Орієнтовні теоретичні запитання до мкр й іспиту

1. Зародження літературознавства як поетики та риторики в античності.

2. Основні ідеї «Поетики» Арістотеля.

3. Унормованість поетичної творчості Горацієм у «Посланні до Пісонів».

4. Н. Буало як теоретик класицизму.

5. Розвиток нормативних поетик в Європі та в Україні.

6. Початок філософсько-естетичних рефлексій щодо літератури.

7. Зародження та розвиток академічного літературознавства.

8. Основні течії академічного літературознавства у першій половині ХІХ ст.

9. Академічне літературознавство в другій половині ХІХ ст.

10. Якісні перетворення у літературознавстві кінця ХІХ – початку ХХ ст.

11. Літературознавство й літературна критика доби модернізму.

12. Розвиток світової літературознавчої думки у ХХ ст.

13. Сучасні розгалуження та парадигми науки про літературу.

14. Філософські основи європейського модернізму та їхнє відображення в літературознавстві

15. Творчість Ф. Ніцше: концепція аполлонівського та діонісійського початків у мистецтві.

16. Специфіка аналізу мистецьких творів і літературного процесу із застосуванням концептів Ф.Ніцше.

17. Основні ідеї А. Бергсона: значення інтуїції для художньої творчості та пізнання.

18. Розвиток герменевтики як методології пізнання художнього тексту.

19. Концепти Р. Інґардена щодо форми пізнання літературного твору.

20. Поступ герменевтики у працях Г.-Г. Ґадамера.

21. Психоаналіз З. Фройда та його вплив на літературознавство.

22. Вчення З. Фройда про Едіпів комплекс і наука про літературу.

23. Потяг до Смерті (Танатосу) за З. Фройдом і втілення цього комплексу у художній практиці майстрів красного письменства.

24. Теорія архетипів К.Г. Юнга: вплив на розвиток архетипної критики (міфокритики).

25. Варіативність аналітичної рецепції художніх текстів за міфокритичною методологією.

26. Школа російських формалістів та її вплив на структурально-семіотичні студії.

27. Основні концепти російського формалізму й можливості аналізу літературних текстів за його методологічними здобутками.

28. Основні літературознавчі ідеї М. Бахтіна.

29. Теорія карнавальності літератури та мистецтва за М. Бахтіним.

30. Основні концепти теорії жанрів М. Бахтіна.

31. Подальший розвиток ідей Бахтіна в західній естетичній думці (концепція інтертекстуальності Ю. Кристевої та ін.).

32. Структуралізм як дослідницький метод у літературознавстві.

33. Структуралістський етап творчості Р.Барта.

34. Наратологія як наука про оповідні структури.

35. Методологія семіотичних студій в літературознавстві.

36. Особливості семіотики Ю.Лотмана та представників Тартуської школи.

37. Сутність відмінностей між модернізмом і постмодернізмом у царині гуманітарної думки й в науці про літературу.

38. Постструктуралістська ідеологія у текстах М.Фуко: проблема «смерті автора».

39. Деконструктивістські стратегії Ж. Дерріди.

40. Роль і місце теорії літератури у контексті гуманітарних наук за Поль де Маном:

41. Специфіка аналізу художніх текстів за постмодерністською (постструктуралістською) методологією.

42. Дослідження Ю.Крістевою образу Діви Марії як культурного конструкту.

43. Визначення жіночності, жіночого тексту, жіночого письма, жіночої мови за Е.Шовалтер.

44. Специфіка аналітичної рецепції художніх текстів за методологією феміністичної критики.

45. Історизм поняття літератури.

46. Поняття «література» й «літературність».

47. Образна природа мистецтва слова.

48. Взаємовідносини художньої літератури та її реципієнта в історичній площині.

49. Основні функції художньої словесності.

50. Основні види художньої літератури в історичній площині й сучасної художньої літератури.

51. Історизм поняття автор.

52. Автор у творі й автор як реальна особа.

53. Реципієнт: слухач, глядач, читач.

54. Що таке «історія літератури»: різні концепти витлумачення цього поняття.

55. Особливості визначення літературної епохи й літературної доби.

56. Різні концепції поняття «літературний стиль».

57. Традиційний науковий апарат вивчення курсу «Історія літератури» та його можливі інтерпретації.

58. Парадигма літературного процесу Д.Чижевського.

59. Основні стадії розвитку літератури в Європі та в Америці. Специфіка інших регіонів.

60. Модернізм в художній літературі кінця ХІХ – ХХ ст.

61. Постмодернізм у літературному процесі ХХ – ХХІ ст.

62. Умовність та історизм генологічної класифікації літературних творів.

63. Жанр як основна категорія буття літературного твору.

64. Жанрові системи різного рівня.

65. Основні жанри епіки в історичному контексті.

66. Основні драматичні жанри у літературному процесі.

67. Жанрові модифікації лірики.

68. Специфіка сучасного стану літературних жанрів.

69. Художній твір як складна система.

70. Основи традиційного аналізу віршових творів.

71. Методи й методики аналізу прозових творів.

72. Значення традиційних методів аналізу в практичній роботі викладача і вчителя літератури.

73. Залежність аналізу художнього твору від методологічної позиції дослідника.

До уваги! Приклади завдань для потрактування фрагменту з теоретичного тексту знаходяться в матеріалах до лекцій і семінарських занять.