Основні проблеми для обговорення:

• Творчість Ф. Ніцше:

• концепція аполлонівського та діонісійського початків у мистецтві;

• бунт проти міщанських вартостей;

• вплив на письменників, літературне та суспільне життя;

• види інтерпретації художніх текстів у річищі ніцшеанської методології (аналіз аполлонівського і діонісійського початків) – на матеріалі конкретних текстів.

• Основні ідеї А. Берґсона:

• філософ про душу людини і про людську свободу;

• про значення інтуїції для художньої творчості й пізнання;

• про обмеженість людського знання;

• вплив ідей на митців і вчених.

• Концепти Р. Інґардена щодо форми пізнання літературного твору.

• Аналіз конкретного літературного твору за методологією Інґардена:

• багатоплановість тексту;

• внутрішній зв’язок між планами;

• можливий (вірогідний) порядок його сприйняття під час читання.

• Поступ герменевтики у працях Г.-Г. Ґадамера:

• попередній розвиток герменевтики;

• ідеї про дуалізм суб’єктивно-об’єктивного пізнання світу;

• думка про злиття горизонтів автора і читача;

• єдність звукового і значеннєвого у поезіях (на прикладі аналізу конкретних текстів).

Теми доповідей (самостійних наукових розвідок):

1. Контраверсійність творчості Ф.Ніцше в контексті гуманітарної думки ХХ-ХХІ століть.

2. Мій Ніцше: від першого до п’ятого курсу.

3. А. Берґсон і мистецтво ХХ століття.

4. Специфіка феноменології в філософії і літературознавстві (конкретизувати тему за допомогою викладача)

5. Герменевтика в філософії та літературознавстві (конкретизувати тему за допомогою викладача).

6. П. Рікер як мислитель і літературознавець.

7. Специфіка герменевтичних розвідок П. Рікера.

Основна література:

1. Берґсон А. Вступ до метафізики (фрагменти). – Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. Марії Зубрицької. 2-е вид. – Львів: Літопис, 2001. – Далі: Антологія.

2. Врубель Лукаш. Герменевтика // Література. Теорія. Методологія. – С. 56 – 113.

3. Ґадамер. Г.-Ґ. Поезія і філософія (фрагменти). – Антологія.

4. Ґадамер. Г.-Ґ. Про вклад поезії у пошук істини (фрагменти). – Антологія.

5. Інґарден Р. Про пізнавання літературного твору(фрагменти). – Антологія.

6. Ніцше Ф. Народження трагедії з духу музики (фрагменти). – Антологія.

7. Уліцька Данута. Феноменологічна філософія літератури // Література. Теорія. Методологія. – С. 114 – 135.

Додаткова література:

1. Габермас Юрген. Філософський дискурс Модерну. – К., 2001.

2. Ґадамер Ганс-Ґеорг. Герменевтика і поетика. – К., 2001.

3. Мерло-Понті Моріс. Феноменологія сприйняття / Пер. з фр. О. Йосипенко, С. Йосипенка. – К.: Український Центр духовної культури, 2001. – 552 с.

4. Ніцше Ф. Народження трагедії // Ніцше Ф. Повне зібрання творів: Критично-наукове видання у 15 томах. – Т. 1. – Львів: Астролябія, 2004. – С. 9-128 (або інше видання).

5. Рикер П. Конфликт интерпретаций: Очерки о герменевтике / Пер. с фр. И.Сергеевой. – М.: Медиум, 1995. – 416 с.

6. Рикер П. Время и рассказ. - В 2-х т. - М.-СПб., 2000.

Прокоментуйте наступні фрагменти текстів (тут і далі більшість фрагментів дається за Антологією, тому зберігається правопис, що прийнятий у цьому виданні):

Щоб зрозуміти суть цих двох течій, подумаймо про них спочатку як про два окремі світи – світ сну і світ сп’яніння.

Ніцше

...фундамент усякого існування – діонісійські підвалини світу – індивідуум може усвідомити точно настільки, наскільки зможе подолати аполлонівську просвітлюючу силу...

Ніцше

…філософи погоджуються в тому, що існують два докорінно відмінні способи пізнання якоїсь речі. Перший спосіб передбачає обходження речі навколо, а другий – входження до неї.

Бергсон

Коли входимо у тривання, то це можна зробити тільки завдяки інтуїції. У такому розумінні можливе внутрішнє, абсолютне пізнання тривання нашого «я» саме через наше «я».

Бергсон

Інтуїція мусить віднайти спосіб вираження та застосування, який відповідає призвичаєності нашого мислення…

Бергсон

…літературний твір може виявитися тільки у низці послідовних і перехідних виглядів, а не може сприйнятися за раз в одному акті – цілком так, як скульптуру не можна бачити відразу зусібіч – може найліпше доводить, що літературний твір є трансцендентним як до розмаїтих актів перцепції, що виконуються під час читання, так і до численних виглядів, в яких він презентується.

Інґарден

Основою людського буття є мова; але в дійсності мова збувається тільки в мовленні

Гайдеґґер

...напрошується запитання: чому зараз якісь форми поетичного мовлення можливі, а якісь ні?

Ґадамер

Поезія і філософія існують незалежно від тієї мовної практики, яка існує в нашому буденному житті та науці.

Ґадамер

…і поетичне, і філософське мовлення мають одну спільну рису – вони не можуть бути «фальшивими», бо немає зовнішнього стандарту, за яким можна було б їх оцінювати, і якому вони можуть відповідати.

Ґадамер

Стихія мови відкриває універсальний доступ до світу, і в цьому мовному доступі народжуються різні форми людського пізнання. Релігійне послання віщує спасіння, вирок голосить, що в нашому суспільстві слушне, а що ні, поетичне слово своєю наявністю засвідчує нам наше існування.

Ґадамер

...існування, про яке може говорити філософська герменевтика, залишається завжди існуванням інтерпретативним...

Рікер

Семінар 1. 3. Формально-структурально-семіотичні студії в літературознавстві