45. Непараметричні методи дослідження взаємозв’язків між ознаками.

Поряд із вивченням кореляційної залежності між кількісними показниками статистика встановлює також зв'язки і між якісними ознаками.

У разі вивчення залежності між якісними ознаками встановлюють наявність зв'язку і вимірюють його щільність.

Для вимірювання щільності зв'язку між двома ознаками, які мають альтернативний вираз, застосовують коефіцієнт асоціації, за­пропонований статистиком Юлом.

Коефіцієнт асоціації визначають за формулою:

Для дослідження кореляції альтернативних ознак Юлом запропоновано також коефіцієнт колігацїї:

Чотирикліткова таблиця дала змогу К. Пірсону винайти й інший показник, який названо коефіцієнтом контингенції:

Значення коефіцієнтів колігації і контингенції як показників зв'язку тлумачаться так само, як і для коефіцієнта кореляції.

Коефіцієнти асоціації, колігації і контингенції є коефіцієнтами кореляції для якісних ознак, причому завжди Q > W> K.

Утому разі, коли обидві взаємопов'язані ознаки розподілені більш ніж на дві групи, для вимірювання щільності зв'язку застосовують показники взаємного сполучення, запропонованого К. Пірсоном і А. Чупровим.

Результат, добутий за коефіцієнтом взаємного сполучення Чуп-рова, точніший, оскільки він ураховує кількість груп за кожною з досліджуваних ознак. Його вигідно використовувати і при більшому розподілі одиниць сукупності на групи за взаємопов'язаними ознаками. Коефіцієнт взаємного сполучення Пірсона застосовують переважно у разі квадратної таблиці, тоді як коефіцієнт Чупрова — для вимірювання зв'язку і за прямокутними таблицями.

Якщо одна із взаємопов'язаних ознак має кількісний вираз, а інша — альтернативний, то показником щільності зв'язку є бісеріальний коефіцієнт кореляції (бісерія —дві серії):

46. Сутність та переваги вибіркового методу спостереження, причини й умови його застосування.

З усіх видів несуцільного спостереження в практиці статистичних досліджені» найбільше визнання і застосування дістало вибіркове спостереження.

Вибірковим спостереженням називають вид несуцільного спосте­реження, за характеристикою відібраної частини одиниць якого су­дять про всю сукупність.

Розрізняють генеральну і вибіркову сукупності.

Генеральною сукупністю називають загальну масу одиниць, з якої здійснюють відбір для дослідження. Частину генеральної сукупності, яку відібрано для обстеження, називають вибірковою.

Вибірковий метод відрізняється від інших видів несуцільного спостереження двома ознаками — наперед визначають: 1) яку частину одиниць генеральної сукупності треба обстежувати; 2) по­слідовність відбору одиниць, який достатньою мірою відтворює (ре­презентує) розміри середніх і відносних показників генеральної су­купності.

До вибіркового спостереження статистика вдається у випадках, коли потрібно у стислі строки та з мінімальними затратами праці і коштів одержати кількісні характеристики досліджуваної сукупності, або коли не можна чи недоцільно здійснювати суцільне спостере­ження.

Існує ціла низка причин, унаслідок яких у багатьох випадках вибірковому спостереженню надається перевага перед суцільним. Серед них найсуттєвіші це: економія часу і засобів унаслідок скоро­чення обсягу робіт статистичного дослідження; зведення до мінімуму псування чи знищення досліджуваних об'єктів; забезпечення детальнішого вивчення кожної одиниці спостереження за не­можливості охоплення всіх одиниць; досягнення високої точності результатів обстеження за рахунок зменшення помилок реєстрації.

Вибіркове спостереження застосовують також у поєднанні з суцільним для поглиблення дослідження або для вточнення і конт­ролю результатів суцільного спостереження.

□ Етапи вибіркового спостереження:

1) обґрунтування мети вибіркового спостереження;

2) складання програми спостереження і розробка відповідних даних;

3) вирішення організаційних питань щодо спостереження;

4) визначення частки і способу відбору одиниць у вибіркову сукупність;

5) здійснення відбору;

6) реєстрація ознак досліджуваних одиниць;

7) узагальнення даних спостереження та визначення їхніх вибіркових характеристик;

8) обчислення похибок вибірки;

9) поширення кількісних характеристик вибіркового спостере­ження на всю сукупність.

□ Завдання, які вирішує вибіркове спостереження:

1) визначення середнього розміру досліджуваної ознаки;

2) визначення питомої ваги (частки) досліджуваної ознаки в певній сукупності;

3) визначення середньої та граничної похибки вибірки;

4) знаходження меж для середньої і частки при повторному і безповторному відборі;

5) визначення потрібної чисельності вибірки;

6) поширення даних вибіркового спостереження на всю сукупність.