113. Розширення повноважень Української рср у складі срср в період десталінізації..

Хрущов здійснив ряд заходів щодо розширення прав республік, у т.ч. й України:

- українці частіше висувалися на керівні посади в республіці. В 1953 р. першим секретарем ЦК КПУ було призначено О. Кириченка - першого українця на цій посаді (1953-1957 рр.). Відтоді першими секретарями КПУ призначалися тільки українці.

- розширилися функції і підвищилася відповідальність КПУ;

- активізувалася діяльність України на міжнародній арені. Якщо в 1953 р. республіка була членом 14 міжнародних організацій, то у 1955 р. - 29;

- внаслідок реформи управління економікою в 1957 р. під контроль України перейшло 97% заводів республіки проти 34% в 1953 р.

- у 1957 р. значно розширено юридичну компетенцію республіки: отримано право вирішувати питання обласного, крайового адміністративно-територіального поділу, прийнято громадянський, карний та процесуальний кодекси;

- розширилися фінансово-бюджетні повноваження, а також права щодо поточного й перспективного планування, матеріально-технічного забезпечення, будівництва, використання капіталовкладень.

Але всі ці заходи здійснювалися під суворим контролем центру, до якого згодом знову повернулися його командні функції.

114. Культурне життя в Україні(1953-1964рр.). «Шістдесятники», причини виникнення, діяльність.

Хрущовська "відлига" сприяла національно-духовному пробудженню і культурному розвитку України.

Стало можливим відкрите обговорення проблем збереження української мови, розширювалися сфери її вживання. Розпочалося видання багатотомного словника української мови, збільшилося видання україномовних книжок. Вживалися заходи з метою підвищення престижу української науки. Виходять друком фундаментальні наукові праці - "Українська Радянська Енциклопедія , "Історія української літератури". Видаються фахові журнали українською мовою

Відтворюється історія українського народу: з 1957 р. почав видаватися "Український історичний журнал", почалася підготовка багатотомної "Історії міст і сіл України".

Було реабілітовано багатьох діячів української культури. Серед них - О.Олесь, А.Вороний, Г.Косинка, М.Ірчан, О.Досвітній, О.Ковінька, та багато інших. У газетах і журналах друкувалася велика кількість статей про повернуті українській культурі імена. Видавалися кращі твори реабілітованих письменників, з 'явилися літературознавчі праці про них.

1958 р. в СРСР була проведена шкільна реформа: уведена обов'язкова 8-річна освіта, учні мали одержувати загальноосвітні й технічні знання; були створені школи робітничої і сільської молоді; створювалися школи-інтернати для дітей-сиріт, дітей-інвалідів.

У середині 1950 — середині 1960-х pp. знову посилилася антирелігійна кампанія. Якщо 1954 р. в Україні було закрито 64 церкви, то в 1962 р. їхня кількість досягла 1144.

Сформувалося нове покоління — «шістдесятники», широко представлене діячами науки, літератури, мистецтва, музики, кінематографії. Вони виступали за оновлення радянського суспільства, відродження української мови й культури, зростання національної самосвідомості, розвиток ідей гуманізму. "Шістдесятники" об'єднували переважно творчу молодь, яка найактивніше прилучалася до громадсько-політичного життя і культурного відродження в період десталінізації і хрущовської "відлиги". Савати на шлях боротьби за оновлення суспільства на ґрунті загальнолюдських цінностей. Найпопулярнішими стали В.Симоненко, М.Вінграновський, Л.Костенко, І.Драч, Є.Сверстюк, І.Світличний, І.Дзюба, П.Заливаха, А.Горська, С.Шабатура, В.Стус, В.Чорновіл та ін.