7. Експериментальна психологія як наука і парадигма. Основні завдання експериментальної психології на сучасному етапі розвитку науки.

Наука - це сфера людської діяльності, результатом якої є нове знання про дійсність, що відповідає критерію істинності. Практичність, корисність, ефективність наукового знання вважаються похідними від його істинності. Метод наукового дослідження раціональний.

З поняттям «нормальна наука» пов'язане поняття «парадигма». Парадигма - це загальновизнаний еталон, приклад наукового дослідження, що включає закон, теорію, їхнє практичне застосування, метод, обладнання та ін.

У науковій психології проблема становлення парадигми відображена в роботах В. Вундта і його наукової школи. Взявши за зразок природничо-експеримент, психологи кінця XIX - початку XX ст. перенесли основні вимоги до експериментального методу на грунт психології. І до цих пір, які б заперечення ні висувалися критиками проти правомірності використання лабораторного експерименту в психологічних дослідженнях, науковці продовжують орієнтуватися на принципи організації природничо дослідження.

Завданн сучасного етапу

1.удосконалення експериментальних методик дослідження і застосування їх у різних галузях психологічної науки;

2.розробка типології психологічного експерименту, визначення можливостей і обмежень кожного з типів експерименту, формулювання принципів їх організації, розробка критеріїв і стандартів, які визначають місце та функції різних типів експериментів у психологічному дослідженні (з метою зіставлення результатів, отриманих у різних галузях психологічної науки);

3.розробка і створення апаратури, спеціально призначеної для психологічних досліджень, яка відповідає сучасному рівню науково-технічного прогресу;

4.визначення шляхів застосування досягнень психологічної науки в різних сферах суспільної практики, які спираються на наукові знання, здобуті в експериментальному дослідженні психічної реальності.

6. Принципи наукового дослідження в психології.

Принципи організації природно наукового дослідження:

1. Принцип веріфіцируємості, фактичної подтверждаемости теорії.

2. Принцип фальсифікації, потенційної спростовне наукової теорії.

3. Принцип інваріантності (відтворюваності) результату.

Нормативний процес наукового дослідження будується наступним чином:

1. Висування гіпотези-(гіпотез).

2. Планування дослідження.

3. Проведення дослідження.

4. Інтерпретація даних.

5. Спростування або неопроверженіе гіпотези (гіпотез).

6. У разі відкидання старої - формулювання нової гипотен ¬ зи (гіпотез).

Онтологические принципы исследования:

1. Принцип репрезентативности определяет отношения объекта с предметом, условиями, методом и результатом. Объект должен быть выбран в соответствии с задачей исследования.

2. Принцип валидности характеризует отношения с элементами системы исследования. Предмет исследования не должен подменяться в ходе исследования.

3. Принцип надежности характеризует отношения метода с другими элементами системы и обеспечивает инвариантность результата, полученного данным методом.

4. Принцип стандартизации условий очевиден и не нуждается в особых пояснениях.

5. Принцип инвариантности результата обеспечивается применением вышеупомянутых принципов и предполагает воспроизводимость этого результата в других исследованиях и сопоставимость с результатами, полученными другими исследованиями.

Гносеологические (функциональные) элементы системы исследования, выделенные В.И. Мамсиком. Каждому онтологическому элементу соответствует гносеологический элемент. Имеется следующее соответствие:

1. Метод характеризуется дефектами, т. е. Функционально может быть непригодным для решения исследовательской задачи.

2. Объект является источником фактов.

3. Предмет (психика) характеризуется факторами – переменными, влияющими на нее в ходе исследования.

4. Условия (среда) являются источником артефактов.

5. Эффект характеризует оценку результатов проведенного исследования: исследование может быть эффективным и неэффективным.