37. Помилки експериментатора в оцінці діяльності досліджуваного. Експериментатор як незалежна змінна.

Психологічний експеримент – це діяльність досліджуваного і експериментатора, яка організовується і спрямована на дослідження. Частина цього дослідження – спілкування.

Експериментатор:

1. Вибирає тему, проблему дослідження (згідно з своїми інтересами або соціальними запитами, так як він їх розуміє).

2. Висуває гіпотезу

Інші помилки експериментатора:

1. Вплив емоційного ставлення до досліджуваного ( експериментатор починає підігравати досліджуваному, який йому сподобався, або навпаки неусвідомлювані афекти)

2. Усереднення даних – старається не допустити занадто високих або занадто низьких результатів і охоче ставить середні бали; високі чи середні бали здаються йому неправдоподібними і він боїться, що іншим вони здадуться теж неправдою.

3. Перебільшення значимості одного завдання із серії рівнозначних.

38. Валідність експерименту, види та фактори, що порушують валідність експерименту.

Валідність – це відповідність конкретного дослідження прийнятим стандартам чи бездоганному експерименту.

Валідне дослідження - дозволяє отримати істинні наукові знання про світ.

Фактори, що загрожують валідності експерименту

Дональд Кемпбелл виділив 8 факторів, що загрожують внутрішній валідності:

1. Ефект історії або фону – це конкретні події, що відбуваються в період міжпочатковим та ітоговим тестуванням.

2. Ефект тестування – вплив попереднього тестування на результат підсумкового.

3. Природний розвиток – зміна дослідження, що є наслідком перебігу розвитку.

4. Інструментальна похибка – нестабільність приладів.

5. Відбір досліджуваних – селекція.

6. Статистична регресія – частковий випадок помилки селекції.

7. Експериментальний відсів – вибування досліджуваних з груп, що порівнюються.

8. Взаємодія факторів відбору, природного розвитку тощо.

Дональд Кампбелл виділив 4 основні фактори, що загрожують зовнішній валідності:

1. Реактивний ефект (ефект взаємодії тестування) – відбувається зменшення чи збільшення чутливості досліджуваних до експ-ного Х-впливу, під впливом первісного тестування.

2. Умови організації експерименту.

3. Взаємодія складу групи досліджуваних і експериментних Х-впливу.

За різними дослідженями було показано, що існують особливість мотивації досл.-добровольців: допитливість; прагнення дізнатись про свої псих.особливості; прагнення заробити гроші; прагнення отримати залік чи іспит та умовлення друзів.

4. Взаємна інтерференція експериментних впливів. Якщо експеримент скл з декількох серій, то перші впливи відбиваються на появі ефектів від наст.впливів.

41. Особливості планів психологічних експериментів з однією незалежною змінною.

Классическим вариантом плана является план для 2 независимых групп. В пси­хологии планирование эксперимента начинает применяться с первых десятилетии XX в.

Существуют три основные версии этого плана. При их описании будем пользоваться символизацией, предложенной Кэмпбеллом.

1) План для двух рандомизированных групп с тестированием после воздей­ствия. Его автор—известный биолог и статистик Р.А. Фишер. Структура плана показана в таблице.

1 Экспериментальная группа	R X O1
2 Контрольная группа	R O2

Здесь R— рандомизации, Х— воздействие, О₁ — тестирование первой группы, О₂ — тестирование второй группы.

Равенство экспериментальной и контрольной групп является совершенно необ­ходимым условием применения этого плана. Чаще всего для достижения эквива­лентности групп применяют процедуру рандомизации. Этот план рекомендуют использовать в том случае, когда нет возможности или необходимости проводить предварительное тестирование испытуемых. Если рандомизация проведена качественно, то этот план является наилучшим, позволяет контролировать большинство источников артефактов; кроме того, для него применимы различные варианты дисперсионного анализа.