0,9756 |
0,9810 |
GBP= |
1,5864/69 |
ABN AMRO |
PAR |
AABN |
AABP |
15:45 |
1,5840 |
1,5893 |
У таблиці є такі дані:
яка валюта;
сторони bid та ask;
банк, що виставив курси;
його місцезнаходження (location), (LON — Лондон, NYC — Нью-Йорк, VIE — Відень, PAR — Париж, SIN — Сінгапур);
назва сторінки банку в інформаційній системі Reuters;
дилінговий код банку в системі Reuters Dealing;
час, коли виставили котирування;
найвище і найнижче значення курсу за добу.
На ринку завжди є два типи учасників — маркет-мейкери (market-maker) і маркет-тейкери (market-taker), або, як їх ще називають, маркет-юзери (market-user).
Маркет-мейкер — активний учасник ринку, який зв’язує покупців та продавців, виставляє курси валют і диктує свої умови.
Маркет-тейкер — пасивний учасник ринку, що запитує котирування і слабко впливає на ситуацію на ринку, його діяльність залежить від маркет-мейкерів.
Проте якщо маркет-тейкери володіють значними капіталами і виходять із ними на ринок, то маркет-мейкерам доводиться коректувати свої котирування. Звичайно це дрібні комерційні банки, клієнти банків — різні фонди, компанії, спекулянти, хеджери, фізичні особи. Слід зауважити, що і великий банк може бути маркет-тейкером, якщо він запитує валютний курс в іншого банку. Маркет-тейкер завжди перебуває в більш невигідному становищі порівняно з маркет-мейкером: він завжди купує дорожче, а продає дешевше.
Важливо для себе визначити, ким ви є на ринку, щоб не помилитися, з якої сторони курсу ви укладаєте угоду. Наприклад, банк ААА запитує курс євро до долара США в банку ВВВ. Банк ВВВ у даному разі є маркет-мейкером і виставляє курс 0,9870/0,9880.
У даному прикладі банк ВВВ купує євро (продає долар США) за ціною 0,9870, а продає євро (купує долар) за ціною 0,9880. Банк ААА, у свою чергу, є маркет-тейкером і продає євро за курсом 0,9870 (купує долар США), а купує євро (продає долари США) за курсом 0,9880.
Розглянемо ще приклад. Банк XXX ставить котирування банку YYY на 1 млн швейцарських франків: «USD/CHF=1,6545/55» (звичайно під час запису сторони offer велику фігуру вже не вказують, тому що вона змінюється не так швидко, як пункти). Котирування пряме — долар США є базовою валютою, швейцарський франк — валютою котирування. Банк YYY є маркет-тейкером, він запитує курс, тому він може купити 1 млн швейцарських франків у банку XXX тільки за курсом 1,6545, а продати швейцарський франк за курсом 1,6555. Банк XXX — маркет-мейкер, він диктує свої умови, базову валюту (долар США) він купує зі сторони bid — 1,6545, а продає зі сторони offer — 1,6555.
Різниця між правою і лівою сторонами котирування називається спредом (spread). Спред є прибутком банку маркет-мейкера від проведених операцій із клієнтами або іншими банками. Спред може розглядатися як «плата за послуги», маркет-мейкер купує завжди дешевше, а продає дорожче. Наприклад, якщо банк ставить котирування «1,9567/75», то спред становить 8 пунктів.
На розмір спреду впливає кілька причин:
Статус контрагента і характер відносин між контрагентами. Розмір спреду більший для клієнтів банку, ніж для інших банків на міжбанківському ринку. Якщо між банками-контрагентами протягом ряду років склалися стійкі позитивні відносини, відсутні випадки невиконання умов угод і дилери банків добре знають один одного, то розмір спреду більш вузький.
Ринкова кон’юнктура. В умовах, коли курс швидко змінюється, розмір спреда звичайно більший. Наприклад, в умовах різкої зміни курсу долара на міжнародних ринках багато банків буде котирувати за угодами не менше 10 пунктів, а не 3—5 як звичайно.
Котирувана валюта та ліквідність ринку. Розмір спреду більший при котируванні банком рідкісних, «екзотичних» валют або за угодами на менш ліквідному ринку.
Сума угоди. Чим більша сума угоди, тим менший спред, тому що маркет-мейкеру вигідно робити угоди з великими сумами — у нього більший прибуток, а витрати ті ж самі. Тому для залучення клієнтів при угодах на великі суми маркет-майкер котирує меншим спредом. Наприклад, банк ААА — маркет-мейкер на ринку GBP/CHF і до нього з проханням здійснити котирування звернулися два банки — банк BBB із сумою 20 000 000 GBP і банк CCC із сумою 200 000 GBP. Звичайно банку ААА більш вигідно здійснити операцію з банком BBB, тому він поставить курс із спредом у 2—3 пункти (з урахуванням своїх інтересів), і водночас запропонує банку CCC котирування зі спредом 5—7 пунктів.
Операції з валютами на ринку Forex здійснюються не тільки з доларом США. Можна також проводити операції з німецькою маркою проти фунта стерлінгів, єни — проти австралійського долара тощо. Крос-курс (cross-rates) — це курс обміну між двома валютами, за винятком долара США. До числа найбільш активних міжнародних ринків конверсійних операцій щодо крос-курсів належать: фунт стерлінгів до японської єни GBP/JPY, євро до японської єни EUR/JPY, євро до швейцарського франка EUR/CHF.
Існують три способи розрахунку крос-курсів з урахуванням того, чи є котирування валют до долара прямим чи непрямим:
два прямі котирування,
пряме і непряме котирування,
два зворотні котирування.
Розрахунок крос-курсу для валют із прямим котируванням до долара США (долар є базою котирування для обох валют).
Наприклад, потрібно знайти крос-курс канадського долара і японської єни — CAD/JPY, використовуючи котирування канадського долара і японської єни до долара США — USD/CAD = 1,5652/58 і USD/JPY = 107,34/40.
Існує правило розрахунку цього крос-курсу:
для одержання сторони bid крос-курсу слід розділити сторону bid курсу валюти, що виступає в крос-курсі валютою котирування, на сторону offer курсу валюти, що у крос-курсі служить базою котирування;
для одержання сторони offer крос-курсу розділити сторону offer курсу валюти, що виступає в крос-курсі валютою котирування, на сторону bid курсу валюти, що у крос-курсі служить базою котирування.
П
ряме
котирування = bid / offer
Пряме котирування = bid / offer
Отже, якщо долар США є базою котирування для обох валют, то для розрахунку їхнього крос-курсу треба розділити доларові курси цих валют.
Проведемо розрахунок значень сторін крос-курсу з округленням до 2-го знака:
Таким чином, крос-курс CAD/JPY = 68,55/68,62.
У разі необхідності можна розрахувати і крос-курс JPY/CAD за допомогою тих же правил: 100 JPY/CAD = 1,4573/1,4587.
Розрахунок крос-курсу для валют із прямим та непрямим котируванням до долара США, де долар є базою котирування для однієї з валют.
Наприклад, потрібно знайти крос-курс фунта стерлінгів до української гривні — GBP/UAH. Курс GBP/USD = 1,5890/93 є непрямим котируванням, а курс USD/UAH = 5,4250/4350 — пряме котирування.
Існує правило розрахунку крос-курсу з прямим та непрямим котируванням:
для одержання лівої сторони bid крос-курсу слід помножити сторони bid доларових курсів цих валют;
для одержання правої сторони offer слід помножити сторони offer доларових курсів цих валют.
П
ряме
котирування = bid / offer
Непряме котирування = bid / оffer
Проведемо розрахунок:
bid GBP/UAH = bid GBP/USD · bid USD/UAH = 1,5890 · 5,4250 = = 8,6203
offer GBP/UAH = offer GBP/USD · offer USD/UAH = 1,5893 · · 5,4350 = 8,6378.
Таким чином, крос-курс GBP/UAH = 8,6203/8,6378.
Розрахунок крос-курсу для валют із непрямим котируванням до долара США, де долар є валютою котирування для обох валют.
Наприклад, дилеру необхідно визначити крос-курс англійського фунта стерлінгів до австралійського долара GBP/AUD. GBP/USD = 1,5820/26 і AUD/USD = 0,7591/96.
У даному разі існує правило:
для одержання сторони bid крос-курсу слід розділити сторону bid курсу базової валюти на сторону offer курсу валюти котирування;
для одержання сторони offer крос-курсу розділити сторону offer курсу базової валюти на сторону bid курсу валюти котирування.
Н
епряме
котирування = bid / offer
Непряме котирування = bid / offer
Зробимо розрахунок:
Таким чином, котирування крос-курсу GBP/AUD буде 2,0827/48.