• визначати місце і роль теорії літератури в системі літературознавства та інших філологічних та гуманітарних дисциплін;

• аналізувати особливості традиційних поетик – від античності до ХУІІІ ст.;

• Визначати основні особливості наукових напрямів у літературознавстві XIX ст. Та основні методи літературо­знавства XX ст.;

• Відрізняти образ від міфу, символу, знаку та розрізняти види образів у літературі;

• сприймати художній твір в аспекті єдності його формозмісту, тобто художності;

• акцентувати увагу на змістовній обумовленості кожного формального художнього засобу;

• внаслідок пов’язаних між собою за художньої логікою (від конкретного до загального і навпаки) семантико-структурних елементів твору сприймати його як цілісний та структурований;

• використовувати принцип варіативності наукових підходів сучасного світового літературознавства щодо інтерпретації конкретного літературного твору;

• аналізувати художні твори в різних аспектах з погляду різних сучасних літературознавчих шкіл та методів;

• орієнтуватися на практичне використання теоретичної бази та навичок літературно-критичної оцінки у майбутній систематичній викладацькій чи вчительській роботі при вивченні студентами (школярами) нормативних курсів «Історії зарубіжної літератури» або «Зарубіжної літератури».

Зразки білетів до іспиту

1. Теоретичне запитання.

2. Завдання для потрактування фрагменту з теоретичного тексту (може бути на додатковій картці).

3. Завдання для аналізу художнього тексту (вірша, прозової мініатюри, фрагменту прозового тексту). Текст і завдання до нього надається на окремій картці.

Критерії оцінювання відповіді під час іспиту

Оцінка «відмінно» виставляється у тому випадку, коли магістрант (студент) дав правильну, повну та глибоку відповідь на теоретичне запитання і зміг вірно виконати друге й третє екзаменаційні завдання – потрактування фрагменту з теоретичного тексту й аналіз художнього тексту.

При цьому магістрант (студент) має продемонструвати знання основних етапів розвитку літературознавства, має бути у змозі зіставити літературознавчі школи, напрями, течії, методи, методології різних епох, пов’язати інтерпретацію фрагменту теоретичного тексту з кардинальними ідейно-філософськими течіями доби, до якої він належить, виявити здатність до самостійного аналізу художнього тексту, а також продемонструвати здатність робити власні висновки та узагальнення з поставлених проблем.

Оцінка «добре» ставиться магістранту (студенту) тоді, коли він дав правильну, але не досить повну та глибоку відповідь на теоретичне запитання і зміг вірно виконати друге та третє екзаменаційні завдання – потрактування фрагменту з теоретичного тексту й аналіз художнього тексту.

Допускається припущення магістрантом (студентом) певних неточностей або розкриття питань з не зовсім достатньою повнотою та глибиною.

Оцінка «задовільно» ставиться магістранту (студенту) тоді, коли він дав правильну, але не повну відповідь на теоретичне запитання, зміг виконати друге і третє екзаменаційні завдання – потрактування фрагменту з теоретичного тексту й аналіз художнього тексту, однак допустив суттєвих неточностей при розкритті теоретичної проблематики й в практичній царині.

Оцінка «незадовільно» виставляється, коли магістрант (студент) припустив суттєвих помилок у відповіді на перше теоретичне запитання, не зміг правильно виконати друге й третє екзаменаційне завдання – потрактування фрагменту з теоретичного тексту й аналіз художнього тексту, допустив значних неточностей при розкритті теоретичної проблематики, або взагалі не зміг відповісти на запитання екзаменаційного білету чи дав невірну відповідь.