- •Кафедра теорії та історії світової літератури
- •Укладач: Ніколаєв Борис Іванович, старший викладач
- •Переднє слово
- •Лектура основні підручники і посібники
- •Додаткові підручники, посібники і словники
- •Основні проблеми для обговорення:
- •Основні проблеми для обговорення:
- •Основні проблеми для обговорення:
- •Основні проблеми для обговорення:
- •Основні проблеми для обговорення:
- •Тема друга «Жанрова системність вербальної культур»
- •Основні проблеми лекції:
- •Основні проблеми для самостійного опрацювання:
- •Методологічний матеріал
- •Визначення теоретичних понять
- •Приклад аналізу тексту
- •Шарль Бодлер Фальшива монета
- •Ж. Дерріда про співвідношення між автором й оповідачем
- •Ж. Дерріда про роль заголовка в тексті
- •Ж. Дерріда про подію розповіді
- •Ж. Дерріда про творення події конфлікту в тексті
- •Ж. Дерріда про структурування подієвості в тексті
- •Ж. Дерріда про семантичну наповненість тексту
- •Ж. Дерріда про конструювання задоволення у тексті
- •Ж. Дерріда про багатозначність тексту
- •Ж. Дерріда про сутність мистецтва слова
- •Самостійна творча робота (індивідуальне навчально-дослідне завдання)
- •Структура резюме
- •Структура аналітичної роботи
- •Структура індивідуально-дослідницького проекту
- •Критерії оцінювання самостійних творчих робіт
- •Модульна контрольна робота
- •Система модульно-рейтингового контролю навчальних досягнень студентів з «Теорії літератури» до складання іспиту
- •Вимоги до знань, навичок та вмінь наприкінці вивчення курсу «теорія літератури»
- •Визначати основні особливості наукових напрямів у літературознавстві XIX ст. Та основні методи літературознавства XX ст.;
- •Відрізняти образ від міфу, символу, знаку та розрізняти види образів у літературі;
- •Зразки білетів до іспиту
- •Критерії оцінювання відповіді під час іспиту
- •Орієнтовні теоретичні запитання до мкр й іспиту
- •Приклади завдань для аналізу художнього тексту
- •1. Аналіз віршового тексту:
- •2. Аналіз прозового тексту:
- •Література
Система модульно-рейтингового контролю навчальних досягнень студентів з «Теорії літератури» до складання іспиту
Поточне оцінювання роботи студентів на семінарських заняттях здійснюється в 4-бальній шкалі («відмінно» – 5; «добре» – 4; «задовільно» – 3 «незадовільно» – 2), що відповідає інноваційному, творчому (продуктивному), репродуктивному рівню і відсутністю репродуктивного рівня відповіді. Пропущені заняття студент обов’язково відпрацьовує.
У кінці семестру виставляється одна оцінка за аудиторні роботу як середнє арифметичне з усіх поточних оцінок з округленням до десятої частки.
До неї додається оцінка за самостійну творчу роботу (індивідуальний навчально-дослідний проект). Приміром, 4,5+4=8,5. Ця оцінка трансформується у рейтинговий бал шляхом помноження на 5 (або ця оцінка поділяється на 2 і помножується на 10). Приміром, із 8,5 виходить 42,5 балів. Ця кількість балів округлюється до цілого числа: 42,5 і нижче дорівнює 42. 42,6 і вище дорівнює 43.
До цих балів додаються бали за МКР. Приміром, 43+16=59. Це є сума рейтингового балу за семестр.
ЗРАЗКИ БІЛЕТІВ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
Теоретичне запитання.
Завдання для потрактування фрагменту з теоретичного тексту (може бути на додатковій картці).
ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ
Наприкінці вивчення курсу «Теорія літератури» складається іспит в усній формі.
Підсумковий рейтинговий бал студентів (магістрантів)
з дисципліни «Теорія літератури»
Під час іспиту викладач оцінює відповідь студента у 4-бальній шкалі. Ця оцінка трансформується в екзаменаційний рейтинговий бал у такий спосіб:
«відмінно» – 30 балів;
«добре» – 23 бали;
«задовільно» – 18 балів;
«незадовільно» – 0 балів.
Підсумкова оцінка виставляється за сумою семестрового рейтингового бала та екзаменаційного бала таким чином:
Підсумковий рейтинговий бал |
Оцінка за шкалою ECTS |
Підсумкова оцінка за національною шкалою |
90 – 100 |
А |
відмінно |
82 – 89 |
В |
добре |
75 – 81 |
С |
добре |
66 – 74 |
D |
задовільно |
60 – 65 |
Е |
задовільно |
40 – 59 |
Fx |
незадовільно з можливістю повторного складання |
39 і менше |
F |
незадовільно з обов’язковим повторним курсом |
Вимоги до знань, навичок та вмінь наприкінці вивчення курсу «теорія літератури»
В результаті вивчення дисципліни магістрант (студент) повинен знати:
основні відомості про особливості та закономірності розвитку та функції літературознавства у системі філологічних і гуманітарних наук, взаємозалежність літературознавства та філософії, естетики й психології;
основні функції художньої літератури;
різні визначення терміну «автор»;
інформацію про семантико-структурні моделі літературної генерики стосовно художніх творів, її еволюції та етапних характеристик;
про конкретні особливості окремих жанроформ та про жанрові особливості художніх творів у певній системі;
про характеристику факторів розвитку образів-персонажів та інших форм образного мислення у світовій літературі;
про узагальнення певних особливостей світового літературного процесу.
В результаті вивчення дисципліни магістрант (студент) повинен вміти:
