108. Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною.

Боротьба за визволення України носила загальнонародний характер. Український народ боровся за існування себе як етносу, за збереження України як своєї Батьківщини.

У лавах радянської армії воювало понад 7 млн. українців. Кожен другий з них загинув на фронті, кожен другий з тих, хто залишився живим, став на все життя інвалідом. Українці складали в радянській армії другу за чисельністю національну групу. Серед вищих офіцерів, зокрема командуючих фронтів та армій, було чимало українців.

Перемогу над гітлерівською Німеччиною українці наближали також своєю героїчною працею в радянському тилу: на заводах, копальнях, в колгоспах, лабораторіях, навчальних закладах тощо.

За роки війни значний внесок у забезпечення продовольством Червоної армії та працівників тилу зробили хлібороби з України, евакуйовані у переважно Поволжя, Казахстан і Азербайджан. Могутня промислова база, великий досвід організаційної та виробничої діяльності спеціалістів і робітників України допомогли створенню в тилу потужного військово-промислового комплексу СРСР.

Народ України дав Збройним силам СРСР 6 млн бійців. Кожен другий з них загинув на фронті, кожен другий з тих, хто залишився живий, став на все життя інвалідом. Із численної армії партизанів і підпільників, які вели боротьбу з фашистами на території України, 59% були українцями. Багато українців брали активну участь у русі опору в Зх-Європейських країнах.

109. Повоєнна вiдбудова та соцiально-полiтичний розвиток України.

У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР прийняла четвертий п'ятирічний план (1946-1950) відбудови народного господарства, що передбачав перевищення його довоєнного рівня.

Промисловість:

- Відбудова господарства розпочалася з важкої промисловості. Мета: створити потужний воєнно-промисловий комплекс.

- В Україні за декілька років були відновлені шахти Донбасу, Дніпрогес і великі теплові електростанції, металургійні заводи.

- Розвиток важкої промисловості відбувався за рахунок легкої, сільського господарства, науки і культури, які фінансувалися за залишковим принципом.

- Відбудова відбувалась за рахунок героїчного ентузіазму народу.

С/г:

- Складні умови: скоротилися посівні площі, не вистачало робочих рук, техніки.

- Важким було становище селян: мізерна оплата праці, високі податки, селяни не мали паспортів, на них не розповсюджувалося соціальні виплати.

- Посуха 1946 р. і голод взимку 1946-1947 рр. під якого в Україні померло більше 800 тис. чоловік

- Капіталовкладення в с/г були недостатніми (7% від загальних)

- Політика «ножиці цін»

Фінанси

- Грошова реформа 1947 р.

Результати. З одного боку, було загоєно рани війни, відбудовано промисловість України, частково с/г і легку промисловість. Проте зниження реального рівня життя, тяжкі житлові і побутові умови життя були характерними для більшості населення.

110. «Ждановщина» в Україні: ідеологічний наступ тоталітарного режиму на суспільство і культуру.

«Ждановщина» — це ідеологічна кампанія в СРСР, розгорнута у 1946- 1949 рр. у галузі науки, літератури, культури та мистецтва, в ході якої були піддані нищівній критиці діяльність інститутів історії України та історії української літератури, творчих спілок, редакцій газет і журналів, видатних діячів української культури — письменників, композиторів, режисерів тощо.

Наступ сталінізму очолив секретар ЦК ВКПб А. Жданов

Мета ждановщини в Україні — посилення контролю над творчими процесами в галузі культури, придушення національно-визвольного руху та будь-яких проявів української самостійницької ідеї.

Причини ідеологічного наступу сталінізму: •в роки війни було дещо послаблено ідеологічний контроль над суспільством з метою консолідувати суспільство для ведення війни з Німеччиною, навіть допускалися прояви патріотизму неросійських народів, якщо цей патріотизм ґрунтувався на радянських засадах і сприяв піднесенню бойового духу на фронті й ентузіазму в тилу; •контакти вояків Червоної Армії з населенням Європи в ході визволення Європи від нацистів ламали ряд ідеологічних стереотипів.; •приєднання нових територій на заході СРСР; •в Західній Україні точилася запекла боротьба радянського режиму з ОУН-УПА.

Напрямки ідеологічного наступу сталінізму: •наступ російського шовінізму; •державна політика антисемітизму; •посилення контролю за наукою. •На Україні ідеологічний наступ сталінізму вівся, в першу чергу, під цим гаслом — "боротьба проти українського буржуазного націоналізму".

Деякі постанови з ідеологічних питань• "Про журнали "Звезда" і "Ленінград" (1946 р.)• "Про кінофільм "Велике життя" (1946 р.)• Постанова ЦК КП(б)У (1946 р.) — "Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в "Нарисі історії української літератури".• Постанова ЦК КП(б)У (1946 р.) — "Про журнал сатири та гумору "Перець"• Постанова ЦК КП(б)У (1946 р.) - "Про журнал "Вітчизна"\

Наслідки: придушення паростків відродження української культури після війни; гальмування, розвитку науки, літератури і мистецтва в країні; обмеження свободи творчості; перетворення літературної критики на засіб утримання митців у рамках офіційної ідеології; ізоляція від надбань західної культури. Нещадної критики зазнали твори укр. літераторів Ю. Яновського , А. Малишка, О. Довженка. Зазнали утисків відомі вчені-генетики: М. Гришко, С. Гершензон, І. Поляков та Л. Делоне. Зазнав переслідувань В. Сосюра за вірш «Любіть Україну».

Висновок: ідеологічний наступ сталінізму повністю досяг своєї мети — інтелігенцію було залякано і піддано репресіям, режим відновив абсолютний контроль над культурно-ідеологічним життям.