66. Ліберальні реформи 1860-70-х рр. В Росії та специфіка їх реалізації в Україні. Соціально-економічний та політичний розвиток під російської України на етапі становлення капіталізму.

Криза феодально-кріпосницької системи, неможливість для поміщиків надалі ефективно вирішувати свої соціально-економічні проблеми за рахунок кріпацтва, поразка у Кримській війні, яка продемонструвала всьому світу відсталість кріпосної Росії , значне зростання селянського руху — ось головні причини реформ 60-70-х рр.

В цих умовах самодержавство у лютому 1861 р. пішло на проведення реформ. Селяни одержали особисту свободу і земельні наділи. За отриману землю селяни повинні були заплатити поміщику. Оскільки грошей для цього вони не мали, викупні платежі взяла на себе держава. Протягом 49 років селяни повинні були повернути державі борг з відсотками. Здійснене царизмом скасування кріпацтва, хоча й враховувало перш за все інтереси поміщиків, однак стало помітним кроком вперед. Були створені умови для швидкого економічного прогресу. Серйозним недоліком реформи стало збереження великого поміщицького землеволодіння. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х років: Земська реформа (1864 р.). У результаті проведення цієї реформи в ряді губерній були створені земства - так зване місцеве самоврядування під верховенством дворянства. Судова реформа. 1864 р. ліквідувала становий закритий суд. Тепер судочинство здійснювалось з участю сторін, рішення приймали присяжні засідателі. Звинувачувані отримали право захисту. Суд став відкритим, і на його засіданнях могли бути присутніми бажаючі. Шкільна реформа (1864 р.) Запроваджувалися єдина система початкової освіти (4 класи). Військова реформа.(1874р.) У 1874 р. ввели загальний військовий обов'язок. Замість 25 років служби при рекрутських наборах тепер залишили 6-7 років. Освічені служили значно менше. Проведено переозброєння і переобмундирування армії, удосконалена система її постачання, управління, бойової підготовки військ і підготовки офіцерських кадрів. Міська реформа.(1870 р ) Ця реформа реорганізовувала систему міського самоврядування. Реформи відкрили той шлях розвитку, який через півстоліття привів Україну до національної революції.

У кінці ХІХ ст.. в Україні почався бурхливий розвиток та модернізація капіталістичної економіки. Економіка Наддніпрянської України в той час переживала важкий етап переходу від економічних відносин доби кріпацтва до ринкових виробничих відносин, проте в результаті цих процесів в кінці XIX ст. Україна перетворилася на один з найбільш розвинутих районів Російської імперії. Незважаючи на свою обмеженість, непослідовність та половинчатість, реформи сприяли економічному розвитку українських земель, перетворенню їх в індустріальну базу імперії.

67, Соціально-економічний і політичний статус укр. Земель у складі імперії габсбургів. Конституційні реформи 1860-х рр., їх вплив на укр. Свідомість.

У 1867 р. Австрія перетворилась в дуалістичну Австро-Угорську монархію. Галичина і Буковина ввійшли до складу австрійської частини імперії, а Закарпаття – до угорської. Виникли парламентарні форми політичного розвитку. Розпочалася активна боротьба за автономний статус Галичини у складі монархії, що відбувалася в умовах гострого українсько-польського протистояння. Посилення польських позицій супроводжують розкол в українському таборі на прихильників української ідеї та на орієнтованих на Москву. Але це протистояння привело до остаточної до перемоги прихильників нац.ї ідеї. Сталось це завдяки активізації громадського руху, створенню товариства «Просвіта» та літературно-наукового товариства, політичного товариства.

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель характеризувався посиленням національно-кріпосницького гніту. Австрійська монархія надавала широкі привілеї місцевій панівній верхівці – польській шляхті, румунським та угорським поміщикам. Сільське господарство було основою економіки. Йшов процес обезземелення селян. Промисловість розвивалася слабко, виняток становила лише нафтовидобувна, де переважали іноземні інвестиції. Західноукраїнські землі вважалися аграрним краєм. Політика уряду зводилася до експлуатації природних багатств, мала колоніальний характер і була спрямована на те, щоб залишити українські землі придатком до промислових районів метрополії.

Одним з напрямів реорганізації державного управління 1860-х років в австрійській половині двоєдиної монархії стала подальша розробка конституції. Конституція гарантувала цивільні свободи і рівноправність для всіх мовних груп. Був встановлений двопалатний парламент держави – рейхсрат.

Наслідком прийняття К стало нове пожвавлення українського руху в Західній Україні, адже за новою К краям було надано автономних прав і дозволено мати свої законодавчі органи — крайові сейми. У Галицькому сеймові українцям вдалося зайняти 49 депутатських місць. У 1868 р. народовці засновують громадське товариство «Просвіта», що мало на меті поширення освіти та пробудження нац.ї свідомості. «Просвіта» стала основою для виникнення нових товариств, що займались певними напрямками діяльності: економічним — «Сільський господар, Маслосоюз», «Крайовий Кредитовий Союз»; освітнім — «Руське Педагогічне Товариство»; молодіжним — «Січ», «Сокіл».